В середині липня 2025 року Україна направила Єврокомісії запит щодо відстрочки від СВАМ / Freepik
З 1 січня на території Євросоюзу починає функціонувати транскордонний механізм врегулювання вуглецевого сліду на кордоні, що впроваджує збір за вуглецевий відбиток завезених продуктів під назвою СВАМ. Починаючи з сьогоднішнього дня, імпортери в ЄС будуть купувати дозволи, ціна яких відповідає вартості емісії CO₂ при виготовленні імпортованої продукції, передає Delo.ua.
СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) – це європейське мито на ввезення продуктів, при виробництві котрих виділяється значний обсяг CO₂ (наприклад, сталі, цементу або електроенергії). Його було введено в рамках “Європейської зеленої угоди”, з метою спонукання промисловості ЄС до більш швидкого переходу до екологічно чистих технологій. Задумка проста: європейські підприємства витрачають значні кошти на екологічні вимоги, на відміну від імпорту з країн без таких правил. Відповідно, СВАМ має на меті зрівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали у конкурентній боротьбі з більш дешевим імпортом. Даний механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та затверджений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна направила Єврокомісії запит щодо відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте, станом на 1 січня, відповідне рішення в Брюсселі так і не було прийнято. Відтак, з початку року український бізнес при експорті до ЄС буде зобов’язаний сплачувати “вуглецеве мито”.
СВАМ може обійтись Україні в $3,6 млрд на рік
За оцінкою Федерації роботодавців України, у 2023 році український експорт продукції до ЄС, на яку поширюється CBAM, склав $3,6 млрд — це 9,9% від усього експорту з України. Зокрема, у 2023 році до ЄС було направлено 78,3% українського експорту електроенергії; 80,7% експорту алюмінію; 82,5% експорту чорних металів та металопродукції; 86,5% експорту цементу та цементних клінкерів; а також 90,0% експорту добрив.
Вже в перший рік дії обмежень ВВП України може зменшитись на 4,8%, а експорт товарів до ЄС — на 7,8%. Водночас, податкові надходження до бюджету зменшаться на $2,8 млрд на рік, а в результаті падіння економічної активності буде втрачено близько 73,1 тис. робочих місць. Окрім того, за такого сценарію, у 2030-2035 роках загальні втрати зайнятості можуть досягти майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження скоротяться на $3,6 млрд.
Окрім прямих ризиків, бізнес бачить також непрямі загрози, що пов’язані із закриттям європейського ринку для імпортерів із третіх країн. В такому випадку, ці постачальники будуть шукати нові ринки збуту, і одним з них може стати український ринок.