Нафта дорожчає на світовому ринку. / Shutterstock
У четвер, 22 лютого, ціни на нафту показали впевнене піднесення, відгукуючись на непередбачувані заяви від Трампа стосовно Гренландії та технічні несправності на родовищах у Казахстані.
Про це інформує Delo.ua, спираючись на матеріал Reuters.
Вплив геополітики
Ключовою подією стало зменшення напруги навколо Гренландії. Президент США Дональд Трамп натякнув на можливість мирної домовленості з приводу даної території, фактично виключивши варіант силового протистояння з Данією. На думку фахівців, подібний хід рятує світ від нової торгової війни, що позитивно впливає на загальний попит на нафту.
Разом з тим, рівень напруження навколо Ірану залишається значним. Трамп застеріг Тегеран від відновлення ядерної програми, залишивши за собою право на рішучі дії. Ці “іранські коливання” зазвичай підтримують ціни в тонусі.
Казахстанський блекаут та прогноз
У Казахстані через проблеми з електроенергією припинили роботу великі родовища “Тенгіз” і “Корольов”. Ця перерва у видобутку моментально відбилася на біржах:
- нафта марки Brent зросла в ціні до 65,33 долара за барель;
- американська WTI піднялася до 60,75 долара.
Додатковим поштовхом став новий звіт Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Аналітики переглянули свої передбачення на 2026 рік у бік зростання попиту, що вказує на поступове зникнення надлишку нафти на ринку.
Що стримує ціни?
Єдиним аспектом, який не дозволяє цінам “злетіти в космос”, залишаються запаси в США. За даними Американського інституту нафти (API), запаси сировини збільшилися більш ніж на 3 мільйони барелів за тиждень. Як відзначають експерти, саме це перенасичення ринку поки що обмежує апетити трейдерів.
Нагадаємо, 21 січня ціни на нафту зафіксували відчутне зниження: вартість еталонної марки Brent зменшилася до 64 доларів за барель, а американська West Texas Intermediate (WTI) опустилася нижче відмітки 60 доларів. Світові ринки негативно відреагували на плани президента США Дональда Трампа анексувати Гренландію.