© Getty Images Росія масово перенаправляє дипломатів і розвідку на Африку.
Росія продовжує зміцнювати відносини з африканськими країнами, і континент стає для Кремля новою платформою для розміщення чиновників, котрі більше не можуть бути відправлені на роботу в західному напрямку, повідомляє ERR. Про це йдеться у щорічній доповіді Зовнішньої розвідувальної служби Естонії.
У звіті констатується, що Кремль розширив свою діяльність в Африці, а також вже готується до проведення третього саміту «Росія – Африка», запланованого на 2026 рік.
Разом із традиційною військовою взаємодією Москва все більше зосереджується на розвитку так званої «м’якої сили», особливо через освіту і культуру. Число африканських студентів у російських вишах зростає, а домовленості про співпрацю вже укладено з Чадом, Еритреєю, Джибуті та Гвінеєю.
«Посилена увага Росії до Африки збережеться і в подальшому. Росія і надалі буде прагнути поглиблювати взаємодію з африканськими державами», — зазначається у звіті.
Разом з тим, така взаємодія допомагає Москві вирішувати і внутрішню проблему.
«Мова йде про питання, куди подіти державних службовців — дипломатів, розвідників, працівників культурних установ та агентів впливу, яких більше неможливо відправити на роботу на Захід», — повідомляє естонська розвідка.
У зв’язку із прихованою діяльністю Росії та війною проти України за останнє десятиліття уряди західних країн вислали велику кількість російських дипломатів. Також було закрито багато консульств.
«Федеральне агентство Росії “Россотрудничество”, яке є одним із головних механізмів здійснення операцій впливу держави, активізувало свою роботу в Африці, відкривши представництва, наприклад, у Гвінеї та Буркіна-Фасо. Окрім того, фонд “Русский мир”, який займається популяризацією російської мови за кордоном, збільшив свою присутність, відкривши нові осередки в Бурунді та Уганді», — йдеться у звіті.
Москва намагається донести до африканської аудиторії власні твердження і поширює антизахідні ідеї.
Зокрема, Росія заявляє, що західна присутність і співпраця в Африці є «неоколоніалістськими, несправедливими та зверхніми». Натомість Москва представляє себе як «борця за дійсно багатополярний світовий порядок і захисника суверенітету», пропонуючи співпрацю «на принципах рівноправного партнерства».
«Освітня та культурна пропаганда є дієвими інструментами для формування більш проросійських поглядів у майбутнього покоління», — підкреслює естонська розвідка.
У 2025 році близько 35 тисяч студентів з африканських країн вступили до російських університетів.
Водночас у звіті зазначається, що «раніше дружні відносини» були зруйновані через практику Міністерства оборони Росії, яке відправляло іноземних студентів на лінію фронту в Україні — фактично на вірну смерть.
«Деякі сім’ї не отримали жодної компенсації, а дипломатичні представництва навіть не були повідомлені про смерть своїх громадян. Сотні громадян Замбії, Танзанії, Гвінеї, Камеруну, Еритреї, Нігерії та інших країн були залучені до війни проти України», — сказано у звіті.
Африканські посольства в Москві неодноразово звертали увагу на необхідність підвищення обізнаності про загрози для студентів, які приїжджають на навчання до Росії. Разом з тим, стипендії залишаються низькими, і студенти змушені шукати додаткові підробітки, щоб покрити витрати на проживання.
«Російська влада використовує цю вразливість, затримуючи громадян африканських країн, які працюють у Росії, і відмовляючись продовжувати їм дозвіл на проживання. Таким студентам пропонують вибір між депортацією та військовою службою. Сотні африканських громадян, котрі відмовилися брати участь у війні, згодом були депортовані з країни», — резюмує естонська розвідка.