© EPA/ HARISH TYAGI Французькі Rafale стали причиною дипломатичного конфлікту між Загребом і Парижем.
Хорватський президент Зоран Міланович жорстко засудив Францію за продаж Загребу вживаних бойових літаків, при цьому забезпечивши його регіонального супротивника — Сербію — абсолютно новим авіаційним парком, інформує Politico.
«Ми виглядаємо нерозумно, — промовив він, — оскільки французи збувають сербам новітні Rafale, а нам — вживані».
У 2021 році Загреб уклав міждержавну домовленість з Парижем щодо оновлення своїх повітряних сил, придбавши 12 винищувачів Rafale загальною вартістю 999 мільйонів євро. Останній літак, закуплений із поточних ресурсів французьких ВПС, було передано у квітні минулого року, замінивши застарілий радянський парк МіГ-21.
Натомість у серпні 2024 року Сербія підписала угоду на придбання 12 винищувачів Rafale безпосередньо з виробничої лінії французького виробника Dassault Aviation.
Саме ця домовленість і викликала гнів у хорватського президента. У 1990-х роках Хорватія воювала з Сербією під час воєн, які супроводжували розпад Югославії.
Незважаючи на те, що з того часу відносини між двома державами значно поліпшилися, близькі зв’язки Сербії з Москвою викликають занепокоєння в Загребі. Хорватія приєдналася до НАТО у 2009 році та до Євросоюзу у 2013-му, тоді як Сербія, що не є членом Альянсу, зберігає особливі стосунки з Росією.
Перемовини про вступ Сербії до ЄС фактично зупинилися: минулого місяця Белград проігнорував саміт Західних Балкан у Брюсселі. Єврокомісар з питань розширення Марта Кос у листопаді закликала Сербію «негайно припинити відступ у сфері свободи слова».
Заступник міністра Європи Франції Бенжамен Аддад, котрий у понеділок перебував у Загребі для обговорення оборонної взаємодії, став на захист угоди з Сербією. З його слів, Хорватія мала б бути задоволена тим, що Белград «поступово звільняється від залежності від Росії та посилює зв’язки із західними державами».
Проте, Міланович у відповідь заявив, що угода була начебто реалізована таємно від Хорватії та на збиток її національним інтересам, і що вона лише підтверджує: «кожна держава піклується насамперед про свої інтереси, в тому числі й про прибутки».
Лівоцентристський президент також додав, що уряд Хорватії на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем зробив помилку, не уточнивши наперед, чи продаватиме Франція такі самі або навіть більш сучасні моделі літаків одній з сусідніх країн поза межами НАТО.
Внутрішні розбіжності
У хорватському політикумі думки щодо заяв президента розділилися.
Один із хорватських дипломатів у коментарі Politico визнав, що Міланович правий, а Франція вчинила некоректно, продавши Сербії новіші літаки після того, як Хорватії перепала старіша модифікація.
Натомість інший посадовець підкреслив, що угода була вигідною для Загреба, і нагадав: у грудні хорватський уряд підписав із Парижем лист про наміри модернізувати свої Rafale до найсучаснішого стандарту F4.
У Міністерстві збройних сил Франції підтвердили це, зазначивши, що підписання документа 8 грудня у Франції міністром Катрін Вотрен та її хорватським колегою має на меті підтримати партнера в модернізації його флоту Rafale до найвищого стандарту, який зараз перебуває на озброєнні у Франції. Там також підкреслили, що «оборонні відносини з Хорватією є динамічними і не були зафіксовані остаточно у 2021 році».
Міністерство оборони Хорватії заявило, що слова Мілановича «свідчать про елементарне нерозуміння того, як функціонує міжнародна торгівля зброєю».
«Великі держави — Сполучені Штати Америки, Франція, Велика Британія, Росія, Китай — десятиліттями продають однакові або подібні системи озброєння країнам, які перебувають у напружених або навіть відкрито ворожих відносинах», — наголосили в міністерстві. — «США одночасно озброюють Ізраїль і Єгипет, Росія — Індію та Пакистан, а Захід паралельно постачає зброю Греції й Туреччині. Це є правилом, а не винятком».
У Хорватії президент формально є верховним головнокомандувачем, але повноваження у сфері оборонної політики він ділить з урядом, котрий відповідає за бюджет і повсякденне керування збройними силами.
За словами ще одного хорватського урядовця, Міланович і Пленкович перебувають у конфлікті, і цього разу президент використав тему винищувачів, щоб нанести політичний удар по своєму опонентові.
«Дешеві» винищувачі
Франція намагається посилити оборонні зв’язки з Хорватією, яка витрачає понад 2% ВВП на оборону і переходить від радянської спадщини до західних озброєнь. Частину цих закупівель забезпечує саме Париж.
У грудні Пленкович відвідав Париж, де підписав окрему угоду з KNDS France про закупівлю 18 самохідних гаубиць Caesar і 15 броньованих машин Serval. Фінансування відбуватиметься за рахунок кредитів ЄС у межах програми SAFE.
У початковій угоді щодо винищувачів Хорватія придбала літаки, котрі перебували на озброєнні французьких ВПС, що зробило їх дешевшими за нові та дозволило швидко отримати поставки. Водночас у Парижі це рішення критикували парламентарі, котрі вважали, що Франція послаблює власні повітряні сили заради експортних угод.
Сербія ж, за повідомленнями, заплатила 2,7 мільярда євро за таку ж кількість винищувачів, поставки яких очікуються з 2028 року. Основну частину озброєнь Белград нині отримує з Китаю та Росії, тоді як Франція посідає лише третє місце серед постачальників.