© Getty Images Рютте допоміг повернути Альянс з краю прірви у питанні Гренландії, але деякі європейці зараз ставлять питання: якою ціною?
Марк Рютте має вирішальне завдання як генеральний секретар НАТО: не дозволити президенту США Дональду Трампу розвалити Альянс. Ця ціль зараз штовхає колишнього очільника уряду Нідерландів до конфлікту з європейськими столицями, з якими він раніше плідно співпрацював, і шкодить НАТО, навіть після того, як Рютте вдало умовив Трампа відмовитися від задумів щодо анексії Гренландії, повідомляє Politico.
Напруженість проявилась у понеділок, 26 січня, в Європарламенті, де Рютте рішуче захищав основну роль США в Альянсі.
“Якщо хтось тут вважає, що Євросоюз або Європа в цілому можуть забезпечити свій захист без Сполучених Штатів, то продовжуйте жити ілюзіями. Це неможливо”, — заявив він парламентарям.
Відповідь не забарилася — і була обуреною.
“Ні, пане Марку Рютте. Європейці мають змогу і повинні брати на себе відповідальність за свою безпеку”, — наголосив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро у соцмережі X.
“Це був сумний момент. Нам не потрібен прихильник Трампа. НАТО необхідно відновити баланс між діями США та Європи”, — висловилася євродепутатка Наталі Луазо.
“Ви посол [США] в [НАТО] чи генеральний секретар, який представляє Альянс та його учасників?”, — спитав депутат Європарламенту Начо Санчес Амор.
Ця дискусія також показує все глибші розбіжності всередині НАТО: впевненість Рютте, що підтримка Трампа — єдиний спосіб зберегти Альянс, і зростаюче хвилювання Європи, що подібна стратегія руйнує НАТО.
У той час як Рютте прагне утримувати американців якомога ближче, цей підхід призводить до розбіжностей з його колегами з ЄС, які дедалі частіше наполягають на створенні європейських безпекових інституцій та континентальної армії поза межами НАТО.
Politico провело розмови з понад десятком інсайдерів НАТО, дипломатів, діючих і колишніх колег Рютте, більшість з яких говорили на умовах анонімності, щоб мати змогу висловлюватися відверто. Вони описали лідера, якого поважають як вмілого кризового менеджера, який нещодавно здобув перемогу щодо Гренландії, але вартістю посилення європейських побоювань стосовно довготривалого майбутнього НАТО.
Проте, прихильники Рютте стверджують, що він домігся збереження Альянсу, що є непростим завданням, і генсек не завжди може задовольнити всі 32 країни НАТО. Посадовці, обізнані з роботою Рютте, також підкреслюють, що він більш прямолінійно спілкується з Трампом віч-на-віч.
Однак, як зауважив один із дипломатів НАТО, конфлікт навколо Гренландії завдав значної шкоди. Підхід Рютте є “тимчасовим заходом”, який “відштовхнув союзників”, додав він.
“Ми — Альянс із 32 країн, а не клуб “США+31”, — сказав дипломат.
“Рівніший за інших”
Хоча Рютте запевняє, що представляє всіх союзників по НАТО, зрозуміло, що його головним пріоритетом є утримання США під керівництвом Трампа від відсторонення від Європи. Критика полягає в тому, що ця мета затьмарює всю іншу його діяльність.
Навіть успіх генерального секретаря у намаганнях переконати Трампа відмовитися від своїх намірів щодо Гренландії на саміті в Давосі, викликає питання про те, чи це лише відтермінування і США все ще будуть намагатися взяти під контроль частину арктичного острова.
“Яку домовленість ви уклали з президентом Трампом? Чи мали ви як генеральний секретар право вести переговори від імені Гренландії та Данії?”, — запитав у понеділок депутат Європарламенту від партії “Зелені” й колишній міністр закордонних справ Данії Віллі Севндал.
Рютте відкинув звинувачення у перевищенні своїх повноважень.
“Звісно, я не маю права вести переговори від імені Данії, тому я цього не робив і не буду робити”, — заявив він у Європарламенті.
Звеличення Трампа створює ризик втрати довіри до НАТО
Альянс добре відомий своїм зобов’язанням щодо колективної оборони — стаття 5, але союзники по НАТО також повинні дотримуватися статей 2 і 3, які вимагають від країн сприяти економічній співпраці та взаємному переозброєнню. Своїми погрозами запровадити мита проти низки країн Європи та захопити Гренландію Трамп порушив обидві статті, зауважив дипломат НАТО.
Крім того, Трамп раніше висловлював сумніви щодо підтримки статті 5 і применшував військові зобов’язання інших союзників, помилково стверджуючи минулого тижня, що європейці залишалися “дещо осторонь від передової” у війні в Афганістані.
У відповідь на критику на адресу Рютте представник НАТО заявив: “Як і його попередники, генеральний секретар НАТО Рютте переконаний, що найкращим способом забезпечення нашої колективної безпеки є співпраця Європи та Північної Америки в межах НАТО”.
Рютте непохитно дотримується своєї тактики публічної похвали на адресу Трампа, запевняючи, що вплив президента США є позитивним для Альянсу.
Минулого року союзники по НАТО домовилися значно збільшити оборонні видатки до 5% ВВП до 2035 року — результат, який багато хто в Альянсі вважає сприятливим у спробі Європи стати більш самостійною. Рютте у понеділок сказав, що без тиску з боку президента США цього “ніколи б не сталося”.
Білий дім погоджується з такою оцінкою.
“Президент Трамп зробив для НАТО більше, ніж будь-хто інший. Внесок Америки в НАТО значно перевищує внесок інших країн, і його успіх у досягненні зобов’язання союзників по НАТО щодо 5-відсоткових витрат допомагає Європі взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону”, — заявила заступниця прессекретаря Білого дому Анна Келлі.
Вона зазначила, що у Трампа “прекрасні стосунки” з Рютте, а потім додала: “Сполучені Штати — єдиний партнер по НАТО, який може захистити Гренландію, і президент США, роблячи це, просуває інтереси НАТО”.
Жорсткий підхід Рютте вироблений 14 роками управління часто конфліктними коаліціями як прем’єр-міністр Нідерландів, який найдовше перебував на цій посаді.
“Він аж ніяк не ідеаліст. Він прагматик”, — сказав колишній колега Рютте.
Швидко налагодивши добрі стосунки з Трампом під час його першого терміну в Білому домі, Рютте зрозумів, що публічна похвала — це ключ до утримання американського президента на своєму боці.
“Він може принижувати себе і бути дуже скромним, щоб досягти своєї мети”, — сказала Петра де Конінг, яка написала біографію Рютте у 2020 році.
Це часто доходить до крайнощів: Рютте назвав Трампа “татком” під час саміту НАТО в Гаазі торік і щедро вихваляв американського президента.
Але наодинці Рютте більш відвертий з Трампом, розповів співрозмовник видання, обізнаний з думкою генсека НАТО.
“Відносини між ними довірливі”, — сказало джерело, водночас додавши, що утримати всі 32 країни НАТО на одній позиції щодо кожного рішення “майже неможливо”.
Хоча угода, яка змусила Трампа відмовитися від планів щодо Гренландії, могла залишити неприємний присмак у Європі, Альянс не було зруйновано.
“Реальність така, що Рютте досягає результатів. На відміну від деяких інших лідерів, він ніколи не сумнівався в Альянсі, я вважаю, це досвід”, — сказав високопоставлений дипломат НАТО.
Але постійна похвала ризикує заохотити Трампа стати ще “зухвалішим” у майбутньому.
Політики ігнорують самолюбство Трампа “на свій страх і ризик”, каже політолог Стівен Фарнсворт.
Це також може створити труднощі для Альянсу в майбутньому.
“Заради добробуту Альянсу [він] підлещується до Трампа. Але питання в тому, де це закінчиться?”, — зазначив дипломат НАТО.
Європа все ще намагається говорити мовою “діалогу”, але правила гри вже давно змінилися: застарілі формати безпеки руйнуються, трансатлантична єдність зникає, а агресор використовує перерви. У такій ситуації напівзаходи лише посилюють небезпеку. Чому обережність стала більш ризикованою за ризик, а превентивні дії — єдиним виходом, у статті “Рубати лапи хижаку: чого вимагає нова безпека Європи” писав Михайло Гончар.