Так, формат роботи Національного агентства передбачає певну офіційність тону, стриманість у проведенні заходів, однак тут ми мали зробити відступ, бо музика, а тим більше класична – це те, як звучать людські почуття.
Тому зірковим гостем церемонії нагородження став Київський квартет саксофоністів Національної філармонії України на чолі з його незмінним художнім керівником Юрієм Василевичем, які, власне, виливали почуття всіх, хто тут зібрався, у неймовірну музику.
СЕРГІЙ ЧЕРЕВАТИЙ: КЛАСИЧНА МУЗИКА – ЦЕ ОДИН З КОДІВ ЦИВІЛІЗОВАНОСТІ НАЦІЇ
«Шановні друзі, шановна музична еліто, маю неймовірне щастя й честь сьогодні вітати вас у нас в Укрінформі. Не дивлячись на ці темні часи, Україна живе, бореться. І ваша діяльність – ознака того, що нам є за що боротися. Ми не опускаємо руки і знаємо, що переможемо», – такими життєствердними словами розпочав своє вітальне слово генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий.
Він наголосив, що класична музика, музика загалом – це звук. Це голос митців, які багато століть передають найкращі людські емоції, почуття через прекрасну музику.
«Це інтернаціональна мова, яка дозволяє обмінюватися почуттями, слухати, насолоджуватися, надихатися на краще. Як на мене, класична музика – це один із кодів цивілізованості нації, і вміння її розуміти, добре виконувати і слухати – ознака цього. Багато митців, ваших колег зараз не тільки на музичних сценах, але й безпосередньо в бою відстоюють наше право і надалі бути цивілізованими. Я мав честь бути поряд з Назаром Яцківим, диригентом Дніпропетровської філармонії, і ми навіть зробили спільний твір, який надихнув дуже багатьох наших колег і показав силу класичної музики. Я вірю у вас, я переконаний у тому, що саме ви у свій час виконаєте «Оду до радості» Бетховена як радості від нашої перемоги й від того, що ми вступили в європейську сім’ю народів. Я вірю в це з першого дня війни. І всюди, де я був, я в це вірю й вірю у вас. Дякую за вашу діяльність. Слава українським митцям. Слава Збройним силам і Слава Україні!», – сказав Сергій Череватий.
БОГДАНА ПІВНЕНКО: ВЕЛИКА ПОДЯКА ВСІМ ЖУРНАЛІСТАМ, ЯКІ ВИСВІТЛЮЮТЬ КУЛЬТУРУ, ПИШУТЬ ПРО НАШІ ДОСЯГНЕННЯ. ВИ НАМ ДАЄТЕ КРИЛА
Пані Світлана відкрила конверт і назвала ім’я – Богдана Півненко (скрипка).
«Сьогодні 27 січня – день народження Моцарта. Але це ще й день народження Богдани Півненко, яку ми вітаємо. Пані Богдана абсолютно заслуговує на цю нагороду і не лише через те, що у 2024-му році вона представила 4 програми, а тому, що вона вже багато років є популяризаторкою саме української музики і як солістка, і, останнім часом, як художня керівниця «Київської камерати», – розповіла пані Світлана про переможницю.
Отримуючи нагороду Богдана Півненко поділилася емоціями: «Це фантастичний подарунок мені на день народження. Я дуже дякую за таке визнання моєї діяльності всім, хто голосував, хто підтримував. І велика подяка всім журналістам, які висвітлюють культуру. Ви нам даєте крила. Дякую!».
ВОЛОДИМИР СІРЕНКО: КОЛИ ДІЗНАВСЯ, ПОДУМАВ: «НАРЕШТІ І Я ДОСЛУЖИВСЯ», ТА ЗГАДАВ СТАРШИХ КОЛЕГ, ДЕЯКІ З ЯКИХ УЖЕ ВІДІЙШЛИ
У номінації «Кращий диригент/ка року» нагороду переможцю вручав журналіст, телеведучий, документаліст, письменник Юрій Макаров.
«Для людей трохи старшого віку є певний привілей: ти можеш оцінити, що відбувалося з тією чи іншою галуззю. Я пам’ятаю, напевно, практично всіх провідних диригентів, починаючи з Натана Рахліна і всіх тих, хто диригував у Колонній залі, пам’ятаю, коли Стефан Турчак ще був у Філармонії, а не в Національній опері. Словом, є з чим порівнювати. І можу сказати, що сьогоднішній наш пейзаж дозволяє пишатися тим, що Україна і в цьому сенсі так само розвивається, так само, я не боюся цього слова, на перших позиціях у світовому мистецтві. І ця номінація відходить до Володимира Сіренка», – оголосив пан Юрій.
Вийшовши за нагородою, Володимир Сіренко усміхнувся: «Я мушу щось говорити після пана Юрія, але навіть не хочеться нічого додавати. Я, коли дізнався про таке щастя, як казав колись Брежнєв «нарешті і я дослужився», то згадав старших колег, деякі з яких уже відійшли – це і Володимир Кожухар, і Федір Глущенко, і дай Боже здоров’я Ігорю Івановичу Блажкову. Звісно, не від нас усе починається і не нами все закінчиться, тому дуже дякую. Єдина маленька пропозиція до організаторів: не пишіть, будь ласка, симфонічний диригент чи оперний диригент. Диригент він є диригент, він може диригувати і оперою, і балетом, і симфонією, і камерним оркестром, і навіть хором готовий!».
ІВАН НЕБЕСНИЙ: Я БАЖАЮ НАМ УСІМ СТВОРЕННЯ НОВИХ ТВОРІВ, ТОМУ ЩО САМЕ В ДАНИЙ ЧАС НАМ ПОТРІБНО ЇХ ДУЖЕ БАГАТО І В РІЗНИХ СТИЛЯХ
У номінації «Кращий композитор/ка» року нагороду вручала журналістка Укрінформу Валентина Самченко.
«Крім того, що треба багато говорити і писати про музику, її потрібно слухати. Прикметно те, що зовсім нещодавно в турі, який очолював пан Володимир Сіренко і проводив Національний симфонічний оркестр України у 5-ти європейських країнах (18 концертів у 17 містах) на біс звучали фрагменти «Різдвяних симфонізмів» Івана Небесного. Це окрема сторінка утвердження української присутності у сфері класичної музики у світі.
Іван Небесний упродовж останніх 5 років актуалізував українську класику: «Лис Микита» за Іваном Франком (Львів, Дніпро), «Тіні забутих предків» – музика до балетної постановки (Львів), а наприкінці минулого року – німецьку класику, створивши музику для «Лускунчика Гофмана» у Київській опері.
Пан Іван подякував за увагу до українських композиторів, за те, що її зараз стало більше завдяки музичному менеджменту, який активно розвивається і дає змогу співпрацювати набагато краще, ніж до повномасштабної війни.
«Я бажаю нам усім нових творів, тому що саме в наш час нам потрібно їх дуже багато і в різних стилях, у різних сферах. Я дякую всім і бажаю, що далі така співпраця музичної індустрії продовжувалася для, не побоюся такого слова, експансії української культури у світі», – сказав переможець у номінації «Кращий композитор» Іван Небесний.
НАТАЛІЯ ХМІЛЕВСЬКА: НАДЗВИЧАЙНО ПРИЄМНО, ЩО МУЗИКА, ЯКА НЕ БУЛА СЛУХАНОЮ ВПРОДОВЖ СТОЛІТЬ, ВІДКРИЛАСЯ СВІТУ
В номінації «Кращий реліз року» переможця оголошувала музикознавиця, провідна ведуча «Радіо Культура» Катерина Гончарук. Ним став альбом «Внемлите, людїє»: Рачинський / Березовський» від Open Opera Ukraine і Академії давньої музики «Леополіс».
Для отримання нагороди вийшли його творці: наукова консультантка проєкту, докторка мистецтвознавства Ольга Шуміліна, диригентка Наталія Хмілевська та саундпродюсер альбому Олексій Грицишин (звукорежисер Національної філармонії України, Національної капели бандуристів України, Будинку звукозапису UA: Суспільне Українське радіо).
Вітаючи переможців, Катерина Гончарук зазначила:
«Ваша велика команда, музиканти, музикознавці, філологи, музичні менеджери і ми на Українському радіо «Радіо Культура» працюємо з нашим архівом, який включає унікальні записи – їх тисячі. І те, що ви зробили, це робота на віки і заради нашого культурного майбутнього».
Вийшовши на сцену, Наталія Хмілевська зауважила, що тут тільки дуже маленька частина команди і вона вітає з нагородою всіх колег, партнерів, друзів. Зокрема, Академію давньої музики «Леополіс» на чолі з Людмилою Капустіною, тому що вони всі разом писали цей диск.
«Надзвичайно приємно, що музика, яка ніколи не була слуханою впродовж століть (зокрема, ми працювали вперше з партитурами Рачинського та деякими іншими), відкрилася світу. Вона вразила, перш за все, нас самих, ми були абсолютно збентежені тим, як яскраво вона звучить. Особлива подяка нашій консультантці пані Ользі Шуміліній, тому що робота з ранньою музикою – особлива, це величезна наукова робота, без якої ми не зможемо чути те, що потім може представляти нас у цілому світі.
Ольга Шуміліна подякувала за увагу до української музичної спадщини.
«Я хочу подякувати, що саме цей реліз переміг у номінації. Це музика ХVІІІ століття, яка частково забута, як один з композиторів, записаний в цьому релізі – Андрій Рачинський, про нього майже нічого невідомо. І цю музику треба відроджувати і для наших сучасників, і для майбутніх поколінь, знати звідки витоки нашої культури, знати що було у ХVІІІ столітті, щоб ми відбулися як нація і сьогодні, і на майбутнє», – сказала пані Шуміліна.
ХОРОВЕ МИСТЕЦТВО – ЦЕ МАГІЯ, АЛЕ ЗА НЕЮ СТОЇТЬ ВЕЛИКА ПРАЦЯ
У номінації «Кращий хоровий диригент/ка року» переможця оголосила журналістка, співачка, композиторка, лауреатка Всеукраїнських пісенних конкурсів і завсідниця хорових концертів Оксана Гончарук.
«Я майже все життя співала в хорі і ці люди, які тут присутні, я вважаю, що вони боги, тому що так, як звучать людські голоси в ансамблях, взагалі хорове мистецтво – це якась магія. Але ми розуміємо, що за цією магією стоїть велика праця і артистів, і диригентів, тому це дуже круто, що ми сьогодні можемо вшанувати цих людей», – сказала пані Оксана.
Відкривши конверт, вона назвала ім’я – «Кращою хоровою диригенткою» 2024 року стала Наталія Хмілевська.
ХОРОВА МУЗИКА ЦЕ СЕРЦЕ УКРАЇНИ І МИ ДУЖЕ РАДІ, ЩО МОЖЕМО ЇЇ РОЗВИВАТИ ТА ПРЕЗЕНТУВАТИ
«Це добре, – усміхається пані Ольга. – Бо тут обидва мої улюблені колективи. Це муніципальний камерний хор «Київ» і львівський муніципальний хор «Гомін».
Керівник львівського муніципального хору «Гомін» Вадим Яценко, отримуючи нагороду зауважив, що для нього навіть більш почесно, що вони поділили перемогу з хором «Київ», бо Микола Миколайович дійсно відіграв велику роль у його житті і в становленні його як диригента.
«Ми дякуємо всім усією командою хору «Гомін» Львівського органного залу. Як сьогодні було сказано, дійсно, хорова музика – це серце України і ми дуже раді, що можемо її розвивати та презентувати», – сказав Вадим Яценко.
КОМАНДА «KYIV BAROQUE FEST» БУДЕ ЩАСЛИВА Й ДАЛІ РАДУВАТИ ГЛЯДАЧІВ, ТОМУ ЩО РАННЯ МУЗИКА – ЦЕ НАСПРАВДІ ЗАВЖДИ ПРО МАЙБУТНЄ
Результат у номінації «Кращий фестиваль класичної музики» оголосила Ірина Тукова, музикознавиця, докторка мистецтвознавства, співзасновниця фундації Лятошинського.
«Майже з трепетом відкриваю цей конверт, бо кожен фестиваль, який проводиться, особливо в наш час, це величезна складна робота команд, вона триває місяцями. І кожен фестиваль гідний перемоги. Але у 2024 році ним став фестиваль «Kyiv Baroque Fest 2024», – оголосила пані Ірина.
Співзасновниками фестивалю є Національна філармонія України, Open Opera Ukraine та Національний будинок музики. Вийшовши на сцену, генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед наголосив, що вдячний за такі відзнаки, вони надихають і показують, що зусилля команди були недаремні.
«Ми працюємо, ми творимо і це має резонанс. Також хочеться подякувати невтомній команді, яка досягла такого високого результату, подякувати кожному артисту, а передусім – нашим захисникам, тому що без них повести такий захід було б просто неможливо», – сказав пан Михайло.
Програмна директорка Ганна Гадецька додала, що команда фестивалю Kyiv Baroque Fest 2024 буде щаслива й далі радувати глядачів, тому що рання музика – це насправді завжди про майбутнє, оскільки саме в минулому ми можемо бачити наше віддзеркалення і вибудовувати наші візії майбутнього.
ТАРАС ДЕМКО: НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕМРЯВУ, ЯКА НАС ОТОЧУЄ, ЦІ ВИКЛИКИ ДАЮТЬ НАМ ЗМОГУ ПОБАЧИТИ МОЖЛИВОСТІ
Переможця у номінації «Кращий продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року» оголосила Ольга Лозинська, музична менеджерка та музикознавиця, програмна менеджерка напряму музика Українського Інституту.
«Дозвольте розбавити нашу «академічність» і сказати, що в дитинстві я дуже мріяла в прямому ефірі вести конкурс Євробачення і оголошувати переможців. Ми насправді є різними, ми працюємо в різних форматах, але вчимося бути і відчуваємо себе частиною одного цілого. Коли робота одного митця чи однієї установи зроблена добре, то це автоматично підсилює всю нашу українську музичну спільноту.
Тож у номінації «Кращий продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року» перемогла команда Івана Остаповича та Тараса Демка.
Пан Тарас на церемонії нагородження представляв і себе, і свого колегу Івана Остаповича.
«Ми разом працюємо давно, але завдяки цьому ми творимо процес, коли працює набагато більше людей. Ми розвиваємо наше найулюбленіше на світі місце – Львівський органний зал і в ньому розвивається наш чудовий хор «Гомін». Тут знайшла свою другу домівку Луганська філармонія. Це абсолютно унікальний культурний хаб, який активно розвивається. Мені дуже важливо сказати про музей Соломії Крушельницької, яким я зараз керую і де разом з Іваном ми творимо нову експозицію. Вона відкриється вже за кілька днів. Також ми працюємо і з величезною кількістю солістів і мені приємно знати всіх у цьому залі.
Незважаючи на ту величезну темряву, яка нас оточує, ми живемо в історичний час, і ці виклики дають також змогу побачити можливості та їх розвивати. Культурний менеджмент – це тоді, коли ти починаєш працювати щоразу ніби з нуля, все потрібно знову знаходити, одночасно стратегічно імпровізуючи, але покладатися на те, що було зроблено багато-багато століть тому і протягувати цю традицію, творити її, працювати з хорами, оркестрами, солістами, замовляти нову музику. Дуже дякую за цю відзнаку», – сказав Тарас Демко.
МАРИНА ГОРДІЄНКО: КРИТИКІВ НЕ ЛЮБЛЯТЬ, ЦЕ ФАКТ. ЦЕ ДОСИТЬ СКЛАДНА ПРОФЕСІЯ, АЛЕ МЕНІ ПОЩАСТИЛО НА ГАРНИХ ВЧИТЕЛІВ
«Українська музика має голоси, вона красиво звучить, але критики – саме зберігачі її голосів і знань про неї. Вони фіксують, перекладають ці знання зрозумілою мовою, вони зв’язують часи. Тобто, вони знають і розуміють наше музичне майбутнє як це канонічно виконувалося, як це має звучати, фіксують нашу сучасність і те, як ми еволюціонуємо, вони поєднують усіх нас у минулому часі і в сьогоденні з майбутнім. І мені дуже приємно і почесно оголосити переможця – це Марина Гордієнко, музикознавиця, провідна редакторка Національної Філармонії України», – оголосила пані Вікторія.
«Мені дуже приємно отримати цю нагороду, це таке визнання моїх зусиль, я думаю дуже-дуже скромних, порівняно з рештою переможців у інших номінаціях, – зазначила Марина Гордієнко. – Насправді, критиків не люблять, це факт, це досить складна професія. Окрім професійних музичних, письменницьких навичок має бути неабияка сміливість свідчити, оцінювати. Я дуже вдячна, що мені пощастило на гарних викладачів, гарних вчителів, це Юрій Чекан, Валентина Редя, Олена Зінькевич. Я переймаю лінію музичної критики від них, вони є натхненниками і зразками послідовності та чесності з собою і перед усіма. Дякую експертам, дякую організаторам і сподіваюся на продовження».
У номінації «Краща музична вистава року» переможця оголосила Світлана Євдокименко, продюсерка відомих проєктів у сфері класичної музики, керівниця відділу маркетингу Національної філармонії України.
У продовження теми музичних критиків, вона подякувала інформаційному агентству «Укрінформ» і всім українським медіа, які висвітлюють роботу в сфері класичної музики. «Для нас це дуже важливо, адже сьогодні нам надзвичайно складно конкурувати з популярним мистецтвом, з кіномистецтвом. Ми знаємо, що медіа їх більше любить, тому дуже прошу вас пишіть про нас. Пишіть хороше, пишіть погане, але пишіть про нас, будь ласка», – звернулася пані Світлана до ЗМІ та оголосила переможця – виставу «Діалоги кармеліток» (музика Френсіса Пуленка, режисер Василь Вовкун, Львівська національна опера).
«Це не просто красиве дійство, це – символ боротьби, адже історія цих кармеліток – вони віддали життя за мир. І я думаю, що це символічно сьогодні», – сказала Світлана Євдокименко, представляючи виставу-переможницю.
Отримати нагороду приїхав заступник гендиректора, художній керівник Львівської національної опери з комерційних питань Степан Стасюк.
Щодо переможця, краща подія року в галузі класичної музики – «Gaia-24. Opera del Mondo», (музика Іллі Розумейка та Романа Григоріва, Opera Aperta)», – оголосила пані Ганна.
Вона щиро привітала переможців, оскільки, як виявилося, ця подія для неї має особисте значення – вона отримала запрошення від своїх студентів, які брали в ній участь, а саме це був Олександр Чишій.
«І це було приголомшливо. Я вважаю, що «Gaia-24. Opera del Mondo» створює альтернативний ландшафт в українському культурному просторі. Я бажаю творцям натхнення, якого у них не займати, як і сміливості, й зухвалості. І хай у них буде безліч можливостей реалізовувати всі проєкти», – побажала Ганна Різаєва.
Натомість композитор Ілля Розумейко додав, що «Gaia» не просто так була номінована саме тут: «Є люди, яким ми маємо подякувати за це, їхня музика звучить у нашій опері, це Йоганн Себастьян Бах, Джованні Баттіста Перголезі, Франц Шуберт, Арнольд Шенберг і Хорхе Санчес».
Він додав, що команда починала створювати цю оперу півтора роки тому в Запорізькій області на лінії зіткнення. І з тих пір двоє людей з команди долучилися до ЗСУ й уже понад пів року захищають Україну, це координатор перформативної продукції Володимир Бурковець і звукорежисер Андрій Нідзєльський. «Ми дуже ними пишаємось і переживаємо, як і за багатьох наших колег. Дякуємо організаторам, раді всіх бачити. Слава Україні!», – сказав Ілля Розумейко.
Фото Укрінформу
Источник: www.ukrinform.ua