Аналітики припускають, що підсумки перемовин в Абу-Дабі поточного тижня, зрештою, продемонструють, наскільки вагомі прагнення Путіна. Водночас, говорячи про “продуктивність” діалогу, вони залишаються скептичними.
Джеймі Деттмер, коментатор з питань світової політики в POLITICO Europe, висловив думку щодо перебігу чергового раунду переговорів в ОАЕ між РФ і Україною, і чим він може завершитися. На його думку, результати особистих зустрічей цього тижня можуть, нарешті, дати відповідь на головне питання: чи справді Володимир Путін націлений на те, щоб укласти мирний договір з Україною, або хоча б натякнути, що це є в його планах.
Оглядач вказує, що напередодні переговорів в Абу-Дабі Росія активізувала атаки на інфраструктуру України, занурюючи великі міста в морок і холод у 20-градусні зони, незважаючи на “енергетичне перемир’я”, про яке нібито домовився президент США Дональд Трамп.
Відео дня
Втім, за його словами, українці й так не мали великих сподівань на ці обіцянки, розуміючи ціну запевненням росіян.
“На жаль, усе цілком прогнозовано. Ось як виглядає російське “перемир’я”: під час короткої відлиги накопичити достатню кількість ракет, а потім завдати удару вночі, коли температура впаде до мінус 24 градусів за Цельсієм або нижче, по мирному населенню. Росія не бачить жодних підстав припиняти війну, зупиняти геноцид або вдаватися до дипломатії. Лише тактика широкомасштабного заморожування”, — написав 2 лютого радник Володимира Зеленського Михайло Подоляк.
“З його песимізмом важко не погодитися. Кремль Путіна вже давно використовує мирні переговори для зволікання, приховування даних, виснаження опонентів і продовження конфлікту. Це частина стратегії, яку російський лідер і його похмурий міністр закордонних справ Сергій Лавров неодноразово застосовували в Україні, а також протягом багатьох років у Сирії”, — зауважує Деттмер.
Разом з тим, посилаючись на анонімні українські та американські джерела, він стверджує, що існують ознаки того, що поточні переговори можуть бути більш перспективними, ніж загальноприйнято вважати. Вони запевняють, що обидві сторони насправді демонструють більшу “конструктивність”.
“Раніше ці переговори були як виривання зубів без знеболення, — сказав республіканський експерт із зовнішньої політики, який консультував Київ. — Раніше мені хотілося волати, коли я бачив чергове повідомлення про те, що переговори були “конструктивними”. Але зараз я думаю, що в якомусь сенсі вони дійсно продуктивні. Я помічаю, що росіяни ставляться до цих переговорів більш серйозно”.
З його слів, частково це заслуга тих, хто зараз очолює українську групу переговірників: колишній керівник ГУР Кирило Буданов, секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умеров і Давид Арахамія, який очолює парламентську фракцію керівної партії Зеленського “Слуга народу”.
“Я помічаю, що відтоді, як до справи долучився Давид… відчутно покращилася взаємодія з російськими переговірниками. Гадаю, це тому, що вони поважають їх — особливо Давида — і тому, що бачать у них людей, які живуть у реальності та готові до поступок. Я з обережним оптимізмом дивлюся на те, що в нас є вагомі шанси покласти край цьому протистоянню навесні”, — пояснив експерт.
Колишній високопоставлений український посадовець був менш оптимістичним, але погодився з тим, що відбулися зміни в настрої та змінився тон з боку Росії за столом переговорів.
Охарактеризувавши голову російської делегації, начальника Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії Ігоря Костюкова, і офіцера військової розвідки Олександра Зоріна як практичних людей, він сказав, що жоден із них не схильний читати тривалі лекції про “першопричини” конфлікту — на відміну від Лаврова і Путіна.
“Російські розвідники працювали професійно, заглиблюючись у практичні аспекти”, — зазначив колишній чиновник, з яким досі радиться Офіс президента.
Він робить припущення, що ці зміни можуть бути пов’язані з тим, що Кремль вважає, що Європа дедалі серйозніше ставиться до загальноконтинентальної оборони, збільшує виробництво озброєнь і намагається стати менш залежною від США в питаннях загальної безпеки.
“Мирна угода, завершення війни можуть значно підірвати цей процес — європейським лідерам буде набагато складніше переконати своїх виборців у необхідності тих жертв, які будуть потрібні для переходу до збільшення витрат на оборону”, — сказав він.
Але в Європі вважають, що зміна тону Росії може бути черговою спробою ввести Трампа в оману.
“Путін практично нічого не продемонстрував як результат величезних витрат війни. Ухвалення зараз мирного врегулювання, в якому він не зможе заявити про очевидну “перемогу” Росії та російського народу, стане великою проблемою всередині країни”, — заявив відставний австралійський генерал Мік Раян.
Але Деттмер вважає, що тільки результат етапу переговорів в Абу-Дабі найближчими днями, з великою ймовірністю, покаже, чи справді Путін налаштований серйозно.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна домовилася із західними партнерами про те, що неодноразові порушення Росією будь-якої майбутньої угоди про припинення вогню будуть припинятися злагодженою військовою відповіддю з боку Європи і США.
Зі свого боку, Росія відкинула гарантії безпеки і наполягає на тому, що ні про яке припинення вогню не може бути й мови до “досягнення всеосяжної угоди про припинення війни”.
Разом з тим, Дональд Трамп 2 лютого заявляв, що мирні переговори між українською та російською делегаціями мають шанси на успіх і можуть призвести до укладення мирного договору.