Автори видання Foreign Policy переконані, що російська сторона допомагає владі Ірану в придушенні масштабних протестів. Нехай влада РФ “не втручається відкрито”, проте стабільно зміцнює репресивні можливості режиму, зокрема: надає зброю, а також сприяє контролю за інформаційним простором держави.
Згідно з інформацією видання, Росія принципово відкидає варіант безпосереднього воєнного втручання в Ірані, однак застосовує іншу, добре налагоджену модель — допомагає союзному режиму самостійно ліквідовувати внутрішні заворушення, надаючи необхідні для цього ресурси.
Одним із головних пунктів такої підтримки, як стверджують журналісти, є озброєння. Так, іранські силові структури вже тривалий час використовують зброю радянського та російського виготовлення. Під час минулих хвиль протестних акцій було зафіксовано використання автоматів типу “Калашников”, снайперських рушниць “Драгунова”, кулеметів ПКМ, а також броньованої техніки — танків Т-72 і бронетранспортерів, адаптованих для дій в умовах міста. Певна частина цієї техніки згодом була оновлена саме для внутрішніх операцій з безпеки.
Відео дня
Особливу увагу журналісти акцентують на нещодавніх поставках зброї, наприклад: наприкінці 2025 року Росія передала Ірану партію броньованих машин Spartak MRAP, які створювалися для довготривалих міських операцій та забезпечення захисту силовиків під час бунтів. З точки зору автора статті, ці машини володіють посиленим захистом і призначені для застосування у складних внутрішніх сценаріях.
Більш того, окрім зброї, за даними Foreign Policy, Іран отримував від Росії транспортні вертольоти Мі-17, які використовувалися для оперативного перекидання підрозділів сил безпеки та здійснення контролю за ситуацією під час масових протестних акцій.
Однак, ключовим напрямком співпраці стала сфера контролю інформації. Таким чином, під час поточних протестів іранська влада заблокувала для цивільних мобільний зв’язок і міжнародний доступ, а державні ресурси, банківські сервіси та офіційні платформи залишила активними. Припускають, що до таких заходів посадовці вдалися, щоб позбавити протестувальників можливості координуватися.
Як зазначає Foreign Policy, дана схема стала можливою завдяки російській допомозі у створенні систем цифрового контролю. Йдеться про технології глибокої перевірки інтернет-трафіку, які дозволяють владі бачити, які програми використовують громадяни, ідентифікувати VPN та вибірково обмежувати роботу месенджерів. За їх допомогою можливо сповільнювати чи блокувати саме ті сервіси, через які організовуються протести, не припиняючи зв’язок повністю.
Як Росія допомагає блокувати з’язок в Ірані
У статті зазначається, що до впровадження цих рішень були залучені російські телекомунікаційні постачальники, зокрема компанія Protei. Вони допомагали іранським операторам розгортати системи перехоплення та моніторингу зв’язку, які інтегруються з роботою силових структур. Це надає можливість не тільки відстежувати активність у мережі, але й виявляти центри координації протестів.
Також автор статті додає, що Росія поділилася з Іраном досвідом застосування засобів радіоелектронної боротьби. Системи, наприклад, “Красуха” та “Мурманськ”, можуть бути використані для ускладнення функціонування супутникового зв’язку та GPS. Незважаючи на те, що такі засоби не “вимикають” інтернет повністю, вони зменшують стабільність альтернативних каналів зв’язку, в тому числі супутникового.
Окрім технічної та воєнної допомоги, Росія надає Ірану ще й дипломатичне прикриття. Як постійний член Ради Безпеки ООН, Москва може стримувати чи блокувати міжнародні ініціативи щодо посилення тиску на Тегеран і наполягати на тому, що події всередині держави є її внутрішньою справою, наголошує видання.
Водночас, як констатує Foreign Policy, можливості Росії у даній кризі залишаються обмеженими. У випадку прямої ескалації між Іраном і Сполученими Штатами простір для маневрів Москви різко скоротився б, а приховані механізми підтримки стали б менш дієвими.
При такому розвитку подій Росія, скоріш за все, й надалі уникала б відкритого воєнного втручання, але могла б посилити допомогу іншими шляхами — активізувати поставки озброєнь, розширити обмін інформацією та політичну підтримку. Разом з тим, навіть ці кроки, на думку автора статті, дозволять лише виграти час і не здатні суттєво вплинути на майбутнє іранського режиму.
“Росія робить акцент на тому, що багаторівнева, негласна підтримка дасть змогу втримати іранський режим на плаву достатньо довго, щоб уникнути катастрофічного сценарію. Це обдумана ставка, сформована не стільки впевненістю в репресіях, скільки побоюванням втратити ще одного союзника. Чи спрацює вона — залишається відкритим питанням. Очевидно тільки те, що Москва все більш гостро усвідомлює ціну бездіяльності у випадку загострення кризи, навіть попри збільшення ризиків глибшого залучення”, — зазначено в дописі.
Нагадаємо, що, згідно з відомостями Reuters, військове втручання США в Іран на тлі масштабних заворушень може відбутися найближчим часом.
Також видання CBS News повідомляло, що щонайменше 12 тисяч людей могли загинути внаслідок протестів в Ірані, а за деякими розрахунками ця цифра може сягати понад 20 тисяч.