У польському населеному пункті Радруж, під час подій, присвячених річниці Волинської трагедії, українські поховання, зокрема хрести з тризубами, були приховані маскувальними засобами. Інцидент привернув увагу українських істориків та громадських діячів, які стверджують, що поховання навмисно приховали від камер під час прибуття президента Польщі Кароля Навроцького.
Історичний проєкт “Україна Інкогніта” повідомив на своїй сторінці у Facebook, що під час урочистостей у Радружі (Підкарпатське воєводство) організатори вкрили частину старого українського кладовища військовими маскувальними сітками. Згідно з повідомленням, під ними опинилися надгробки українців, серед яких були й пам’ятники з тризубами.
Дослідники зазначають, що 11 липня президент Польщі Кароль Навроцький відвідав Радруж для участі в заходах, присвячених річниці так званої “кривавої неділі”, що вважається в Польщі піком Волинської трагедії. Для проведення церемонії було обрано територію біля греко-католицької церкви святої Параскеви XVII століття, яка є пам’яткою української сакральної архітектури та розташована на історичному українському цвинтарі.
Відео дня
У Радружі маскувальними сітками закрили українські могили Фото: "Україна Інкогніта"
У Радружі маскувальними сітками закрили українські могили Фото: "Україна Інкогніта"
Автори публікації нагадують, що до Другої світової війни Радруж був переважно українським селом, де з понад 2,5 тисячі мешканців близько 2,4 тисячі становили українці. Після війни, внаслідок депортацій та етнічних чисток, українське населення було виселене звідти.
Згідно з твердженнями “України Інкогніти”, під час офіційної церемонії не згадувалося про історію української громади села, хоча трибуну для виступу президента було встановлено безпосередньо на території старого кладовища.
Автори звернули особливу увагу на фотографії з заходу, помітивши, що частина об’єктів на задньому плані була прихована камуфляжними сітками. Після завершення урочистостей польський фотограф Томаш Бартецький відвідав це місце і задокументував, що під сітками знаходилися українські надгробки та хрести.
“Виникає закономірне запитання: з якою метою? Навіщо затягувати християнські хрести камуфляжем на офіційному заході? Просто тому, що ці могили — українські? І вони ‘псували’ кадр або не вписувалися в ідеологічний наратив?”, — йдеться в публікації.
Водночас, як передає Польське радіо, під час свого виступу Кароль Навроцький заявив, що злочини ОУН і УПА заслуговують на однозначну оцінку. Він також висловився за обмеження пропаганди бандерівської ідеології, зазначивши, що Польща не бажає бачити червоно-чорний прапор у своєму публічному просторі.
Фото, які оприлюднив Томаш Бартецький наступного дня після візиту президента Польщі Кароля Навроцького з нагоди Національного дня пам'яті 11 липня. Фото: Facebook
Фото, які оприлюднив Томаш Бартецький наступного дня після візиту президента Польщі Кароля Навроцького з нагоди Національного дня пам'яті 11 липня. Фото: Facebook
Історик і військовослужбовець Тарас Радь також прокоментував цю ситуацію. На своїй сторінці у Facebook він назвав цей інцидент показовим прикладом поточного стану українсько-польського історичного діалогу.
“Ось так насправді виглядає ваше українсько-польське примирення в реальності”, — написав він.
За словами Радя, під маскувальними сітками опинилися повалені та занедбані українські надгробки, серед яких були й хрести із зображенням тризуба. На його думку, їх приховали, щоб вони не потрапили в об’єктиви камер під час офіційних заходів за участю польського президента.
Історик також висловив переконання, що справжнє примирення між Україною та Польщею можливе лише тоді, коли обидві сторони однаково визнаватимуть історичні трагедії та вшановуватимуть пам’ять усіх загиблих. Він вважає, що вибірковий підхід до історичної пам’яті не може стати фундаментом для повноцінного взаєморозуміння між двома народами.
“Примирення, яке ґрунтується на несправедливості, не має шансу на успіх!”, — додав він.
Нагадаємо, раніше керівник канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, Збігнєв Богуцький, назвав західні області України “Східною Малопольщею” та виступив проти героїзації Степана Бандери та УПА. Його заяви викликали широкий розголос.
Згодом Богуцького внесли до бази “Миротворець”, де його звинуватили, зокрема, у посяганні на суверенітет України та розпалюванні ворожнечі між поляками й українцями.