Тимчасовий захист для українців продовжено на рік, проте Єврокомісія не бачить підстав надавати його військовозобов’язаним
Європейська комісія представила сьогодні пропозицію на розгляд Ради ЄС щодо подальшої долі Директиви про тимчасовий захист для громадян України, які виїхали з країни через повномасштабну агресію РФ. Пропозиція не містить несподіванок: у Брюсселі пропонують знову продовжити дію Директиви ще на рік, до 4 березня 2028 року. Однак цього разу до пропозиції включено “цільове уточнення” – захист більше не буде надаватися військовозобов’язаним українцям.
Відповідне оголошення на брифінгу в Єврокомісії зробив комісар ЄС з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер.
Оперативно Укрінформ з’ясовував деталі нововведень, особливо з огляду на заклик комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флаерті не допустити передчасного згортання заходів захисту та допомоги українським біженцям.
НА ПРОХАННЯ УКРАЇНИ
“Ми представляємо сьогодні пропозицію продовжити захист ще на один рік”, – заявив Бруннер, додавши, що термін продовження до 4 березня 2028 року допоможе зберегти “ясність і стабільність” у цьому питанні.
Магнус Бруннер / Фото: EU
Водночас він зазначив, що пропозиція враховує оборонні потреби України та потреби відновлення країни, тому містить “цільове уточнення”, яке, як підкреслив єврокомісар, внесено на прохання української сторони.
“Пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не надаватиметься новоприбулим особам, яким заборонено виїзд з України у зв’язку з військовими зобов’язаннями”, – заявив єврокомісар.
“Це те, що Україна просила нас зробити, тому ми це робимо”, – пояснив Бруннер, також визнавши, що пропозиція відображає дискусії з країнами-членами, особливо з тими, що прийняли найбільшу кількість українських переселенців.
Відповідаючи на закиди про можливе порушення прав людини з боку Євросоюзу, він уточнив, що українцям, які не підпадатимуть під нові правила Директиви про тимчасовий захист, не буде заборонено подавати заяви на отримання статусу біженця, які будуть розглянуті у встановленому порядку.
Крім того, Бруннер заявив про запуск пілотного проєкту зі сприяння поверненню українців на батьківщину, пропонуючи підтримку як тим, хто планує повернутися негайно, так і тим, хто зможе це зробити, коли будуть створені необхідні безпекові, соціальні та економічні умови.
Короткий брифінг залишив багато відкритих питань технічного характеру щодо механізмів впровадження відповідного рішення у випадку його ухвалення Радою ЄС, а також щодо термінів його затвердження та набрання чинності.
Укрінформу вдалося дізнатися окремі деталі пропозиції Єврокомісії від двох єврочиновників, яким було надано право коментувати на умовах анонімності.
УТОЧНЕНО ВІК, З ЯКОГО ЗАХИСТ НЕ НАДАВАТИМЕТЬСЯ
Отже, коли? У відповідь на це запитання джерела нагадали, що попередня пропозиція про продовження Директиви про тимчасовий захист була затверджена Радою ЄС приблизно за тиждень. Рішення набуває чинності після опублікування в Офіційному журналі ЄС, що може статися приблизно за три тижні після ухвалення.
Наступне питання, хто? Один зі співрозмовників деталізував, кого саме стосуватимуться нові обмеження. Йдеться не лише про чоловіків призовного віку, а й про жінок, тобто гендерна нерівність виключена. Правовий орієнтир, включений до пропозиції Єврокомісії, – особи, визначені українським законодавством, які мають військовий обов’язок перед державою.
Це означає, що тимчасовий захист не надаватиметься військовозобов’язаним віком від 23 до 60 років. Але чому 23, а не 25? У Брюсселі пояснюють, що українське законодавство передбачає для чоловіків обмеження на виїзд з України саме з цього віку, хоча безпосередньо на військову службу в такому віці їх поки не призивають обов’язково.
ЖОДНОЇ ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ
Окремо було зазначено, що під заборону надання тимчасового захисту також підпадатимуть українські чоловіки та жінки віком від 18 років, які добровільно вступили до лав Сил оборони України.
У зв’язку з цими роз’ясненнями виникає закономірне питання: чи будуть обмежені у праві на отримання тимчасового захисту українські чоловіки, які вже перебувають у ЄС і яким невдовзі виповниться 23 роки. На це питання було надано однозначну відповідь: ні. Також один зі співрозмовників Укрінформу уточнив, що нові обмеження у тимчасовому захисті не стосуватимуться будь-яких українців, які вже його отримали. Отже, зміни до правил не мають зворотної сили і стосуються лише новоприбулих громадян.
Укрінформ дізнався, що юридичний висновок Європейської комісії оцінив, що, згідно з чинною Директивою, дійсно можливо виключати певні категорії осіб із тимчасового захисту “за наявності об’єктивних критеріїв”.
Єврокомісар Бруннер, коментуючи тезу про можливе трактування обмеження як порушення прав людини та його невідповідність законодавству ЄС, порадив не піддаватися наративам російської пропаганди, знову наголосивши, що зміни внесені саме на прохання української сторони, ймовірно, натякаючи, що Євросоюз не приймає рішень одноосібно без консультацій з Києвом.
Фото: Marco/pexels
ЄС ВВАЖАЄ ПРОПОЗИЦІЮ ЮРИДИЧНО ОБҐРУНТОВАНОЮ
Один із європейських посадовців пояснив, що ці критерії встановлені “з урахуванням законних, імперативних причин, а саме того, що Україна повинна оборонятися, визначаючи військові зобов’язання для своїх громадян”.
Водночас, під час розробки будь-якого подібного заходу, за словами посадовця, Європейська комісія завжди враховує необхідність дотримання вимог щодо пропорційності.
“І ми вважаємо, що заходи, які ми вживатимемо в рамках цього інструменту, є дуже чітко сформульованими та дійсно відповідають нашим юридичним вимогам”, – сказав співрозмовник, коментуючи причину, чому ЄС орієнтується на вимогу українського законодавства про військовий обов’язок, а не на європейські правила чи правила окремих держав-членів, у багатьох з яких військова служба не є обов’язковою.
Отже, маємо майже унікальний випадок, коли Євросоюз вирішив за необхідне брати за основу під час ухвалення рішення законодавство України, а не навпаки. Адже саме Україна вже довгий час адаптує власні закони до права ЄС (EU acquis) у рамках євроінтеграційних реформ, виконання яких є необхідним для отримання повноправного членства в ЄС.
ЯК ПЕРЕВІРЯТИМУТЬ
Одним із питань, яке Євросоюзу ще належить розв’язати з технічної точки зору, є забезпечення якісної верифікації заявок на тимчасовий захист від українців, звільнених від військового обов’язку.
Загальна позиція Єврокомісії тут досить чітка. “Якщо особу звільнено від військового обов’язку, вона зможе користуватися тимчасовим захистом у ЄС”, – сказав один зі співрозмовників.
Однак механізм, за яким держави-члени координуватимуть роботу з українською владою для належної перевірки, чи дійсно особи, які подають заявки на захист, звільнені від військової служби, ще не розроблений.
Одним із варіантів є “цифрові інструменти”, які Україна використовує для ведення обліку осіб, що мають військові зобов’язання.
Але як саме ці цифрові інструменти можуть стати в нагоді державам-членам ЄС, все ще обговорюється, оскільки розгляд питання перебуває на “ранній стадії”.
Європейський чиновник нагадав, що “ухилення від військової служби не є підставою для міжнародного захисту – це вже встановлено та було ретельно проаналізовано, наприклад, Європейським агентством з питань притулку та УВКБ ООН”.
Він також уточнив, що у випадку, якщо військовозобов’язані виїхали з України цілком легально на короткостроковий період з використанням різних винятків, встановлених українською владою, і раптом вирішать подати заявки на тимчасовий захист, їх також буде відхилено.
“Ми якраз у процесі досягнення домовленостей з українською стороною про те, як можна здійснювати верифікацію”, – повідомив співрозмовник.
У випадку, якщо заявник на отримання тимчасового захисту стверджуватиме, що не бажає проходити військову службу з релігійних міркувань, це навряд чи становитиме виняток з нових правил. У цьому контексті співрозмовник наголосив на необхідності розрізняти існуючі механізми міжнародного захисту.
“Завжди можна подати заяву на отримання статусу біженця”, – сказав посадовець.
З цього можна припустити, що така підстава навряд чи буде достатньою для отримання військовозобов’язаним тимчасового захисту згідно зі змінами до Директиви ЄС.
Фото: АА
ДОБРОВІЛЬНЕ ПОВЕРНЕННЯ: ЄС ПРАГНЕ НАДАТИ ГРОМАДЯНАМ БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ
Разом із гучною заявою єврокомісара Бруннера щодо майбутніх змін до правил надання захисту пролунало оголошення пілотного проєкту Єврокомісії з інформаційної допомоги громадянам України, які добровільно бажають повернутися на батьківщину.
Визнаючи, що цей інструмент навряд чи допоможе українцям за кордоном отримати відповіді на всі запитання, які можуть виникнути з цього приводу, один зі співрозмовників агентства все ж наполіг на його необхідності, принаймні для підвищення обізнаності вимушено переміщених українців.
Оголошений сьогодні проєкт є лише “пілотним, головним чином спрямованим на те, щоб допомогти українцям, які перебувають у Європейському Союзі, краще зрозуміти обставини на місцях в Україні в певній місцевості з точки зору житла, освіти тощо”.
Ініціатива також розраховує на допомогу з боку української влади. “Якщо ви тут із маленькими дітьми, ви прагнете знати, чи є (у певному регіоні України, – ред.) житло, освіта і робота. Отже, це також пов’язано з відновленням України”, – сказав чиновник ЄС.
Співрозмовник уточнив, що окремі країни-члени ЄС вже активно працюють як над моделями майбутньої зміни правового статусу українців, так і над ініціативами, що спонукатимуть до повернення. Проте на рівні ЄС, принаймні на сьогодні, тема грошових компенсацій поки не обговорюється. “Йдеться лише про якісне інформування”, – заявив європосадовець.
Станом на сьогодні майже 4,4 мільйона осіб, переміщених з України, користуються тимчасовим захистом у ЄС. При цьому їхня кількість залишається стабільною і дещо зростає з 2024 року.
У Єврокомісії нагадують, що у випадку, якщо “обставини в Україні зміняться” та дозволять поступове повернення і сталу реінтеграцію переміщених осіб в Україні, тимчасовий захист може бути призупинений раніше за передбачену дату його закінчення. Поки що такою датою є 4 березня 2028 року.
Євген Матюшенко, Брюссель
Перше фото: АА