Провал російсько-китайського блоку: чи зможуть Штати скинути режим Мадуро та розхитати баланс сил?

О другій годині ночі в суботу, 3 січня, в Каракасі прогриміла низка початкових вибухів, після чого частина венесуельської території залишилася без електропостачання.

Згодом репортери CNN і BBC повідомили про подальші атаки поблизу будівлі Міністерства оборони та парламенту, портового міста Ла-Гуайра недалеко від Каракаса, авіабази Ла-Карлота, військової бази Фуерте-Тіуна та аеропорту Ігероте. Це були американські удари, якими з вересня 2025 року загрожував Дональд Трамп, звинувачуючи режим нелегітимного венесуельського президента Ніколаса Мадуро у сприянні торгівлі наркотиками та їх проникненню до США.

На початку вересня США завдали першого удару по кораблю біля берегів Венесуели, який, за словами керівника Пентагону Піта Гегсета, перевозив наркотичні речовини. The Washington Post підрахувала, що з того моменту США підтвердили 35 подібних атак у Карибському морі та східній частині Тихого океану. Однак не слід думати, що рішення розпочати операцію зі скидання режиму Мадуро у Венесуелі американська адміністрація прийняла спонтанно через імпульсивність і непередбачуваність Трампа.

Ще в березні 2020 року федеральний суд Сполучених Штатів заочно висунув Мадуро та іншим членам венесуельського режиму звинувачення в наркобізнесі, координації діяльності наркокартелів і змові з колумбійським угрупованням з метою ввезення кокаїну до Америки. Влітку 2025 року адміністрація Трампа збільшила винагороду до $50 млн за інформацію, яка б посприяла затриманню Мадуро. У жовтні 2025 року, на тлі збільшення американських військових сил у Карибському регіоні, Мадуро навіть звертався із закликом про військову підтримку до Росії, Китаю та Ірану.

Чому світова вісь зла не надала допомогу режиму Мадуро? Що чекає на Росію, якщо на нафтовий ринок знову потрапить дешева венесуельська нафта? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Режим Мадуро: чому Захід не визнавав його

Ніколас Мадуро перебуває при владі у Венесуелі з 2013 року. До нього з 1999 року країною керував Уго Чавес — військовий, контроверсійний політик лівого спрямування. У 1992 році він організував невдалу спробу державного перевороту проти тодішнього президента Карлоса Андреса Переса, проте згодом здався владі й опинився у в’язниці. Вже через рік Переса було усунено від влади через імпічмент, звинувачуючи у корупції та нецільовому використанні фінансів. У 1996 році він виїхав до США, а у 1998 році на президентських виборах виграв Уго Чавес.

Під час правління Уго Чавеса було прийнято нову конституцію, яка збільшила президентський термін з п’яти до шести років і надала можливість переобиратися на другий термін. Також Чавес отримав повноваження розпускати парламент, призначати суддів Верховного суду, членів виборчої комісії, видавати укази, які мали силу законів, та багато іншого. Найголовніше — Чавес цілковито підпорядкував собі нафтову галузь, спрямовуючи прибутки на соціальні програми для малозабезпечених та пільгові поставки нафти до Куби, Болівії та інших держав.

Проте через популізм — звільнення десятків тисяч досвідчених працівників галузі (геологів, інженерів та інших), зменшення інвестицій у модернізацію, застаріле обладнання — скорочення видобутку та корупцію Венесуела вибула з першої п’ятірки нафтовидобувних країн світу. Венесуела має найбільші у світі підтверджені запаси нафти. За нею йдуть Саудівська Аравія, Іран та Канада. Венесуела має в п’ять разів більше нафти, ніж, наприклад, США. Тому неважко уявити, що станеться зі світовими цінами після повернення венесуельської нафти на ринок, і як це вплине на доходи Росії.

Ніколас Мадуро займав посаду віцепрезидента під час правління Уго Чавеса. Після його смерті у 2013 році Мадуро став президентом Венесуели. Вже наступного року Сполучені Штати запровадили перші персональні санкції через жорстоке придушення протестів. У 2017 році, за першого президентського терміну Трампа, США наклали санкції на державну нафтову компанію Венесуели Petroleos de Venezuela S.A. Вибори у 2018 році, на яких знову «переміг» Мадуро, Захід не визнав, запровадивши нову хвилю санкцій.

Спецоперація США: Трамп не отримає Нобелівську премію миру

З 2018 року Захід не вважає Ніколаса Мадуро легітимним президентом Венесуели. У 2019 році тимчасовим президентом країни Захід визнав опозиційного лідера Хуана Гуайдо. Після виборів у 2024 році опозиція оголосила про перемогу Едмундо Гонсалеса. Він балотувався замість лідерки Марії Корини Мачадо, якій заборонили брати участь у виборах. У жовтні 2025 року вона отримала Нобелівську премію миру «за невпинну діяльність з просування демократичних прав народу Венесуели…», яку присвятила Трампу.

Після початку ударів США по об’єктах у Венесуелі, включаючи військові об’єкти, багато хто писав у соцмережах, що тепер шанси Трампа отримати Нобелівську премію миру, до чого він так прагне, майже дорівнюють нулю. Тоді ж президент США повідомив у своїй соцмережі Truth Social про захоплення Мадуро та його дружини, згодом опублікувавши фото Мадуро із зав’язаними очима та кайданками на руках, одягненого в сірий спортивний костюм, на борту великого десантного корабля U.S.S. Iwo Jima, що прямує до Нью-Йорка. У понеділок, 5 січня, у федеральному суді Мангеттена йому висунуть обвинувачення.

За словами голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Дена Кейна, нічна операція США у Венесуелі отримала назву «Абсолютна рішучість». Пізніше в суботу, 3 січня, на пресконференції Трамп заявив, що американські військові були готові до другого етапу ударів. Проте зараз, за його словами, у цьому, ймовірно, вже немає потреби, оскільки Мадуро вдалося захопити.

«У нас було багато гелікоптерів, літаків, багато-багато людей (елітний підрозділ спецпризначення армії США „Дельта Форс“ — Ред.), які брали участь у цій боротьбі. Ми керуватимемо країною до тих пір, поки не зможемо здійснити безпечний, належний та розсудливий перехід (влади — Ред.)», — заявив Трамп, додавши, що уповноважить американські нафтові компанії взяти під контроль нафтову інфраструктуру Венесуели, які інвестують у модернізацію мільярди доларів.

Реакція світу: як Мадуро покинули його друзі

У суботу, 3 січня, Міністерство юстиції США оприлюднило новий обвинувальний акт проти Ніколаса Мадуро, його дружини та сина, в якому стверджується, що Мадуро та його союзники перетворили венесуельські інституції на центр корупції, що підживлюється наркоторгівлею, заради особистої вигоди. Марія Коріна Мачадо закликала до негайної зміни уряду у Венесуелі та приведення на посаду президента кандидата від опозиції Едмундо Гонсалеса.

За даними Reuters, віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес перебуває в Росії. Експерт Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланге також нагадує, що напередодні спецоперації США, у п’ятницю, 2 січня, спецпосланець Китаю з питань Латинської Америки зустрічався з Мадуро.

«У жовтні 2025 року Путін підписав угоду про 10-річне стратегічне партнерство з Венесуелою. Обидва (партнерство з Китаєм і Росією — Ред.) нічого не варті», — додає Ніко Ланге.

В офіційній заяві свого МЗС Китай рішуче засудив «відверте застосування сили США проти суверенної держави Венесуела та дії проти її президента». «Такі гегемоністські дії США серйозно порушують міжнародне право та суверенітет Венесуели, а також загрожують миру й безпеці в Латинській Америці й Карибському регіоні», — також йдеться у повідомленні МЗС КНР.

У МЗС Росії повідомили, що у телефонній розмові з Делсі Родрігес, яка за повідомленням Reuters перебуває в Росії, Сергій Лавров висловив «тверду солідарність з народом Венесуели перед обличчям збройної агресії». Проте на цьому «підтримка» Росії та Китаю закінчується. Експерти сумніваються, що Москва чи Пекін нададуть режиму Мадуро якусь допомогу, щоб втримати його владу. Разом з цим аналітики також не впевнені, чи одного усунення Мадуро буде достатньо для приходу до влади опозиції.

«Там все ще залишається його внутрішнє оточення. Зараз елементи цього внутрішнього кола намагаються претендувати на представництво венесуельського народу, засуджують США й намагаються боротися за те, хто має успадкувати режим Мадуро», — сказав у коментарі CNN старший науковий співробітник Chatham House з питань Латинської Америки Крістофер Сабатіні.

Проте найбільше США, очевидно, збентежила реакція ООН та європейських країн. Генсек ООН Антоніу Гутерреш висловив глибоке занепокоєння військовими діями США у Венесуелі. На його думку, вони створюють небезпечний прецедент. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро також заявив, що дії США порушують принципи міжнародного права щодо застосування сили. На це сенатор-республіканець Ліндсі Грем у соцмережі Х дорікнув європейським союзникам, закликавши їх взяти себе в руки.

«Вам слід святкувати смерть нелегітимного наркотерористичного диктатора, пов’язаного з Хезболлою та Путіним. Він вкрав вибори, підтримує міжнародний тероризм і є наркотерористом-наркоторговцем», — дописав Ліндсі Грем.

Утім експерти наголошують ще й на прагненні адміністрації Трампа отримати доступ до нафтовидобувної галузі Венесуели. Ще до приходу до влади Уго Чавеса американські нафтові компанії були присутні на нафтовому ринку Венесуели через спільні підприємства, інвестиції тощо. Проте вже за президентства Уго Чавеса їх витіснили Росія, Китай та інші.

«Президент запропонував кілька варіантів виходу, але протягом усього цього процесу був дуже чітким: наркоторгівля має бути припинена, а вкрадена нафта має бути повернута до США. Мадуро — найперша людина, яка переконалася, що президент Трамп серйозно ставиться до своїх слів», — дописав у суботу, 3 січня, в соцмережі Х віцепрезидент США Джей Ді Венс.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *