Всупереч збиткам в техніці в Україні, Москва удосконалила комплекси та навчила особовий склад реагувати на новітні загрози.
Протистояння НАТО-Росія / © ТСН.ua
Затяжна війна в Україні спричинила несподіваний наслідок: незважаючи на значні втрати озброєння, російська система протиповітряної оборони (ППО) розвинулася і стала набагато загрозливішою для ймовірних опонентів, зокрема для Північноатлантичного блоку.
Про це повідомив аналітик з питань авіації Джастіна Бронка з Королівського інституту об’єднаних служб Великої Британії (RUSI) для Business Insider.
Згідно з інформацією експерта, попри те, що українські Сили оборони результативно вивели з ладу чималу частину російських пускових установок і радарів, Москва не втратила боєздатності в цьому аспекті. Навпаки, Кремль продовжує виготовляти передові комплекси та активно готувати нові екіпажі.
Основна небезпека полягає в тому, що російські оператори ППО отримали унікальний справжній бойовий досвід, якого не мають військові більшості держав НАТО. Росіяни вдосконалили програмне забезпечення, скоригували тактику і навчилися швидше реагувати на небезпеки.
Які комплекси становлять загрозу для НАТО
Аналітики вказують на важливе технічне посилення супротивника. Зокрема, введення в дію зенітних ракетних комплексів С-350 «Витязь» відчутно збільшило рухливість і вогневу потужність російської ППО.
Окрім того, загарбники поліпшили координацію наземних систем із повітряною розвідкою. Інтеграція з літаками далекого радіолокаційного виявлення А-50У дає змогу росіянам розрізняти повітряні об’єкти на значно більших відстанях. Ефективно досліджувати простір навіть на малих висотах. Також оперативно наводити ракети на літаки супротивника, перебуваючи у відносній безпеці.
В чому виклик для НАТО
Бронк підкреслює, що щільно інтегрована та ешелонована наземна ППО Росії створює значну проблему для доктрини НАТО, яка ґрунтується на досягненні повної переваги в повітрі.
«Незважаючи на те, що західні сили володіють детальними розвідувальними даними про сильні та слабкі сторони російських ППО, їхніх наявних ресурсів поки що недостатньо, щоб швидко та гарантовано нейтралізувати цю небезпеку в разі прямого конфлікту», — зауважує експерт.
Війна в Україні засвідчила, що наземна протиповітряна оборона є вирішальним фактором на полі бою. Досвід і адаптація російських сил значно ускладнюють будь-які можливі операції НАТО в Європі, вимагаючи від Альянсу перегляду стратегій, ретельного планування і значних зусиль для прориву ворожого захисту.
Нагадаємо, під час масштабних навчань НАТО Hedgehog 2025, що проходили в травні минулого року в Естонії, українські військові продемонстрували результативність сучасних бойових підходів у протистоянні переважаючим силам умовного супротивника. Про цей випадок писало видання The Wall Street Journal.
За одним зі сценаріїв бойова група НАТО у складі британської бригади та естонської дивізії чисельністю кілька тисяч військових проводила наступальні дії. У ролі умовного супротивника виступала команда з 10–12 бійців ЗСУ, які за допомогою дронів за пів дня умовно знищили 17 одиниць бронетехніки та завдали 30 ударів по інших цілях. При цьому натівські підрозділи не змогли визначити позиції, з яких їх атакували.
Координатор безпілотних систем Естонської ліги оборони Айвар Ханніотті назвав результати для сил Альянсу «жахливими», зазначивши, що за умов реального бою такі втрати могли б дорівнювати двом батальйонам за добу.
Як виявилося, наступальні підрозділи не врахували високий рівень прозорості сучасного поля бою через активне застосування безпілотників і недостатньо приділили увагу маскуванню техніки та позицій.
Українська сторона під час навчань використовувала систему управління полем бою Delta, яка забезпечує збір і аналіз розвідувальних даних у режимі реального часу та дає змогу швидко формувати «ланцюг ураження». В Естонії зазначали, що цей досвід став показовим прикладом того, як Україна може посилювати безпеку європейських партнерів завдяки практичним напрацюванням сучасної війни.