Після того, як російський дрон типу «Шахед» влучив у житловий будинок у Румунії, президент країни Нікушор Дан висловив думку, що Москва повинна змінити підхід до своїх обстрілів України.
Після того, як у п’ятницю, 29 травня, російський безпілотник типу «Герань-2» влучив у 10-поверховий будинок у румунському місті Галац, президент країни Нікушор Дан в інтерв’ю BBC цими вихідними висловив досить резонансну заяву. Він закликав росіян переконатися, що коли вони завдають ударів «по містах по той бік Дунаю» (тобто по українських — Ред.), румунські громадяни не повинні зазнавати шкоди.
Раніше румунський президент припускав, що російський «Шахед», який влучив у багатоповерхівку в Галаці, змінив траєкторію через ураження українською ППО. Однак виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив цю інформацію.
«На наших радарах ми відстежували траєкторію цього дрона. Ми бачили, як він наближався з боку Чорного моря, перетинаючи Дунай, увійшовши в повітряний простір Румунії та впавши в Галаці», — заявив Раду Міруце, додавши, що повна відповідальність за це лежить на Росії.
Після рішення закрити російське генконсульство в Констанці та вислати консула, під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським у п’ятницю, 29 травня, Нікушор Дан наголошував, що Росія повинна припинити свої атаки. Київ та Бухарест домовилися прискорити співпрацю щодо спільного виробництва БПЛА, які можна швидко розгорнути. Як відомо, в середині травня міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Цою заявляла про плани розгорнути у країні спільне з Україною виробництво дронів.
Отже, як бачимо, попри останню неоднозначну заяву Нікушора Дана, офіційний Бухарест важко звинуватити у відсутності підтримки України. Водночас проблема з реакцією різних європейських країн на російські дрони та ракети в їхньому повітряному просторі демонструє спільну загрозливу тенденцію. Про що саме йдеться і як НАТО знову не впоралося з відповіддю на російську провокацію? Читайте у матеріалі ТСН.ua.
«Стіна дронів»: кожна країна сама за себе
Наразі мало хто згадує про ініціативу ЄС щодо створення «стіни дронів» на східному фланзі НАТО, яка мала б базуватися на українських технологіях та досвіді. Цю ідею просували президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та єврокомісар з питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс. Це було відповіддю на вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі торік у вересні. Після цього «невідомі» дрони з’являлися в Данії, Норвегії, Швеції, Німеччині та багатьох інших країнах-членах НАТО.
Тоді Кубілюс, який також є колишнім прем’єром Литви, закликав спочатку до закупівель систем спостереження, а потім і дронових технологій, зокрема перехоплювачів, переважно в України, щоб не збивати дешеві «Шахеди» та інші БпЛА дорогими системами на кшталт Patriot. Однак восени минулого року проти створення «стіни дронів» разом з Угорщиною та Словаччиною виступили також Німеччина та Франція. Серед аргументів, які доводилося чути, було те, що дронові технології «живуть» дуже мало на полі бою в Україні, постійно з’являється щось нове, тому європейській промисловості невигідно вкладати кошти в технологію, яка, умовно, за пів року «відживе» своє.
Країни центральної та західної Європи не виявили бажання підтримати ініціативу, яка, на їхню думку, була сфокусована виключно на східному фланзі НАТО. Наприклад, Німеччина просувала ініціативу «Небесний щит», до якої приєдналися 24 країни, з їхніми системами IRIS-T. Франція та Італія надають перевагу своєму комплексу SAMP/T. Париж взагалі наполягає на більшій автономії Європи від американських систем озброєнь. Тому ініціативу «Небесний щит» на практиці так і не реалізували повною мірою.
Проте російська загроза нікуди не зникла. Після влучання російського «Шахеда» в житловий будинок у Галаці заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв пригрозив новими ударами по країнах ЄС, які, за його словами, нібито є прямими учасниками війни проти Росії.
«Їм краще звикнути до цього. Це не в останній раз. Йде війна. І громадяни країн ЄС, як населення держав у стані війни, не повинні спати, очікуючи мирних ночей», — заявив він.
Ще після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі НАТО запустило операцію «Східний вартовий», в рамках якої передбачалося впровадження антидронових систем для захисту, зокрема, східного флангу. Однак через вісім місяців ми бачимо, як збройні сили НАТО продовжують збивати дешеві БпЛА дорогими ракетами. На додаток до цього існує ще одна проблема — невідповідність законодавчої бази країн східного флангу НАТО сучасним реаліям. Зокрема, румунські військові пояснили, що не збили російський «Шахед» через брак часу та юридичні обмеження.
Чергова російська провокація: як НАТО пропускає удар
Таким чином, у питанні захисту від російських провокацій країни східного флангу НАТО залишаються сам на сам із загрозою. Більшість із них вже давно активно співпрацює з Україною, розміщуючи на своїй території спільні виробництва дронів. Як бачимо, подібні інциденти, навіть якщо вони призводять до травмування людей, жодним чином не активують статтю 5 НАТО про колективну оборону. Більше того, якщо торік у вересні після появи російських дронів у своєму повітряному просторі Польща задіяла статтю 4 НАТО про консультації з союзниками, то після влучання російського дрона в житловий будинок у Румунії цього вже не сталося.
До того ж, у реакції влади Польщі та Румунії на російські провокації (які в останній, на жаль, призвели до травмування двох людей) є одна спільна риса — запізніла чітка відповідь щодо того, що це були за дрони, як вони летіли та які мали цілі. Можливо, влада обох країн мала на меті заспокоїти своїх громадян, не викликаючи надмірної паніки. Однак у результаті торік восени у Польщі цим вдало скористалася російська пропаганда — польське суспільство дуже довго й серйозно обговорювало конспірологію, а чи не були це українські дрони. У Румунії президент Нікушор Дан, не звіривши інформацію з Міноборони, публічно припустив, що російський дрон змінив траєкторію через ураження українською ППО.
«Єдиними винними у пораненні дитини та жінки в Галаці є росіяни. У Румунії немає легітимної цілі для Росії, і в Україні немає легітимної цілі для Росії. Війна в Україні — це незаконна, нелегітимна і нічим не спровокована війна. Це означає, що ні зараз, ні в перший день росіяни не мали законних інтересів в Україні. Тому повна відповідальність за десятки жертв у Галаці — тобто десятки людей, які зазнали матеріальної, психологічної, емоційної чи фізичної шкоди — лежить на Росії», — написав у Facebook румунський воєнкор Раду Хоссу.
НАТО провалило реакцію на чергову російську провокацію. За словами Володимира Зеленського, це політичний тиск і сигнал від Росії — «не допомагайте Україні». Також, на думку українського президента, Путін таким чином випробовує ППО країн НАТО — сусідів України, Білорусі чи Росії, дізнаючись, що в них є і чи можуть вони знищити всі ракети та БпЛА. Як бачимо, не можуть. І цей черговий інцидент з російським «Шахедом» у Румунії стався на тлі наближення саміту НАТО в Анкарі, який, як уже писав ТСН.ua, ризикує стати найбільш контроверсійним за всю історію через прагнення Трампа покарати союзників.
За інформацією європейських ЗМІ, Вашингтон хоче скоротити свою військову присутність у Європі швидше, ніж планувалося. Найближчим часом Міноборони США представить відповідний план. Вже відомо, що Америка виводить з ФРН 5 тисяч своїх військовослужбовців. Також Трамп заявляв, що додатково 5 тисяч американських солдатів отримає Польща. Проте офіційного рішення Пентагону досі немає. Також ТСН.ua неодноразово писав, що США більше не забезпечуватимуть конвенційний захист Європи. Андрюс Кубілюс вже давно виступав з ідеєю створення армії ЄС. Проте ініціатива не знаходить підтримки країн-членів. У Європи, за його словами, навіть немає єдиного оборонного ринку.
«Росія все ще виробляє більше, ніж ЄС, і це дуже небезпечно. Це створює спокусу для Путіна. Національні парламенти повинні запитати свої уряди: чому наші оборонні індустрії не масштабуються, попри зростання фінансування», — додав Андрюс Кубілюс.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати