За 35 років незалежності українська фінтех-екосистема пройшла шлях від паперових міжбанківських документів і купоно-карбованців до миттєвих переказів, open banking та платежів, які може ініціювати ШІ.
Однією з перших точок цифровізації стала Система електронних платежів Національного банку України. Перші електронні платежі через СЕП пройшли 5 серпня 1993 року. Уже до кінця того року до системи підключили практично всі банки, а з 1994-го паперові й телеграфні авізо (офіційне повідомлення про проведення розрахункової операції) у міжбанківських розрахунках скасували. У 1996 році Україна отримала гривню, а банки почали масово розвивати карткову інфраструктуру та підключатися до міжнародних платіжних систем.
Наступний великий стрибок припав на 2010-ті: мобільний та інтернет-банкінг перетворили смартфон на банківське відділення, а з 2016 року BankID НБУ дав змогу дистанційно підтверджувати особу для отримання фінансових і державних послуг.
Сьогодні масштаби вже інші. За підсумками 2025 року 95,5% усіх операцій з українськими платіжними картками за кількістю були безготівковими. Близько 98% безготівкових оплат у торговельній мережі здійснювалися безконтактно або через NFC. В Україні працювало 558,6 тис. платіжних терміналів — на 31% більше, ніж наприкінці 2021 року, попри повномасштабну війну.
Паралельно виросла окрема індустрія фінтеху. За даними Українського фінтех-каталогу 2025, на ринку працювали 257 компаній, 76% із них уже пройшли точку беззбитковості, а 38% працювали на міжнародних ринках.
Інфраструктура теж змінилася. З грудня 2024 року СЕП підтримує миттєві перекази до 10 секунд, а з серпня 2025-го в Україні запрацював відкритий банкінг, який дає стороннім сервісам за згодою клієнта доступ до даних рахунку та можливість ініціювати платежі через API. У червні 2026 року Mastercard і ПриватБанк провели першу в Україні платіжну операцію, виконану ШІ-агентом.
Найважливіша зміна за 35 років — не поява окремих технологій, а зміна самої ролі банку. Фінансові послуги дедалі менше прив’язані до відділення чи навіть окремого застосунку та все більше стають невидимою інфраструктурою всередині e-commerce, державних сервісів, бізнес-платформ і, тепер, систем штучного інтелекту. Це вже не просто банкінг, а цифрова інфраструктура повсякденного життя.