Поки Китай активно експериментує з перетворенням торгових суден на військові, наприклад, контейнеровоза — на ерзац-корабель ППО, або масової мобілізації паромів та суден типу Ro-Ro для висадки на Тайвань, у Великій Британії визнали, що повторити щось подібне в них не вийде.
Брак суден для мобілізації
Попри те, що у Великій Британії існує система реквізиції цивільних торговельних суден за механізмом STUFT (Ships Taken Up From Trade), кількість доступних суден для такої “мобілізації” критично знизилася. Вже у 2023 році кількість таких суден становила 495 одиниць, тоді як у 2009 році їх було 841.
Справа в тому, що цей механізм поширюється лише на судна, які мають реєстрацію у Великій Британії. Скорочення відбувається через податкове та бюрократичне навантаження, через що судновласники обирають прапори інших країн для реєстрації.
Обмежені можливості флоту
Водночас у британських ВМС немає інших варіантів, окрім мобілізації суден, бо у складі британського флоту лише чотири судна типу Ro-Ro. Під час війни за Фолклендські острови було реквізовано та зафрахтовано 45 торгових суден, а під час початкової фази Другої війни в Іраку — 60. Про це йдеться у звіті “Strategic sealift: Resilience in an era of contested logistics” британського Council on Geostrategy.
Проблемою може бути навіть не кількість суден із британською реєстрацією, а склад їхніх команд, який далеко не обов’язково складатиметься з громадян Великої Британії. Тобто, якщо саме судно ще можна реквізувати, то воно буде майже без команди.
Рекомендації та висновки
У цих умовах у звіті рекомендується звернутись до досвіду США, які в межах програми Maritime Security Programme (MSP) виплачують стабільну винагороду за перебування низки суден, що ходять під прапором США та мають екіпаж з американських громадян, у “резерві”.
У разі необхідності ці судна починають виконувати рейси на потребу Пентагону. Загалом, перебування 60 таких суден у програмі MSP обходиться уряду США у 390 млн доларів.
“За відсутності масштабованих і надійних механізмів, створених уже в мирний час, терміни приведення сил у готовність і реагування залишатимуться невизначеними. Альянс, який не здатен швидко, у необхідному масштабі та протягом тривалого часу посилювати своїх членів на передовій, не готовий до повернення епохи конфліктів між рівними за силою противниками”, — підсумовується у звіті.