Україні вкрай необхідні масові та недорогі засоби для протидії реактивним дронам, які за своїми характеристиками вже наближаються до крилатих ракет. Важливим є не тільки ціна, а й масштаби виробництва, адже, за даними ГУР МОУ, Росія виготовляє до 3000 реактивних дронів типу “Герань-4” та “Герань-5” щомісяця. Отже, потрібні зенітні боєприпаси, які можна виробляти у ще більшій кількості.
Mark 1: українська відповідь на загрозу дронів
Одним із перспективних рішень може стати мікро-ракета Mark 1 від стартапу Frankenburg Technologies. Компанія була заснована у 2024 році з метою створення економічно вигідного та високоефективного протидронового засобу. Цей проєкт наочно демонструє, скільки часу та ресурсів необхідно для перетворення ідеї на серійний продукт.
Mark 1 — це компактна твердопаливна ракета вагою менше 2 кг, довжиною 65 см і діаметром 60 мм. Вона має високу дозвукову швидкість та використовує систему візуального самонаведення. Завдяки малим розмірам вдалося суттєво знизити її вартість, яка позиціонується як “значно дешевша за “Шахед”.
Ракета здатна уражати цілі на відстані до 2 км та на висоті до 1,5 км. Вона може боротися не лише з гвинтовими, а й з реактивними дронами, що рухаються зі швидкістю до 600 км/год. Mark 1 може запускатися з літаків або навіть з інших дронів. Наприклад, проєкт Bird of Prey від Airbus вже інтегрує цю ракету як ефективний засіб протидії реактивним дронам.
Шлях від ідеї до виробництва
Розробка Mark 1 не була простою. У жовтні 2024 року стартап залучив перші інвестиції у розмірі 1,5 мільйона євро. Наприкінці того ж року Frankenburg висловив оптимістичні прогнози щодо виходу на щотижневий обсяг виробництва в кілька сотень ракет до осені 2025 року.
У лютому 2025 року компанія отримала контракт на розробку від міністерства оборони Латвії, а тим часом вже проводилися успішні випробувальні пуски Mark 1.
Влітку 2025 року компанія вже мала робочу пускову установку, ракету, що стабільно літала, та функціонуючу бойову частину. Це привернуло увагу інших оборонних компаній, з якими восени були укладені домовленості про співпрацю. Однак, попри це, серійне виробництво ще не було розпочато.
Перше збиття дрона літакового типу (класифікація НАТО, група 3) відбулося лише у грудні 2025 року, приблизно через 13 місяців від початку активних робіт. Це доволі швидкий темп, враховуючи складність проєкту.
У лютому 2026 року Frankenburg Technologies завершили інвестиційний раунд Series A, залучивши загальне фінансування до 40 мільйонів євро. Ці кошти, а також підтримка уряду Латвії, дозволили у червні 2026 року відкрити завод з виробництва мікро-ракет у Ризі. Будівництво підприємства розпочалося ще влітку 2025 року без попередніх анонсів.
До кінця 2026 року завод планує виготовити 1500 ракет Mark 1, поступово нарощуючи темпи. До кінця року вихід на рівень виробництва 100 ракет на день (3000 одиниць на місяць) відповідатиме поточним російським показникам виробництва “Герань-4” та “Герань-5”.
Завдяки створенню підприємств в Естонії, Великій Британії та Польщі, Frankenburg Technologies прагне досягти річних виробничих потужностей у 1 мільйон ракет, що дозволить виробляти понад 2700 одиниць на добу, за умови відповідного попиту.