Українська акторка Мирослава Філіпович, яка зіграла понад 90 ролей у кіно та 80 у театрі, цьогоріч отримала звання Заслуженої артистки України. В ексклюзивному інтерв’ю для “Фокусу” вона вперше розповіла про падіння акторських гонорарів під час війни, нерівність у роботі з російськими акторами до 2022 року, зйомки в Голлівуді, кохання на відстані та мрію про дітей.
Зменшення гонорарів та нові реалії
Мирослава Філіпович згадує, що її перші зйомки в Києві оплачувалися по 400-600 гривень за зміну. Згодом, за участь у серіалі “Мухтар”, вона отримувала 80 доларів за день, а за “Слугу народу” – приблизно 200-250 доларів. До повномасштабної війни її ставка за головну роль сягала 450-600 доларів за день.
Однак після 2022 року ситуація кардинально змінилася. Кіновиробництво зупинилося, а після відновлення роботи стало значно менше, і ринок “провалився”. За проєкти, які раніше коштували 15 тисяч гривень, тепер пропонують 5-6 тисяч (120-130 доларів), що, за словами акторки, менше, ніж платять масовці в Америці.
Особливо обурив акторку випадок у 2024-25 роках, коли за лінійну роль на шість змін їй запропонували лише 3000 гривень за зміну. Кастинг-директори іноді надсилають самопроби з ультиматумом: “Ставка 3000 грн. Якщо не влаштовує – можете навіть не записуватися”.
Зараз деяким професіоналам пропонують навіть 1500 гривень за зміну. Найвища ставка в Україні сьогодні – близько 40 тисяч гривень за день, але її отримує лише один актор.
“Слуга народу”, російські актори та скандал із Потапом
Мирослава Філіпович згадує зйомки в серіалі “Слуга народу”, де вона зіграла посола Індії. Режисер наполягав, щоб вона говорила хінді, хоча це не було передбачено сценарієм. З гумором акторка згадує цю ситуацію, а також коротку постільну сцену з Євгеном Кошовим, яку вона жартома називає “підтримкою міжнародних відносин”.
Робота з російськими акторами до 2022 року часто супроводжувалася нерівністю. Філіпович розповіла про випадок на зйомках “Пелени”, коли режисер зірвався на ній за помилку російського актора Андрія Чадова, боячись конфліктувати із “зіркою з РФ”. Інший приклад – Антон Батирєв, який під час зйомок був у стані алкогольного сп’яніння, а режисер просто перерозподілив його репліки між іншими акторами.
Система нерівності виявлялася в окремих старвагенах та особливих умовах для російських акторів, тоді як українські артисти могли чекати у загальних кімнатах чи авто. Війна, на думку Філіпович, змінила це, і українці перестали вважати нормою те, що нею ніколи не було.
Щодо петиції про позбавлення Потапа звання Заслуженого артиста України, Мирослава Філіпович вважає, що звання – це не лише нагорода за минуле, а й відповідальність перед країною. Якщо суспільству це принципово, а людина готова легко віддати звання, то, можливо, його варто позбавити.
Про Кузьму Скрябіна та цінність визнання
Говорячи про фільм “Страшно веселий” про Кузьму Скрябіна, акторка зауважує, що його цінували і за життя, але після смерті про нього почали більше говорити, відкриваючи для себе його мудрі думки. Вона підкреслює важливість цінувати талановитих людей за життя, а не чекати їхньої смерті чи похилого віку для визнання.
“Якщо актор у 23 чи 25 років зіграв феноменальну роль – підтримайте його зараз! Це дасть йому сили творити далі”, – закликає Філіпович, згадуючи, що сама отримала звання Заслуженої артистки не у 25 років.
Голлівуд, Адам Скотт і повага до особистих кордонів
Мирослава Філіпович має досвід роботи в США, зокрема, зіграла епізодичну роль у фільмі Friendly для Amazon Prime Video. Вона вважає, що акторський акцент не є перешкодою, якщо ти справжній професіонал. Також вона працювала як stand-in costumer у голлівудському фільмі Young Woman and the Sea, що стало для неї доказом: “усе можливо, навіть після 40 років”.
На зустрічі з Адамом Скоттом, зіркою серіалу Severance, Філіпович відзначила його відкритість. Вона вважає, що голлівудські зірки не мають потреби щось комусь доводити.
З-поміж іншого, українському кінематографу варто навчитися у Голлівуду часу на підготовку до зйомок та поваги до особистих кордонів. Філіпович розповідає, що в США кожен дотик чи інтимна сцена проговорюються заздалегідь з координатором, тоді як в Україні траплялися партнери, які дозволяли собі незаплановані дотики. Вона закликає молодих артистів не мовчати, якщо їм некомфортно, адже “жодна роль не варта порушення ваших кордонів”.
Театр на Липках, хейт і власний досвід
Філіпович понад 15 років працює в Театрі на Липках. Звання Заслуженої артистки вона дізналася з соцмереж, і її засмутило, що рідний театр не привітав її. Проте, за її словами, звання – це визнання 25 років праці, а не про статус.
Акторка часто грає антагоністок, і глядачі іноді екстраполюють цей образ на неї в реальному житті, бажаючи їй зла. Філіпович вважає, що не має права засуджувати своїх персонажів, а повинна знаходити їхню правду.
Одним із найбільших страхів для неї була родима пляма на оці, через яку її дражнили в дитинстві. У професії цей страх посилився, коли гримерка запропонувала продюсерам не брати її на роль через “дефект”. Хоча роль залишилася за нею, акторку попросили самостійно замальовувати пляму. “Тоді я вперше справді злякалася, що через одну особливість зовнішності можу втратити професію, яку люблю”, – зізнається вона.
Ще один страх – не виправдати очікувань. Її художній керівник у театральному інституті не вірив, що з неї вийде акторка. Парадоксально, але зараз вона єдина з курсу, хто має звання Заслуженої артистки. Філіпович каже, що найбільше боялася не невдачі, а того, що не спробує. Її життєве кредо: “краще боятися й усе одно йти вперед, ніж одного дня шкодувати, що так і не наважилася”.
Особисте життя: стосунки на відстані та мрія про дітей
Мирослава Філіпович не заміжня і не має дітей, але вона не самотня – має кохану людину. Однак стосунки складні, адже вони бачаться раз на пів року. “Відстань дуже ускладнює життя”, – зізнається вона.
Акторка зізнається, що дуже хоче дитину: “Це найбільший пробіл у моєму житті”. Хоча вона багато працювала над кар’єрою, зараз мріє стати мамою. Вона не знає, чи приведуть її нинішні стосунки до сім’ї, і не може чекати нескінченно.
Плани на майбутнє
Мирослава Філіпович поєднує акторство з музикою. Її пісня “Слава Україні” зібрала майже 5 мільйонів переглядів, а монетизація передається ЗСУ.
Також вона працює над практичним посібником для молодих акторів, де планує зібрати правила та лайфхаки, яких їй самій бракувало на початку кар’єри. “Талант – це лише 10%, все інше – дисципліна, терпіння та праця”, – підсумовує акторка.
