Урядові органи Німеччини проводять масштабну перевірку системи охорони здоров’я та інфраструктури країни, аби з’ясувати, чи готова вона до оборонного сценарію.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина стикається зі зростанням кількості гібридних атак. Серед них — спроба атаки на аеропорт Лейпцига за допомогою безпілотника, начиненого вибухівкою, а також численні кібератаки на лікарні. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попередив, що Росія може готуватися до нападу на територію НАТО до 2029 року. У разі такого розвитку подій Німеччина буде зобов’язана надати допомогу Альянсу. Зважаючи на її географічне положення в центрі Європи, країна, ймовірно, стане ключовим транзитним вузлом для військових та місцем їхнього медичного обслуговування. Саме тому всі німецькі лікарні нині перевіряють на готовність приймати значну кількість поранених у разі бойових дій.
Одним із таких об’єктів є госпіталь в Ульмі, де ще у 1979 році збудували підземний медичний пункт на тлі протистояння між СРСР та Заходом. Його було спроєктовано таким чином, щоб лікарі могли продовжувати лікування поранених солдатів навіть у разі ядерного удару. Бункер розрахований на перебування до 2000 осіб протягом 90 днів. Протягом майже трьох десятиліть цей лабіринтоподібний комплекс залишався занедбаним, проте зараз німецькі військові розглядають можливість його оновлення.
Згідно з доповіддю, що моделювала потенційні сценарії російського вторгнення на територію НАТО, Бундесвер підрахував, що Німеччина щодня може отримувати до 1000 поранених солдатів. Оскільки п’ять військових госпіталів країни швидко досягнуть межі своїх можливостей, а закон вимагає від цивільних лікарень надавати допомогу під час війни, система охорони здоров’я, ймовірно, зіткнеться з безпрецедентним навантаженням. Це може призвести до необхідності сортування поранених солдатів та цивільних осіб.
Ця ситуація привернула увагу до таких об’єктів, як госпіталь в Ульмі — рідкісний приклад військово-медичного бункера, що перебуває у стані, придатному для повторного використання. Однак для його модернізації знадобляться мільйони євро на оновлення застарілих систем вентиляції та електропостачання. І це буде лише невелика частина необхідних інвестицій.
“Чи готова до цього наша система охорони здоров’я? Єдина відповідь: ні. Попереду на нас чекає марафон”, — зазначив Бенедикт Фрімерт, головний лікар і командувач Військовим госпіталем в Ульмі.
Забезпечення достатньої кількості лікарняних ліжок — лише частина проблеми. Керівництво Німеччини також має зміцнити ланцюги постачання медичних товарів та покращити координацію між військовими та цивільними лікарнями. Ще одним викликом є підготовка кадрів: за оцінками, лише кілька сотень лікарів у Німеччині мають досвід лікування травм, отриманих під час війни. Для вирішення цієї проблеми Бундесвер та Німецьке товариство травматологів (DGU) пропонують курси для цивільних хірургів.
Саша Флое, генеральний секретар Товариства травматологів, згадує, що коли співпрацю офіційно оформили у 2017 році, світ був зовсім іншим. “Тоді ми ще думали, що живемо у безпечному світі, далеко від ісламістського тероризму. Ніхто не вірив, що ситуація з безпекою повністю зміниться або що ми будемо говорити про сценарії колективної оборони”, — сказав він. Наразі всі місця на курсах зайняті, і щороку готують від 50 до 100 хірургів.
Окрім того, лікарні прагнуть підготуватися до надзвичайних ситуацій: встановити куленепробивне скло та захисні бар’єри від дронів, а також створити децентралізовані запаси масок, ліків та вакцин.
Німеччина вивчає досвід України, але водночас готується й до найгірших сценаріїв.
Раніше видання “Фокус” писало про можливий напад РФ на Польщу та реакцію польських високопосадовців. Зокрема, у вересні стало відомо про активізацію будівництва укріплень на кордоні Польщі після серії ударів РФ поблизу українських КПП.
Тим часом у Німеччині вже встановили осіб, яких підозрюють у диверсії біля українського літака в Лейпцигу.