Пентагон розглядає можливість виведення з Європи значної частини військ, літаків, кораблів та озброєнь. Це може стосуватися близько 25 тисяч військовослужбовців, що становить приблизно третину американського контингенту на континенті. Деякі джерела припускають, що скорочення може сягнути й половини – до 40 тисяч осіб.
Якщо такий план буде реалізовано, це стане найсуттєвішим скороченням 80-тисячного контингенту США в Європі з часів завершення “холодної війни”. Під скорочення можуть потрапити війська, дислоковані в Німеччині, Італії та Іспанії, де перебуває основна частина американського контингенту. Ці країни нещодавно мали розбіжності з президентом США Дональдом Трампом щодо політики стосовно Ірану.
Президент Трамп неодноразово висловлював думку, що Європа повинна самостійно дбати про свою оборону, а американські війська потрібні для протидії загрозам з боку Китаю, Ірану та наркокартелів. Він також критикував європейських партнерів за небажання приєднатися до США у протистоянні з Іраном.
Наразі Пентагон проводить шестимісячний перегляд присутності американських Збройних сил у Європі. Очікується, що головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі, генерал Алексус Гринкевич, представить свої пропозиції міністру оборони США Піту Гегсету. Ймовірно, будуть запропоновані чотири варіанти дій, які можуть включати скорочення чисельності військ, передислокацію частини сил до країн східного флангу НАТО, або навіть виведення.
Остаточне рішення, яке буде представлене президенту Трампу, очікується 6 листопада. Однак, за словами представників Пентагону, остаточних рішень ще не ухвалено.
Перспектива такого значного скорочення викликає занепокоєння серед американських законодавців та європейських союзників. Існує побоювання, що це може стимулювати російську агресію, підірвати довіру до США серед партнерів в інших регіонах світу та послабити здатність швидко реагувати на кризи на Близькому Сході чи в Африці.
Противники ідеї різкого скорочення наголошують, що це зробить союзників по НАТО більш вразливими, може спровокувати Росію на агресивні дії та посіяти сумніви серед партнерів США в усьому світі. Крім того, це може позбавити американську армію важливих логістичних центрів.
Європейські посадовці просять Вашингтон про більш поступове скорочення, яке дозволить їм розвинути власні оборонні можливості, зокрема, у сфері далекобійних ракет, супутникового спостереження та літаків-заправників.
Питання скорочення військ у Європі викликає розбіжності і в самій адміністрації Трампа. Минулого червня спроба Пентагону попередити міністрів оборони НАТО про значне скорочення була заблокована Держдепартаментом.
Історично, присутність американських військ у Європі сформувалася після Другої світової війни та під час “холодної війни”. Після закінчення протистояння з СРСР чисельність військ скоротилася, проте після анексії Криму Росією у 2014 році та повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, США розгорнули додаткові сили на континенті.
Перегляд чисельності військ відбувається на тлі зростання занепокоєння європейських урядів щодо російської агресії. Наголошується на зростанні кількості диверсій, кібератак та інших гібридних дій з боку РФ, спрямованих на підрив допомоги Україні та розкол НАТО. Існують також побоювання щодо можливої ескалації з боку Росії, зокрема, щодо країн Балтії та Польщі.