Гіперзвукова зброя – тема, яка вже не один рік обговорюється у публічному просторі. Проте, попри численні заяви про випробування, часто цього недостатньо для створення готового серійного продукту.
Швидкість – не головний козир
Новини про гіперзвукову зброю часто акцентують увагу на її надвисокій швидкості. Однак, цей параметр може бути не таким важливим, як здається на перший погляд.
Як зазначається у новому матеріалі Lockheed Martin, майбутнє не за тими, хто може досягти швидкості 5 МАХ на кілька секунд, а за тими, хто зможе забезпечити стабільну роботу системи в екстремальних умовах та налагодити її серійне виробництво.
У американській компанії підкреслюють, що швидкість 5 МАХ досяжна вже давно, що підтверджують міжконтинентальні балістичні ракети. Тому зараз основний фокус зміщується на забезпечення тривалого польоту на гіперзвуковій швидкості та маневрування в таких умовах. Це дозволить підвищити ефективність ураження цілей та подолання систем протиповітряної та протиракетної оборони.
Однією з ключових проблем є опір повітря та особливості польоту на великих висотах. Це вимагає використання термостійких матеріалів та нових аеродинамічних рішень. Також згадуються повітрореактивні двигуни, де паливо згорає у надзвуковому потоці повітря.
У Lockheed Martin наголошують, що розробка прототипу таких двигунів для випробувань – це вже значне досягнення. Проте, зараз ведуться роботи над тим, щоб перетворити ці напрацювання на щось, що можна буде використовувати на полі бою. Це потребує розгортання нової промислової бази, здатної виробляти вироби, які функціонуватимуть в екстремальних умовах.
З точки зору Defense Express, американська компанія підкреслює очевидний, але критично важливий факт: недостатньо просто розробити щось, необхідно налагодити його серійне виробництво. У цьому контексті важливі не рекорди швидкості, а можливість масового випуску та ефективного ураження цілей.
Нині різні країни оголошують про успішні випробування гіперзвукової зброї, як, наприклад, Індія. Однак, ключовим є саме переведення технологій у сферу серійного виробництва, а не лише демонстрація поодиноких можливостей. Ймовірно, зараз над цим працюють у всьому світі.
Варто нагадати, що самі Сполучені Штати, попри численні тестові пуски, стикалися з труднощами у реалізації проєктів з технологічних, промислових та управлінських причин. Зокрема, щодо комплексу Dark Eagle (також відомого як LRHW), розробкою якого займається зокрема Lockheed Martin, зазначалося про виробничі проблеми навіть у 2026 році. Однак, інші програми продовжують реалізовуватися, як, наприклад, розробка дешевої гіперзвукової ракети Blackbeard.