Винищувальна авіація Повітряних Сил ЗСУ відіграє надзвичайно важливу роль у протидії російській авіації, зокрема у перехопленні дронів-камікадзе типу “Шахед”. За даними, саме на її частку припадає до 60% збитих безпілотників “Герань-4”, “Герань-5” та S8000 “Бандероль”. Лише у вересні 2026 року було здійснено близько 1300 вильотів на авіаційне прикриття.
На цьому тлі цікаво пригадати, що ще в травні 2026 року російське видання “ЦАСТ” (Центр аналізу стратегій і технологій) опублікувало матеріал, що базується на публікації журналу Міноборони РФ “Военная мысль”, №1 за 2026 рік. У ній йшлося про те, що російські Повітряно-космічні сили (ВКС) не змогли досягти очікуваного ефекту від застосування далекобійних ракет “повітря-повітря” Р-33 та Р-37М.
У згаданій російській статті висловлювалися тези про те, що Україна, за підтримки західних партнерів, зуміла налагодити таку систему взаємодії винищувачів, зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) та інших наземних засобів протиповітряної оборони, що російська винищувальна авіація фактично втратила можливість вести повітряні бої на малих і середніх дистанціях.
Згідно з цими даними, вже у вересні 2022 року росіянам довелося залучати перехоплювачі МіГ-31БМ з ракетами Р-33 (заявлена дальність пуску до 200 км), які спочатку розроблялися для перехоплення американських бомбардувальників B-52. Однак, навіть тоді українські пілоти знаходили способи ухилятися від цих загроз.
Згодом, через обмеження МіГ-31БМ щодо маневреності та часу патрулювання, російські ВКС були змушені залучати винищувачі Су-35С як носії ракет Р-37М (із заявленою дальністю пуску до 300 км).
Теоретично, заявлені дальності пуску Р-33 та Р-37М мали б забезпечувати російській авіації панування в повітрі. Однак, на практиці, майстерність українських пілотів та допомога західних партнерів у вигляді розвідданих про маневри російських винищувачів та пуски ракет дозволили зменшити технологічну перевагу російських літаків.
Крім того, реальні показники дальності пуску ракет залежали від параметрів польоту носіїв. Також існував ризик бути ураженим засобами ППО України, якщо російський винищувач наближався до лінії бойового зіткнення ближче, ніж на 50 кілометрів. У згаданій російській публікації наводився приклад, коли Су-35С, наблизившись до фронту, був уражений ракетою західного комплексу, але, попри численні пошкодження, зумів повернутися на аеродром.
На основі цих спостережень російські аналітики дійшли висновків про необхідність покращення обміну розвідданими для винищувальної авіації РФ та впровадження на ракетах Р-33 і Р-37М функції передачі управління від одного літака до іншого в повітрі.
Можна висунути гіпотезу, що масштабні удари російських дронів-камікадзе по Україні також спрямовані на те, щоб відволікти українську авіацію на їх перехоплення, тоді як російська авіація продовжує активні бойові дії. Однак, є підстави сподіватися, що і цей задум ворога у війні в повітрі не буде реалізований.
Дізнатися більше на: defence-ua.com