«Безбар’єрність – це коли можеш»: підсумки року 05.01.2026 16:00 Укрінформ Кампанія соціальних змін створює можливості для існування, діяльності та бути почутими без зайвих перепон На реалізацію Національної стратегії безперешкодного простору, в рамках ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» кампанія поєднала ключові ініціативи міністерств, експертів, ЗМІ та суспільства. Всього впроваджується 25 ініціатив, з яких 11 стартували у 2025 році. Рік розпочався із спільної презентації кампанії разом з ЮНІСЕФ, де п’ять міністрів і шість заступників міністрів спільно говорили про безбар’єрність як про загальну відповідальність держави. Далі відбулися дискусії з представниками ЗМІ – лекція про безбар’єрну комунікацію, яку переглянули 5,3 тис. разів, і п’ять регіональних заходів, де журналісти й освітяни навчалися зосереджувати увагу на людині, а не на її обмеженнях. Першою дією стала загальнонаціональна інформаційна кампанія з відеоманіфестом. Він лунав з екранів телевізорів та у цифрових каналах, охопивши понад 1,6 млн осіб і залучивши 46 тис. користувачів і користувачок. Протягом року цей голос ставав гучнішим завдяки системній діджитал- та зовнішній рекламі. У підсумку ці повідомлення про безбар’єрність досягли мінімум 2 млн людей по всій країні – не як абстрактна ідея, а як діалог про повсякденні звички, ставлення до особистості та вибір кожного з нас. Особливо важливим стало утворення національної спільноти амбасадорів та амбасадорок безбар’єрності. З понад 500 кандидатів і кандидаток було обрано 50 – серед них також люди з інвалідністю. І всі вони сьогодні не просто говорять про зміни, а вже втілюють їх у своїх громадах. Завдяки навчанню, діалогам і взаємодії з місцевою владою вони вже провели 15 івентів, залучили понад 500 учасників і учасниць та сприяли реальним локальним перетворенням – від покращення доступності в освітніх установах до змін у публічних місцях.
СУСПІЛЬНО-ГРОМАДЯНСЬКА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» – це основний проєкт Міністерства охорони здоров'я, який поступово створює в Україні сучасну систему реабілітації за найкращими світовими стандартами.
Сьогодні відновлення пацієнтів стало значно доступнішим, ніж навіть декілька років тому: нині в Україні безкоштовну реабілітацію можна пройти у 379 медичних закладах стаціонарно та в 533 – амбулаторно. І ця кількість, а разом з тим і рівень допомоги, постійно збільшується. Фінансування цього напрямку збільшилося до 6 млрд грн. Також суттєво зміцнилися й мультидисциплінарні реабілітаційні команди – кількість фахівців і фахівчинь вже досягла понад 12 тис., що у вісім разів більше, ніж у 2022 році. Одночасно зростає найголовніше – якість допомоги: в українських містах створено сім центрів досконалості та впроваджено нові освітні норми для спеціалістів. У 2025 році безкоштовну реабілітацію отримало понад 435 тисяч пацієнтів і пацієнток з усієї держави. Окрема увага в наданні цієї допомоги приділяється дітям – тепер в Україні формується безперервна система якісної дитячої реабілітації: вона зосереджена конкретно на дітях, їх потребах і на їх супроводі від гострого етапу до амбулаторного відновлення. У центрі ініціативи з розвитку реабілітаційної допомоги – доказова реабілітація, безбар’єрні простори в кожній громаді та орієнтований на людину шлях відновлення без жодних перепон задля повернення до активного, незалежного життя після травм чи хвороб.
«Активні парки: локації безбар’єрного дозвілля (адаптивний спорт)» – ключовий проєкт Міністерства молоді і спорту України. Його основна ідея – допомогти ветеранам і ветеранкам, а також людям з інвалідністю покращити якість життя через рух, спорт і спільноту. Станом на грудень 2025 року адаптивні клуби вже функціонують у 18 областях та Києві – загалом 200 локацій, які разом зібрали понад 85 тисяч відвідувань. Важливим етапом стало й законодавче закріплення напряму: прийнято Закон № 4370-IX, який визнав адаптивний спорт частиною державної політики, а 45 спортивних федерацій оновили правила змагань. Ініціатива активно розвивається завдяки партнерствам: разом із ПРООН підготовлено 104 тренери і тренерки та профінансовано 20 грантових проєктів для розвитку клубів у громадах. Також затверджено методичні рекомендації для тренерів-наставників за принципом «рівний – рівному». Все це робить безбар’єрність не абстрактним поняттям, а реальною можливістю для руху, реабілітації та участі у житті громади – незалежно від фізичного стану людини.
«Безбар’єрний доступ до правової інформації для національних меншин» – ключовий проєкт Міністерства юстиції України спільно із системою надання безоплатної правничої допомоги. Його завдання: надати представникам і представницям національних товариств можливість отримувати головну правову інформацію рідною мовою. В рамках ініціативи найпопулярніші консультації на платформі WikiLegalAid, зокрема щодо військово-лікарських комісій, відстрочки від призову та встановлення інвалідності, вже перекладено вірменською, угорською та ромською мовами. Робота триває й надалі: готуються переклади правових матеріалів кримськотатарською мовою. Даний проєкт чітко показує інформаційний аспект безбар’єрності – коли кожна людина може реалізувати своє право на захист, розуміючи юридичні процеси й приймаючи рішення без мовних бар’єрів.
«Безбар’єрні автошколи» – основний проєкт Міністерства внутрішніх справ України, розроблений для людей з інвалідністю, зокрема, з ураженнями опорно-рухового апарату, які бажають навчитися керувати авто. Проєкт дає можливість як вперше отримати водійське посвідчення, так і пройти перенавчання на адаптованих автівках. Зараз вже функціонує мережа з семи безбар’єрних автошкіл — у Київській області, Дніпрі, Кропивницькому, Львові, Одесі, Кам’янці-Подільському та Вінниці. Від початку роботи проєкту завершили навчання, успішно склали відповідні іспити та отримали посвідчення водія вже 267 осіб, з них 122 особи – діючі або колишні військовослужбовці. Щоб більше людей із вадами опорно-рухового апарату могли проходити навчання, у 2025 році було закуплено додаткові автомобілі, пристосовані для ручного управління, а на базі деяких університетів створено умови для проживання людей із інвалідністю, які навчаються в автошколі. Триває розробка адаптованого відеокурсу для людей з вадами слуху та мовлення. «Реалізація Безбар’єрної стратегії у МЗС» – це систематична діяльність Міністерства закордонних справ України, направлена на створення інклюзивного середовища в дипломатичній службі та забезпечення безперешкодного доступу до консульських послуг для понад 8 млн українців за кордоном. У центрі цього плану змін – людина та її право взаємодіяти з державою легко, зрозуміло та без зайвих бар’єрів, незалежно від країни перебування. Одним із важливих етапів стала цифрова перебудова консульських сервісів через систему «е-Консул». Це допомогло автоматизувати подання документів для нотаріальних дій, запровадити адресну міжнародну доставку паспортів і уможливити онлайн-оформлення довідок про відсутність судимості. Доповнює ці зміни інформаційна доступність: офіційний сайт МЗС адаптовано для користувачів із вадами зору, відновлено сторінку консульської служби з роз’ясненнями простою мовою, оновлено інформаційні матеріали ЗДУ відповідно до принципів доступності.
«Формула гідного повернення до цивільного життя» – основний проєкт Мінветеранів, який допомагає ветеранам, ветеранкам та їхнім сім’ям пройти шлях повернення до мирного життя. Мова йде про індивідуальний супровід, професійну адаптацію та розвиток власної справи як основу для нового етапу життя. Станом на 2025 рік вже функціонує 15 просторів турботи на базі закладів охорони здоров’я, ще вісім – будується, а паралельно виникає сім нових ветеранських просторів. У громадах ветеранів підтримує 2295 фахівців і фахівчинь із супроводу, які надали понад пів мільйона заходів допомоги: від консультацій до практичної підтримки. Окремий акцент – на самозайнятості: допомогу й супровід отримало 1 тис. 779 ветеранських бізнесів. Важливим компонентом стала й цифрова доступність – усі ключові сервіси зібрані на платформі «Ветеран PRO» та інтегровані в застосунок «Дія», а також розроблено однойменну цифрову платформу, на якій зібрано інформацію про усі державні можливості для ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Разом це формує цілісну систему піклування, де ветеран не залишається наодинці зі своїми викликами.
«Розвиток спорту для ветеранів» – проєкт Міністерства у справах ветеранів, який допомагає відновлюватися через рух, команду та відчуття власної сили. Проведено 45 всеукраїнських змагань, 10 навчально-тренувальних зборів і 166 регіональних спортивних подій. Українські ветерани гідно представляють країну й на міжнародній арені – участь у «Іграх Нескорених», Strong Spirit’s Games та чемпіонаті світу з пара-джиу-джитсу принесла команді 286 медалей, зокрема 122 золоті. Паралельно у громадах розширюється мережа безбар’єрних спортивних закладів, які враховують усі потреби ветеранів. Разом із «Формулою гідного повернення» цей проєкт доповнює екосистему підтримки після завершення служби.
«Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації» – це основний проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України. Через війну кількість людей з ампутаціями зросла, а характер поранень став значно важчим – це означає довший і складніший шлях до відновлення. Саме тому держава зосередилася на оновленні системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації. В Україні активно розвивається протезно-ортопедична галузь: впроваджуються сучасні технології, використовуються високоякісні імпортні складники, зростає експертиза фахівців. Нині працює близько 130 підприємств, більше як 70 із них виготовляє протези та ортези. За 11 місяців 2025 року понад 100 тис. українців та українок отримало майже 400 тис. допоміжних засобів реабілітації на суму більше ніж 4,9 млрд грн.
«Підтримане проживання» – основний проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України з розбудови системи підтриманого проживання. Ця послуга допомагає людям з інвалідністю та людям похилого віку мешкати у звичайному житловому середовищі, отримуючи рівно стільки допомоги, скільки потрібно для щоденних справ – від побуту й покупок до приготування їжі та медичного супроводу. Вже функціонує 14 таких будинків у п’яти областях. Вони стали новою домівкою для 81 людини. У 2025 році держава направила на розвиток цієї послуги понад 366 млн грн, що дасть змогу надати підтримку більшій кількості людей. Це не лише допомога, а й навчання життєвих навичок, доступ до соціального захисту, правової підтримки та медичного патронажу. Розвиток підтриманого проживання запобігає потраплянню людей до інтернатних закладів і відповідає курсу на деінституціоналізацію та європейські зобов’язання України.
«Раннє втручання» – це ключовий проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України. Його мета – поєднання медичної, соціальної допомоги та освіти, щоб якнайраніше виявити труднощі розвитку у дитини й допомогти родині в отриманні всіх послуг підтримки. Сьогодні вже працює 105 команд раннього втручання у 23 областях. Лише за 10 місяців 2025 року вони допомогли понад 2,7 тис. дітям віком до чотирьох років – тим, хто має порушення розвитку або ризик їх виникнення. Це про шанс дітей на кращий старт і впевненість у майбутньому.
«Покращення доступності волевиявлення для людей з інвалідністю» – основний проєкт Центральної виборчої комісії, який робить виборчий процес зрозумілим, зручним і доступним для кожного громадянина. Його мета – забезпечити можливість особисто реалізувати право на голос незалежно від стану здоров’я чи віку. У 2025 році ЦВК затвердила офіційний порядок забезпечення виборчих дільниць допоміжними засобами. Кожна кабіна для голосування тепер обов’язково має обладнуватися збільшувальним склом із підсвічуванням, насадками для ручок, додатковим освітленням і підставками. Забезпечено інформаційну доступність: виборчі плакати й відомості з бюлетенів перекладаються українською жестовою мовою, а QR-коди ведуть до аудіоформатів і цифрових текстів для доступності людей із вадами зору. Одночасно проводиться систематичний моніторинг архітектурної доступності виборчих дільниць – ці дані вносяться до Державного реєстру виборців і є відкритими для громадян. «Спеціалізована жіноча військова форма та бронежилети» – основний проєкт Міністерства оборони України, який робить військову службу більш безбар’єрною для жінок. Його основа – визнання того, що стандартні лекала не враховують жіночі антропометричні дані, а отже, можуть впливати на комфорт, безпеку та маневреність захисниць. У системі Міноборони налагоджено забезпечення військовослужбовиць одягом, білизною та засобами захисту, розробленими з урахуванням їхніх антропометричних даних. Станом на 2025 рік потребу в одязі закрито на 100 відсотків: передано 30 тис. комплектів адаптованих польових костюмів, 50 тис. топів і понад 50,4 тис. одиниць білизни. Розвиток проєкту триває – у 2026 році заплановано закупівлю 2 тис. комплектів модульних бронежилетів, спеціально сконструйованих для жінок.
«Послуги для поранених (Пакунок пораненого)» – основний проєкт Міністерства оборони України в межах Національної стратегії безбар’єрності, який підтримує поранених військових у найбільш вразливий момент. Він забезпечує захисників і захисниць адаптивним одягом і засобами гігієни та працює одразу в кількох аспектах: фізичному – для зручності під час носіння апаратів зовнішньої фіксації, медичному – щоб лікарі мали легкий доступ до ран, і психологічному – зменшуючи залежність від сторонньої допомоги. До кінця 2025 року Міноборони завершило закупівлю та поставку понад 450 тис. одиниць адаптивного одягу. Цей системний крок гарантує гідні й зручніші умови реабілітації для військових, які часто потрапляють до шпиталів без особистих речей, і забезпечує їх усім необхідним на початку шляху відновлення.
«Центри відновлення та здоров’я військових» – основний проєкт Міністерства оборони України, спрямований на створення сучасної та фізично безбар’єрної мережі реабілітаційних центрів для військовослужбовців, ветеранів, ветеранок і людей, постраждалих від бойових дій. Йдеться не лише про відновлення фізичного стану, а й про психологічну підтримку та подолання наслідків пережитих подій у просторі, який не створює додаткових перешкод. У 2025 році проведено комплексний аудит госпітальної мережі Міноборони щодо безбар’єрності, за кошти державного бюджету розпочато практичні зміни – замінено ліфти та облаштовано пандуси на суму понад 50 млн грн. У 2026 році планується приведення ключових закладів охорони здоров’я Міноборони до уніфікованих національних вимог безбар’єрності, що гарантуватиме рівний доступ до послуг для людей з різними видами порушень. ФІЗИЧНА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ «Оновлення ДБН і європейські стандарти» – основний проєкт Міністерства розвитку громад та територій України, спрямований на оновлення державних будівельних норм з урахуванням міжнародного досвіду безбар’єрності та європейських підходів. Упродовж 2023–2025 років оновлено п’ять ключових ДБН, зокрема щодо інклюзивності будівель, закладів охорони здоров’я, захисних споруд цивільного захисту та соціальних об’єктів. Паралельно зроблено важливий крок у бік євроінтеграції: ухвалено чотири нові державні стандарти на основі ISO та EN, які регулюють доступність урбанізованого середовища й функціональні вимоги до об’єктів. Зокрема, прийнято ДСТУ ISO 21542:2025 «Будинки та споруди. Доступність і зручність використання урбанізованого середовища» – це європейський еталон у сфері доступності, який застосовується у країнах ЄС, Японії, Канаді, Австралії та інших. Окрему увагу приділено безпеці та сервісу – затверджено нові стандарти для дорожніх світлофорів і вимоги до доступного туризму для всіх. У підсумку формується сучасна нормативна база, де кожен новий об’єкт від початку планується як зручний і доступний для всіх людей. «Безбар’єрне відновлення» – ще один основний проєкт Міністерства розвитку громад та територій України, який закріплює безбар’єрність як обов’язкову умову відбудови країни. Його мета – забезпечити стовідсоткову відповідність об’єктів нового будівництва та відновлення стандартам доступності для всіх суспільних груп. Станом на 2025 рік проведено обстеження понад 70 тис. об’єктів фізичного оточення і транспорту щодо доступності для маломобільних суспільних груп. Відтепер кожна людина, якій необхідна інформація про доступність закладу освіти, охорони здоров’я, ЦНАПу, вокзалу тощо, може переглянути її на інтерактивній Мапі безбар’єрності. Зміни до Постанови КМУ № 303 дали змогу здійснювати позапланові перевірки об’єктів за критерієм доступності навіть в умовах воєнного стану. За постановою КМУ, створення безбар’єрних маршрутів у населених пунктах стало обов’язком для кожної з територіальних громад. Проєкт активно поширюється на місцях: у 837 громадах розроблено проєкти безбар’єрних маршрутів, а для фахівців галузі проведено більш як 20 навчальних семінарів. Також у 2025 році проведено перше комплексне дослідження впровадження політики безбар’єрності у 97 громадах (разом із двома районами Києва). За його результатами, відповідно до міжнародного досвіду обраховано Індекс безбар’єрності громад України. Планується розширення на 1000+ громад по всій країні. Для підвищення якості проведених обстежень щодо безбар’єрності будівель і споруд затверджено освітню програму «Фахівець із безбар’єрності». Підготовка фахівців стартує з підготовки спеціалістів у ЗВО з 2026 року і здійснюватиметься у 20 закладах вищої освіти, що готують будівельників та архітекторів.
«Рух без бар’єрів» – основний проєкт Міністерства розвитку громад та територій України. У центрі уваги – поліпшення фізичної доступності громад завдяки створенню мережі безбар’єрних транспортно-пішохідних маршрутів. На першому етапі оновлення торкнеться близько 700 об’єктів, а загальна протяжність безбар’єрних маршрутів сягне майже 100 км у пілотних громадах. До проєкту долучилося 13 міст – Київ, Буча, Вінниця, Дніпро, Житомир, Кропивницький, Львів, Одеса, Полтава, Рівне, Славутич, Тернопіль, Чернівці – та два селища – Опішня й Бородянка. Одночасно інвестують у знання: у 2025 році розпочала роботу Школа безбар’єрних маршрутів від ПРООН та Мінрозвитку за фінансової підтримки уряду Японії. Навчальна програма залучила понад 60 учасників з 15 пілотних громад, результатом чого стало 15 нових проєктів, готових до реалізації в наступних чергах проєкту. У центрі проєкту – чіткий стандарт безбар’єрного маршруту, де всі пішохідні шляхи та більшість об’єктів уздовж них мають стати повністю доступними й безпечними для кожної людини. Досвід та найкращі практики пілотних міст буде поширено на інші громади України.
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ «Доступність екстрених служб та сервісних послуг МВС» – ще один основний проєкт Міністерства внутрішніх справ України, який формує систему допомоги без перепон. Його головна мета – зробити екстрені служби й сервіси МВС однаково доступними для всіх. Тепер люди можуть здійснювати дзвінки в екстрені служби в неголосовий спосіб, зокрема через відеозв’язок з оператором, який спілкується українською жестовою мовою. З моменту запуску Служба 112 уже прийняла 9,5 млн звернень, серед яких понад 38,7 тис. були опрацьовані з використанням української жестової мови. Важливим кроком у цифровій доступності став запуск порталу «Твоя підтримка», який уже відвідало понад 100 тис. користувачів і користувачок. Це єдиний онлайн-ресурс для ветеранів, ветеранок і постраждалих працівників і працівниць МВС, де через електронний кабінет можна замовити реабілітацію, лікування та відновлення документів. Для ширшої інформаційної доступності також створено сервіс «Єдине вікно для громадян» і серію відеоінструкцій щодо отримання послуг МВС з урахуванням потреб різних користувачів і користувачок. Паралельно оператори Служби 112 та персонал підрозділів МВС пройшли спеціалізоване навчання з безбар’єрної комунікації.
«Культура без бар’єрів» – основний проєкт Міністерства культури України, який трансформує культурний простір країни на основі принципів доступності та рівності. Його завдання – забезпечити рівний доступ до культурної інфраструктури й послуг та закласти єдині стандарти безбар’єрних культурних послуг для музеїв, театрів та об’єктів культурної спадщини. Станом на грудень 2025 року спільно з компанією ЛУН створено «Мапу безбар’єрності закладів культури», до якої вже внесено понад 5 тис. об’єктів по всій державі. Водночас спрощено бюрократичні процедури для встановлення пандусів і підйомників на історичних та культурних локаціях, що дає змогу швидше впроваджувати фізичну доступність для людей, які цього потребують. Важливу роль у формуванні політики відіграло дослідження, у межах якого було опитано понад 5,6 тис. громадян і митців – воно дало змогу побачити реальні бар’єри та очікування аудиторії. Окрім цього, затверджено Методичні рекомендації щодо доступності культурних послуг і розпочато розроблення Національного плану з безбарʼєрності пам’яток.
«Інформація без бар’єрів» – це ключовий проєкт Міністерства культури України, спрямований на забезпечення рівного доступу до публічної інформації через впровадження системних змін. Проєкт концентрується на розвитку доступного контенту, вдосконаленні комунікацій органів влади з громадянами та активному впровадженні принципів простої мови. В рамках ініціативи вже створено методичні рекомендації та освітній серіал «Простою мовою про складне», який допомагає опанувати ці принципи. Протягом 2025 року навчання принципів простої мови пройшло 60 тис. фахівців, а ще понад 1 тис. працівників медіа та культурної сфери взяло участь у тренінгах.
ОСВІТНЯ БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти» – ключовий проєкт Міністерства освіти і науки України, який створює рівні умови