Чи готовий міський транспорт до морозів: вивчення технічного стану
Зимовий період 2025-2026 років став справжнім іспитом для транспортної мережі столиці. Читайте на Delo.ua про те, яким чином міський транспорт у Києві протистоїть труднощам, пов’язаним з енергетичними обмеженнями, що відбувається з автобусами, трамваями та тролейбусами, і чому метро перетворилося не просто на засіб пересування, а на теплий сховок для багатьох тисяч киян.
- План дій на осінньо-зимовий сезон
- При відсутності світла: автобуси на заміну електротранспорту
- Як функціонує міський транспорт зараз
- Світлофори та безпека пересування
- Фунікулер: без запасного варіанту
- Метрополітен: функціонування у воєнних умовах
- Питання та труднощі
- Наскільки критичною може стати ситуація
План дій на осінньо-зимовий сезон
КП «Київпастранс» затвердило спеціальний план роботи міського сполучення на осінньо-зимовий період 2025-2026 років. Він включає як інфраструктурні об’єкти, так і парк машин. Підготовка здійснювалася всебічно: інспекція технічного стану транспорту, формування резервів палива та деталей, формування додаткових бригад.
Підприємство налагодило постійний оперативний зв’язок з аварійними службами та іншими комунальними структурами міста. У випадку погіршення стану шляхів, пошкодження інфраструктури чи інших ситуацій, що ускладнюють рух транспорту, інформація передається для оперативного вирішення проблем. Таким чином, «Київпастранс» розробив повноцінну підготовку до зимового сезону:
- запасні пересувні та стаціонарні джерела електроенергії;
- запаси пального та комплектуючих для швидкого ремонту;
- резервний парк спецтехніки для усунення наслідків аварій;
- цілодобове чергування диспетчерських центрів;
- оперативна комунікація з аварійними бригадами.
Однак після численних російських ударів по важливій енергетичній інфраструктурі питання готовності міського транспорту до холодів набуло особливої актуальності. Комунальний транспорт змушений працювати в умовах обмеженого забезпечення електроенергією, графіків відключень і непередбачених ситуацій. За результатами останніх тижнів можна стверджувати, що підготовка була інтенсивною, проте виклики виявилися більш значними, ніж очікувалося.
При відсутності світла: автобуси на заміну електротранспорту
Спеціальний порядок дій передбачений на випадок великих відключень електроенергії, коли електротранспорт змушений припиняти рух. У подібній ситуації маршрути трамваїв і тролейбусів можуть оперативно замінюватися автобусними перевезеннями. Це вкрай необхідно для підтримки мобільності киян.
Рішення про введення додаткових автобусів або зміну схем руху приймаються в залежності від:
- конкретних ділянок, де відсутнє електропостачання,
- стану контактної мережі та фізичної можливості проїзду – без пошкоджень дорожнього покриття,
- завалів або інших перепон.
Згідно з планом, за потреби місто може додатково випустити до 100 автобусів понад ту кількість рухомого складу, яка щодня функціонує на маршрутах у звичайному режимі.
Чому електричний транспорт неможливо забезпечити живленням від генератора? Тягові підстанції, розміщені по всьому місту, мають основний та додатковий вводи напругою 10 кВ від електромереж ДТЕК.
Планові та стабілізаційні відключення до них не застосовуються, але в разі масштабних відключень альтернативне живлення контактної мережі технічно нездійсненне. Це обумовлено тим, що для функціонування електротранспорту потрібні значні потужності: до 3 МВт на одну підстанцію, і стабільна напруга по всій зоні руху.
Як функціонує міський транспорт зараз
Робота міського транспорту Києва зазнає значного впливу енергетичної ситуації. Частина маршрутів наземного транспорту змінює розклад руху, а тролейбуси та трамваї на даний момент не курсують, через важку енергетичну обстановку. Автобуси курсують частіше, компенсуючи відсутність електротранспорту, однак і вони стикаються з проблемами через затори та непрості дорожні умови. Отже, якщо коротко, в умовах обмеженого енергозабезпечення транспорт працює так:
- збільшені інтервали руху тролейбусів та трамваїв;
- збільшена кількість автобусних рейсів для компенсації;
- зміна маршрутів у випадку непередбачених ситуацій;
- готовність до переходу на резервні джерела живлення;
- безперервне чергування диспетчерських пунктів.
Для пасажирів це означає цілковиту непередбачуваність. Сьогодні тролейбус прибуде через 10 хвилин, завтра – через 25. Люди пристосувалися: виходять з дому завчасно, мають план Б на випадок затримок, частіше використовують таксі або особисті автомобілі, якщо є така можливість.
Світлофори та безпека пересування
На час екстрених та стабілізаційних відключень у Києві КП «Центр організації дорожнього руху» встановлює шафи резервного живлення, які забезпечують автономну роботу світлофорних об’єктів до 24 годин. В даний момент резервним живленням забезпечені 502 з 737 світлофорних об’єктів.
Це вкрай важливо для безпеки руху міського транспорту та всіх учасників дорожнього руху. Коли світлофори функціонують навіть під час відключень електроенергії, ризик аварій значно знижується, а комунальний транспорт може дотримуватися графіка.
Фунікулер: без запасного варіанту
Електропостачання Київського фунікулера здійснюється через трансформаторну підстанцію з двома незалежними лініями. У звичайних умовах це дозволяє автоматично перемикатися на резерв без зупинки руху. Проте зараз обидві лінії підпадають під графіки відключень, через що можуть вимикатися одночасно.
У подібних обставинах забезпечити безперебійне функціонування фунікулера неможливо, оскільки він підключений до загальної міської електромережі. Це один з найбільш уразливих елементів транспортної системи столиці.
Метрополітен: функціонування у воєнних умовах
Метрополітен вже четвертий рік функціонує в умовах воєнного стану та російських обстрілів. Усі його підстанції об’єднані в єдину систему електропостачання, що дозволяє використовувати запасні схеми живлення. Енергодиспетчери цілодобово контролюють стан мережі та відпрацьовують різноманітні сценарії відключення електроенергії.
В даний час метро працює у звичному режимі. Якщо ситуація в енергосистемі зміниться, можливе коригування руху поїздів, зокрема за парністю. Це означає, що в години пік курсуватимуть усі потяги, а в інший час – тільки частина.
Метро як притулок
Київський метрополітен з початку зимового сезону відіграє подвійну роль. Десятки тисяч киян знаходять прихисток у наземних і підземних станціях у разі тривалих холодів і відключень електроенергії. На деяких станціях в нічний час перебувають понад 10 000 людей, які використовують метро як тимчасовий притулок.
У випадку відключення електроенергії з боку міської енергосистеми станції метрополітену продовжать функціонувати в режимі притулку та матимуть електропостачання від резервних джерел. Це робить метро найбільш надійним елементом транспортної системи міста в критичних ситуаціях. А для людей станції метро можуть запропонувати:
- стаціонарні лавки та додаткові розкладні стільці;
- артезіанські свердловини для забезпечення водою у випадку відключень;
- санвузли на станціях (доступ під час тривоги);
- мобільний інтернет 4G на всіх станціях;
- USB-зарядки на 19 станціях;
- укомплектовані аптечки та автоматичні дефібрилятори.
На 19 станціях додатково встановлено інфостійки з USB-роз’ємами, які дозволяють заряджати телефони та інші пристрої під час перебування в укритті.
USB-зарядки розміщені на станціях:
- Червоної лінії (Академмістечко, Житомирська, Нивки, Берестейська),
- Синьої лінії (Теремки, Іподром, Виставковий центр, Васильківська, Голосіївська, Деміївська, Тараса Шевченка, Почайна, Мінська, Героїв Дніпра)
та Зеленої лінії (Бориспільська, Харківська, Позняки, Осокорки, Видубичі).
Санітарні умови
Під час повітряної тривоги санвузли на станціях, де вони знаходяться на рівні платформи, відкриті для населення. Доступ до них можливий лише у супроводі чергового персоналу станції. У звичайний час стороннім особам вхід до цих приміщень заборонений.
Питання та труднощі
Незважаючи на зусилля міської влади та комунальних служб, міський транспорт у Києві стикається з рядом системних проблем. Застаріла інфраструктура, недостатня кількість запасних джерел живлення, повільна взаємодія між різними службами. Це системна проблема, яка накопичувалася роками.
Експерти звертають увагу на те, що комунальний транспорт потребує значної модернізації. Значна частина рухомого складу зношена, певні тролейбуси та трамваї експлуатуються десятиліттями. Це створює додаткові ризики поломок саме в найбільш напружений зимовий період.
Наскільки критичною може стати ситуація
Експерти не виключають, що ситуація може погіршитися через повторні атаки на енергоінфраструктуру та непередбачувані похолодання. Громадський транспорт продовжує адаптуватися, намагаючись знайти баланс між необхідністю підтримувати рух і обмеженими енергетичними ресурсами.
Незважаючи на всі труднощі, транспортна мережа Києва демонструє здатність реагувати на надзвичайні обставини та підтримувати пересування мешканців навіть у найважчих умовах. Це не про бездоганну роботу – це про виживання системи в критичних умовах.
Міський транспорт у Києві зимою 2025-2026 років працює на максимумі можливостей. Підготовка проводилася ретельна: створені резерви, розроблені плани дій, налагоджена взаємодія. Однак масштаб викликів виявився більшим, ніж очікувалося.
Основні висновки очевидні: комунальний транспорт потребує:
- оновлення,
- системи енергопостачання – забезпечення резервом,
- взаємодії між службами – удосконалення.
Проте найголовніше – це витримка і киян, які пристосувалися до нових реалій, і працівників транспортної системи, які щодня підтримують життєдіяльність міста навіть у найскладніших обставинах.