
Лопать завдовжки 75 метрів і масою 25 тонн вже зійшла з виробничої лінії та підготовлена до встановлення.
На тлі кризових обставин в енергетичному секторі, Україна більш активно розширює свої власні промислові рішення. Вітроенергетика в даному процесі стає не тільки складовою “зеленої” трансформації, але і дієвим засобом зміцнення енергосистеми та зниження залежності від імпорту. Значущим кроком у цьому напрямку стало те, що вперше в Україні лопать для вітрогенератора отримала національне маркування “Зроблено в Україні”. Продукт виготовлений на Закарпатті компанією “Френдлі Вінд Технолоджі” – єдиним вітчизняним виробником вітротурбін мультимегаватного класу.
Подія відбулася під час відвідин заступника очільника Офісу президента України Віктора Микити на підприємство та в рамках державної програми підтримки внутрішнього виробництва. Символічне позначення “Зроблено в Україні” на готовий виріб високопосадовець прикріпив разом із Владиславом Єременком, генеральним директором Керуючої компанії “Вітряні парки України”, яка реалізує на Закарпатті проєкти з будівництва ВЕС з українськими вітрогенераторами “Френдлі Вінд Технолоджі”, та працівниками підприємства.
“Ця подія засвідчила, що Україна завершила створення повноцінного внутрішнього циклу виготовлення вітрогенераторів і має змогу самостійно задовольняти внутрішні потреби держави у даному сегменті обладнання. Це крок до енергетичної незалежності в майбутньому”, – відзначив Віктор Микита.

Дані вироби призначені для вітрогенераторів потужністю 5,2 МВт.
Лопать довжиною 75 метрів і вагою 25 тонн вже зійшла з конвеєра та готова до монтажу. Відповідні вироби призначені для вітротурбін потужністю 5,2 МВт, які використовуються в проєктах будівництва вітрових електростанцій у Закарпатській області.
Як зауважив генеральний директор Керуючої компанії “Вітряні парки України” Владислав Єременко, старт власного виготовлення лопатей означає зниження залежності від імпорту та логістичних ризиків.
“Наші українські лопаті з маркуванням “Зроблено в Україні” – символ того, що складні промислові рішення можуть і повинні зароджуватися тут, на Закарпатті, в Україні. Коли лопать довжиною 75 метрів виготовляється всередині країни, це гарантує більш передбачувані терміни поставки та кращу керованість проєктів. За цим кроком стоїть довіра акціонерів, щоденна праця колективу та спільна відповідальність держави і бізнесу за розвиток українського виробництва”, – підкреслив він.
Зараз підприємство, розташоване в закарпатському Перечині, випускає чотири лопаті на місяць. При цьому виробничі потужності дозволяють масштабувати серійне виробництво згідно з потребами турбінного напрямку “Френдлі Вінд Технолоджі”.
Слід зауважити, оскільки сфера виробництва лопатей є новою та технологічно непростою, всіх працівників навчали з початку. Це дало можливість залучити до роботи місцевих мешканців та сформувати велику команду висококваліфікованих спеціалістів безпосередньо на місці.

Віктор Микита назвав подію історичною для машинобудівної сфери України.
Під час візиту заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита назвав подію історичною для машинобудівної промисловості України.
“Завдяки даному кроку в надскладних умовах війни наша держава вкотре довела світу, що ми – країна прогресивних технологій, яка стала в один ряд з такими виробниками вітрогенеруючого обладнання як США, Китай, Німеччина, Данія, Іспанія, Індія, Бразилія та Південна Корея”, – відзначив посадовець, додавши: “Закарпаття підтверджує статус нового осередку інновацій і високих технологій у машинобудуванні нашої країни. Все це зроблено українцями в Україні для наших людей”.
Поява серійного виготовлення лопатей для вітротурбін в Україні з національним маркуванням “Зроблено в Україні” фіксує перехід до власного циклу створення обладнання для вітрової енергетики. Втілення даного напряму на Закарпатті формує практичну основу для розвитку вітрових електростанцій, зменшує залежність від імпорту ключових компонентів і створює нові робочі місця в регіоні. У сукупності ці фактори посилюють енергосистему країни та розширюють можливості для подальшого розвитку українського машинобудування.
