: зростання чавуну та брухту компенсує падіння руди />
Українська металургія у цифрах / Depositphotos
Гірничо-металургійний сектор України у 2025 році продовжував розширювати свою роль на глобальній арені. Експорт переважної більшості товарів збільшився, але обсяги постачання залізної руди, напівфабрикатів і труб знизились. Головним каталізатором підйому стали чавун, металобрухт, а також плаский та сортовий прокат.
Як повідомляє Delo.ua, про це звітує GMK Center.
Металургія у цифрах
Гірничо-металургійна промисловість України у 2025 році продовжувала укріплювати власні позиції на міжнародному ринку. Збут продукції за кордон збільшився у більшості категорій, проте спад відбувся лише у відвантаженнях залізної руди, напівфабрикатів і труб.
Експортні обсяги залізної руди зменшились на 8% в порівнянні з 2024 роком – з 33,7 млн т до 30,99 млн т. Ключовим імпортером став Китай, до якого було направлено 16,41 млн т (+8,7% р./р.). Обсяги торгівлі з європейськими державами впали: експорт до Словаччини зменшився на 11,4% р./р., до 4,4 млн т, а до Польщі – на 18,1% р./р., до 4,17 млн т.
Постачання напівфабрикатів за кордон скоротилися на 26,4% р./р., до 1,39 млн т, після 1,89 млн т у 2024 році. Головні споживачі: Болгарія – 461 тис. т (-22,5% р./р.), Польща – 291 тис. т (+126,9% р./р.), Туреччина – 216 тис. т (+0,3% р./р.).
Експорт чавуну протягом року виріс на 53,5% р./р., до 1,98 млн т. Основні ринки: США – 1,33 млн т (+41,6% р./р.), Італія – 416 тис. т (+346% р./р.) та Туреччина – 75 тис. т (-26,4% р./р.).
Обсяги поставок феросплавів за кордон у 2025 році зросли на 21,4% р./р., до 94 тис. т. Головні покупці — Польща (26 тис. т, +24% р./р.), Туреччина (20 тис. т, +33,5% р./р.) та Алжир (21 тис. т, в порівнянні з 0 тис. т у 2024 році).
Експорт брухту чорних металів збільшився на 53% р./р., до 449 тис. т. Польща отримала найбільшу частину — 344 тис. т (+38,2% р./р.), ще 48 тис. т (+41,7% р./р.) було відправлено до Греції, а 27 тис. т — до Італії (у 2024 році поставок до Італії не було).
Обсяги експорту плоского прокату збільшилися на 11,2% р./р., до 1,82 млн т, а сортового прокату — на 45,4% р./р., до 892 тис. т. Найбільші ринки плоского прокату: Польща — 744 тис. т (+19,3% р./р.), Болгарія — 461 тис. т (+17,7% р./р.), Італія — 136 тис. т (-10,3% р./р.). Сортовий прокат найбільше постачали до Румунії — 233 тис. т (+93,6% р./р.), Польщі — 336 тис. т (+57,3% р./р.) та Молдови — 108 тис. т (+31,8% р./р.).
Відвантаження труб скоротилися на 8,8% р./р., до 465 тис. т. Головні покупці: США — 60 тис. т (-35,2% р./р.), Німеччина — 40 тис. т (-20,3% р./р.), Італія — 31 тис. т (-16,4% р./р.).
Результати 2025 року демонструють неоднозначну картину експорту українського ГМК. Зменшення поставок залізної руди та напівфабрикатів відображає вразливість європейського сталеливарного ринку, де попит залишається низьким внаслідок застою промисловості та високої собівартості виробництва. Зміна напрямку частини рудних потоків в Азію не змогла цілковито компенсувати спад експорту до ЄС.
У той же час, збільшення експорту чавуну, брухту та готового прокату свідчить про пристосування українських компаній до коливань попиту та використання окремих можливостей на зовнішніх ринках. Активізація поставок до США та країн Центральної й Південно-Східної Європи підтримала загальний обсяг експорту, попри обмежені виробничі та логістичні можливості.
Динаміка експорту у 2026 році буде залежати від відновлення споживання сталі в ЄС, торгівельної політики основних імпортерів та здатності українського ГМК зберігати конкурентоспроможність в умовах воєнного часу і посилення глобальної конкуренції.

Фото: GMK Center
Нагадаємо, у 2025 році залізничні перевезення вантажів гірничо-металургійного комплексу зменшились на 3% — до 37 млн т, що для сектору та “Укрзалізниці” означає фактичний застій після значного підйому роком раніше.
