Фахівець застеріг щодо ризикованої халепи на переговорах в Абу-Дабі.

Він роз’яснив, чому не слід сподіватися на прогрес та які небезпеки містять у собі ініціативи стосовно “санітарних коридорів”.

У середу, 4 лютого, в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів починається свіжий етап трибічних переговорів між Україною, США та Росією. Зустріч проходить у вкрай напруженій обстановці: напередодні Москва здійснила масований удар по українській енергетичній інфраструктурі, що ставить під питання щирість намірів агресора досягти миру.

Про це повідомив голова громадської організації “Україна в НАТО” Юрій Романюк в ефірі “24 Каналу”.

За словами експерта, брак поступу в гуманітарних питаннях є сигналом небажання Росії йти на реальні поступки. Попередній етап, який відбувся 23-24 січня, не дав результатів, а Кремль продовжує блокувати процес повернення українських оборонців.

“Це найменш чутливий варіант для Росії, і вона завжди демонструвала для Трампа нібито добру волю щодо перемовин. Майже кожен раунд переговорів України з Росією супроводжувався частковими обмінами військовополонених”, – зауважив Романюк.

Очікується, що питання розблокування обмінів стане одним із головних 4-5 лютого. Про це раніше заявляв і секретар РНБО Рустем Умєров. На думку аналітиків, це єдиний аспект, де ймовірний позитивний результат.

Чому переговори можуть виявитися західнею

Найбільше занепокоєння викликає обговорення територіальних проблем. Західні партнери, зокрема США та країни ЄС, розглядають сценарій створення буферної зони у Донецькій області.

План передбачає:

• розміщення інвестиційних проєктів США;

• введення миротворчого контингенту ООН під нейтральним мандатом;

• виведення військ обох сторін із визначеної території.

Проте Росія категорично не згоджується на миротворців ООН. Кремль висуває ультиматум: Україна повинна вивести ЗСУ з Донецької області, а контроль над територією повинні взяти на себе російські “немілітарні формування”.

Романюк підкреслює, що російський варіант “компромісу” є фактичною капітуляцією та пасткою.

“Кремль прагне завести на цю територію свої немілітарні війська – поліцію. Хоча ми чудово усвідомлюємо, що таке поліція та Росгвардія. Це ті самі збройні сили Росії, які повністю захоплять цю територію. І не факт, що Росія туди не зайде зі зброєю”, – підкреслив експерт.

На думку фахівця, згода на виведення ЗСУ в обмін на обіцянки введення “поліції” призведе до повної окупації регіону, навіть якщо формально це називатиметься буферною зоною. Тому зараз підстав для оптимізму щодо політичної частини домовленостей немає.

Війна в Україні: як Трамп може вплинути на Путіна

Нагадаємо, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що Вашингтон і Кремль мають принципово відмінне бачення завершення війни. Поки Володимир Путін намагається тиснути на Європу ракетними атаками, Дональд Трамп робить ставку не на безоплатне постачання зброї Україні, а на посилення економічного тиску на Росію.

За словами дипломата, розмови про можливу передачу Україні ракет Tomahawk були скоріше політичним засобом тиску на Кремль, а не реальним планом. Натомість ключовим важелем з боку Трампа можуть стати нафтові санкції та спроби обмежити експорт російської нафти, зокрема через вплив на партнерів РФ, таких як Індія.

Клімкін зауважив, що стратегія США полягає у поступовому, але системному звуженні економічних можливостей Росії. Водночас Україна для Трампа є лише одним із пунктів ширшого порядку денного переговорів із Путіним, поряд із питаннями стратегічних озброєнь, Арктики та відносин із Китаєм.