Постконфліктні вибори: робоча група ВРУ оприлюднила пропозиції до проєкту закону, Шуляк поінформувала про нововведення 12.02.2026 19:20 Укрінформ Депутати пропонують передбачити в проєкті закону щодо постконфліктних виборів обмеження пасивного права голосу як додаткове покарання за певні правопорушення.
Про це поінформувала народна депутатка, співголова підгрупи з питань адміністрування виборчого процесу та виборчої інфраструктури Олена Шуляк під час засідання Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих ідей щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або виборів після завершення війни в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Робоча підгрупа розробила та запропонувала ідеї до проєкту закону щодо організації виборів після завершення війни. Певну частину ініціатив вже підтримали парламентарії, проте є ще декілька ініціатив, які потребують подальшого обговорення.
Підтримані ідеї стосуються змін до Кримінального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Закону «Про Державний реєстр виборців», Виборчого кодексу, а також до положень про заходи безпеки та роботу Міжвідомчої робочої групи.
Перша підтримана депутатами ідея стосується змін до Кримінального кодексу щодо обмеження пасивного виборчого права як додаткової санкції за окремі злочини. Як зазначила Шуляк, йдеться, зокрема, про розширення переліку злочинів, за які може застосовуватися як основне або додаткове стягнення у вигляді «позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю», а також про збільшення терміну дії такого обмеження.
Пропонується встановити, що за злочини проти основ національної безпеки (статті 109–114 ККУ), виборчих прав (статті 157–160), а також проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (статті 436-1 і 436-2) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначатиметься на термін від 10 до 15 років.
Для цих правопорушень також передбачається заборона:
- висувати свою кандидатуру та бути обраним на виборах Президента України, народних депутатів України та місцевих виборах;
- входити до складу окружних, дільничних, Центральної виборчої комісії та комісій з всеукраїнського референдуму;
- бути офіційним спостерігачем, представником, довіреною або уповноваженою особою.
Депутати також пропонують внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства щодо встановлення фактів приховування кандидатами певних обставин.
За словами Шуляк, йдеться про запровадження окремого порядку розгляду судових справ щодо встановлення фактів приховування кандидатами на посаду Президента або народні депутати обставин, які пов’язані з участю у збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором, а також фактів отримання коштів від держави-агресора або з джерел, що пов’язані з нею.
Пропонується доповнити Кодекс новою статтею 276-1 «Особливості провадження у справах щодо приховування кандидатом на пост Президента України, кандидатом у народні депутати України певних обставин, надання кандидату на пост Президента України, кандидату у народні депутати України, політичній партії внеску, фінансової (матеріальної) підтримки з джерел, які пов’язані з державою-агресором».
Пропонується передбачити, що подати позов зможуть уповноважені державні органи у сферах фінансового моніторингу та контролю, моніторингу політичного фінансування, захисту державного суверенітету та запобігання зовнішньому втручанню.
Підсудність визначено за апеляційним адміністративним судом в апеляційному окрузі, який включає місто Київ. Позов має бути поданий не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування, а суд зобов’язаний розглянути його не пізніше ніж за два дні з моменту надходження. Позовна заява подається без сплати судового збору.
Окремий блок змін пропонується внести до Кримінального кодексу. Вони передбачають встановлення кримінальної відповідальності за навмисне подання виборцем неправдивих відомостей про свою адресу проживання під час звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зміни виборчої адреси.
Голова підгрупи зазначила, що для цього пропонується запровадити нову статтю 158-4 ККУ «Надання виборцем неправдивих відомостей про свою виборчу адресу».
Санкції відповідної статті передбачають: грошовий штраф або обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до двох років; за повторне вчинення або за попередньою змовою групою осіб – обмеження волі до трьох років або позбавлення волі від двох до п’яти років.
Також парламентарії пропонують внести зміни до Закону «Про Державний реєстр виборців» та Виборчого кодексу.
Серед головних нововведень:
- до персональних даних виборця віднесено реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), водночас виключено інформацію про місце народження;
- розпорядник Реєстру отримує право призупиняти функціонування Реєстру або обмежувати доступ до нього у разі загроз несанкціонованого доступу;
- розпорядника наділяють правом доступу до інформаційних систем, реєстрів, баз даних та електронних сервісів державних органів і органів місцевого самоврядування (порядок визначається законодавством);
- до заяви про включення до Реєстру додається копія паспорта громадянина України або копія закордонного паспорта;
- виборець, який проживає або знаходиться за межами України, може подати заяву про включення до Реєстру чи про внесення змін до персональних даних через портал «Дія»;
- уточнюється перелік відомостей, які подаються уповноваженими органами та посадовими особами для поновлення та уточнення даних Реєстру, а також розширюється перелік таких органів;
- розпорядника наділяють додатковими повноваженнями щодо уточнення персональних даних Реєстру.
Голова парламентського комітету з питань організації держвлади також повідомила, що пропонується внести зміну до статей 34 і 35 проєкту закону, що було надано ЦВК.
Парламентарії пропонують закріпити принцип організації роботи виборчих комісій із недопущення ризиків для життя та здоров’я суб’єктів виборчого процесу, а також регламентувати процедуру призупинення засідань, транспортування, прийому-передачі виборчої документації та/або голосування у разі небезпечних інцидентів. Також пропонується передбачити, що у разі призупинення голосування можливість проголосувати буде забезпечена лише тим виборцям, які знаходяться у приміщенні для голосування та вже отримали бюлетені.
Водночас наголошується, що Міжвідомча робоча група з питань протидії зовнішньому втручанню має бути сформована урядом не пізніше п’ятого дня після скасування або припинення воєнного стану. До складу групи мають увійти представники державних органів (зокрема ЦВК, РНБО, МВС, СБУ, НАЗК, Держфінмоніторингу та інших), а також представники фракцій і груп Верховної Ради. Серед цілей – протидія дезінформації, нелегальному фінансуванню, кіберзагрозам та іншим формам втручання, аналіз ризиків, розробка протоколів і алгоритмів безпеки, а також співпраця з міжнародними партнерами.
Як повідомляв Укрінформ, депутати та експерти обговорили розробку механізмів реалізації виборчого права військовослужбовців на післявоєнних виборах, а також процедурні рішення для голосування внутрішньо переміщених осіб.
Фото: Олена Шуляк / Фейсбук
Україна Вибори Законопроєкт Верховна Рада Шуляк