-
Вікторія Куликова
керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації
Україна сплачує значну ціну за кожен кубометр газу – як у прямому, так і в геополітичному вимірі. Зважаючи на постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, потребу в імпорті енергоресурсів та загалом обмежені можливості, питання ефективності споживання набуває значення національної безпеки.
Поряд із цими викликами існує менш помітна, але системна проблема, яка щорічно обходиться країні в сотні мільйонів кубометрів газу та мільярди гривень. Йдеться про нелегальний імпорт та реалізацію заборонених, неенергоефективних газових котлів.
Ринок, що функціонує поза регуляціями
За оцінками фахівців Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, лише протягом 2023–2025 років в Україну було завезено приблизно 150 000 заборонених неенергоефективних котлів. Це становить понад половину загального обсягу ринку газових котлів за цей період. Фактично, існує паралельний сегмент, що працює поза встановленими нормативними вимогами. Це стосується не лише питання недобросовісної конкуренції.
Вартість проблеми – 870 млн м³ газу
Найбільш відчутним наслідком нелегального ринку є надмірні витрати енергоресурсів.
Один неенергоефективний котел потребує в середньому на 580 м³ газу більше щорічно порівняно з енергоефективним аналогом. Враховуючи, що термін служби такого обладнання становить щонайменше 10 років, один котел призводить до приблизно 5 800 м³ зайвого споживання (дані EBA).
Якщо екстраполювати цей показник на 150 000 котлів, імпортованих після введення заборони у 2023–2025 роках, отримуємо такі цифри:
- приблизно 87 млн м³ перевитрат газу щороку;
- близько 870 млн м³ газу за 10-річний період експлуатації.
Це обсяги газу, який держава змушена або закуповувати за кордоном, або економити в інших сферах. І це ресурс, який фактично марнується через відсутність належного контролю.
Ілюзія економії: чому “дешевший” котел виявляється дорожчим
Неенергоефективні котли, як правило, мають нижчу вартість – орієнтовно на 100 євро. Для покупця це виглядає як вигідна угода. Однак ця “економія” є лише ілюзією.
Навіть за нинішньою вартістю газу для населення (близько 8 грн/м³) вищезазначена перевитрата газу в 580 м³ означає близько 4 640 грн додаткових витрат щороку.
Таким чином, різниця у вартості між енергоефективним та неенергоефективним котлом фактично компенсується вже протягом першого року використання. Після цього споживач продовжує переплачувати.
Хто оплачує “дешеве” рішення
Тіньовий ринок створює видимість доступності для споживача, але насправді перекладає витрати на все суспільство. Різниця у вартості між енергоефективним та неенергоефективним котлом (100 євро за одиницю) фактично “вимиває” податкову базу.
Якщо застосувати цю цифру до оцінених 150 000 котлів (2023–2025 роки), отримуємо такі наслідки:
- зменшення податкової бази приблизно на 15 млн євро;
- або близько 600–650 млн грн (залежно від валютного курсу).
І це лише прямий ефект від нижчої вартості продукції. Це ресурси, які могли б бути спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури.
Хто ще несе витрати?
- Домогосподарства. Купуючи дешевший котел, споживач зазнає додаткових витрат на газ протягом усього терміну його експлуатації.
- Енергосистема. Надмірне споживання газу створює додаткове навантаження на баланс енергоресурсів, особливо в опалювальний період.
- Бізнес. Легальні імпортери та виробники втрачають частку ринку через недобросовісну конкуренцію.
Підрив євроінтеграційних зусиль
Україна вже впровадила європейські норми екодизайну, які забороняють використання неенергоефективних котлів. Однак масове надходження такої продукції на ринок фактично зводить нанівець ці зусилля.
Це не лише питання внутрішньої політики – це свідчення для міжнародних партнерів щодо здатності держави забезпечувати дотримання власного законодавства.
Позитивні зрушення та їх обмежена ефективність
У 2025 році державні органи суттєво посилили нагляд за ринком та митний контроль щодо нехарчової продукції, включаючи газові котли. Зафіксовано випадки зупинення імпорту, вилучення невідповідної продукції, а також застосування санкцій до порушників.
Ця робота триває і у 2026 році: відповідна продукція включена до секторального плану державного ринкового нагляду, а контроль з боку митниці та органів ринкового нагляду залишається пріоритетом для держави.
Однак практика показує, що недобросовісні учасники ринку намагаються адаптуватися та знаходити нові шляхи для ввезення забороненого обладнання – шляхом зміни схем поставок, декларування чи каналів збуту.
Це свідчить про те, що проблема не може бути вирішена лише одноразовими заходами – необхідний системний, постійний та узгоджений підхід.
Необхідні зміни
Для досягнення реальних результатів важливо не тільки продовжувати розпочаті заходи, але й посилювати їх:
- забезпечити системну взаємодію між митними органами та органами ринкового нагляду, розширивши інструменти контролю на етапі імпорту продукції;
- запобігати введенню заборонених котлів в експлуатацію та їх підключенню до газорозподільчої мережі, особливо в багатоквартирних новобудовах;
- посилити моніторинг онлайн-платформ продажу;
- проводити регулярні інформаційні кампанії для споживачів щодо ризиків та реальної вартості неенергоефективного обладнання;
- і, нарешті, забезпечити невідворотність відповідальності за скоєні порушення.
Комітет побутової електротехніки Асоціації активно співпрацює з державними установами та іншими зацікавленими сторонами, ініціюючи діалог, надаючи експертні розрахунки та підтримуючи посилення контролю для вирішення цієї проблеми. Однак подальший прогрес можливий лише за умови системного підходу та політичної уваги до даного питання.