
Павло Великоречанін
Навіть після прийняття закону про реформування АРМА у 2025 році, агентство досі не має постійного очільника, а процес відбору претендентів на посаду голови затягується. Паралельно тривають обговорення щодо результативності керування арештованим майном та впровадження нових операційних процедур агентства.
На цьому фоні редакція Delo.ua поспілкувалася з колишнім заступником голови АРМА Павлом Великоречаніним. Під час бесіди він поділився своїм баченням діяльності агентства та трансформацій, що відбулися у сфері управління арештованими активами. Зауважимо, що висловлені співрозмовником думки є його особистою позицією (ред.).
Розпочнімо з основ. Якою була мета створення АРМА і чим українська модель відрізняється від європейських аналогів?
– АРМА було засновано у 2016 році як елемент антикорупційної системи, за прикладом європейських Офісів з повернення активів (Asset Recovery Offices). Основний принцип полягає в тому, що злочинні активи не лише заарештовуються, але й генерують прибуток для держави, зберігаючи при цьому свою цінність.
Особливість українського АРМА полягає в інтеграції двох функцій в одній структурі: розшук активів (ARO) та управління ними (AMO). У європейських країнах ці функції зазвичай розділені між різними відомствами: поліція чи прокуратура займається пошуком, а окрема структура – управлінням. В Україні ж усе зосереджено під одним дахом. Ще одна відмінність полягає в тому, що ми працюємо як з арештованими, так і з конфіскованими активами, тоді як у Європі фокус лише на конфіскованих.
Чи є поєднання функцій розшуку та управління в одній структурі перевагою чи недоліком?
– На мою думку, це перевага. Агентство здійснює як пошук активів, так і ведення їх обліку, а також контролює передачу в управління. Таким чином, ми маємо оперативний доступ до показників ефективності власної діяльності.
Однак, існують певні обмеження щодо гнучкості самого управління. Управління заводом вимагає специфічного підходу, відмінного від керування квартирою чи земельною ділянкою, а деякі активи взагалі не підлягають ефективному менеджменту. Здатність визначати цю варіативність повинна належати Агентству, але наразі це обмежено.
Який рівень заробітної плати у співробітників АРМА?
– Коли я приєднався до АРМА, зарплати були проблемою: провідний спеціаліст, який оперує активами вартістю мільйони, а то й мільярди гривень, отримував від 18 до 22 тисяч гривень. Це створювало певні ризики, тому моєю метою було вирішити це питання. На момент мого звільнення, ставка провідного спеціаліста становила 48 тисяч гривень плюс до 30% премії.
Бюджет АРМА на 2025 рік був рекордним – 589 мільйонів гривень, порівняно з попередніми 189 мільйонами. На жаль, нинішнє керівництво зробило крок назад у цьому контексті. У 2026 році бюджет становить 364 мільйони гривень, чого недостатньо навіть для покриття заробітних плат вже найнятих співробітників. У січні-травні цього року вперше в історії Агентства виникла кредиторська заборгованість із заробітної плати, співробітники отримують лише оклади без премій. Це є наслідком відсутності постійного керівництва та втрати комунікації з парламентом. Як результат недофінансування, ефективність надходжень до бюджету від АРМА знижується.
Поясніть, як функціонує АРМА. Якщо виявлено актив, здобутий злочинним шляхом… Що відбувається далі?
– Перший крок: Агентство проводить аналіз реєстрів, відкритих джерел, використовує спеціалізовані технології для пошуку активів, здобутих злочинним шляхом, включаючи корупційні діяння та активи громадян Росії. Потім справа передається до суду. Якщо суд приймає рішення про арешт, прокурор звертається до АРМА для визначення можливості збереження вартості активу шляхом передачі його в управління. У разі позитивного рішення, актив передається Агентству, яке, у свою чергу, передає його управителю.
З 2023 року управителі обираються через систему Prozorro. До цього в АРМА функціонував тендерний комітет, по суті закрита структура, де уповноважені особи самостійно визначали, кому передати актив. Управитель міг навіть не сплачувати мінімальні гарантовані платежі до бюджету! З 2023 року такі платежі стали обов’язковими. Якщо раніше АРМА співпрацювало з двома майданчиками, то зараз їх вже 42 на Prozorro.Продажі. Переможцем стає той, хто запропонував найвищу ціну.
До 2019 року АРМА самостійно визначало модель управління активом. Чому ця функція була скасована?
– Попереднє керівництво скомпрометувало цю функцію. Згадайте скандал із реалізацією земельних ділянок групи Auchan, які були продані практично за безцінь. Так само відбувалася реалізація квартир: нерухомість площею 200 квадратних метрів продавалася на торгах за 500 тисяч гривень. Тому у 2019 році парламент обмежив повноваження, і тепер усі рішення приймаються виключно судом. Я також брав участь у розробці цих змін.
Чи хотіли б ви повернути частину цих повноважень зараз?
– Так. На той час обмеження було вимушеним кроком. АРМА пройшло своєрідний процес очищення, і це не просто слова. Цифри свідчать самі за себе: у 2022 році, за попереднього керівництва, АРМА забезпечило надходження до бюджету на 34 мільйони гривень, у 2023 році – вже 190,5 мільйонів, у 2024 році – 2,2 мільярди, а у 2025 році – близько 7,5 мільярдів гривень. Тобто за три роки АРМА збільшило надходження до бюджету у 220 разів!
Окрема ситуація була з митними платежами. Що там сталося?
– Коли АРМА реалізує арештовані активи, що перебувають під митним контролем, переможець аукціону Prozorro.Продажі тепер зобов’язаний сплатити митні платежі. А вони часто становлять значну частину вартості лоту. Кошти надходять до бюджету.
До 2024 року такої можливості не було: АРМА не могло включити митні платежі до вартості. Після внесення змін до закону це стало обов’язковим. До речі, з подібною проблемою зараз стикається Фонд державного майна. Вже понад два роки не можуть продати конфісковані залізорудні концентрати Алішера Усманова. Це 165 тисяч тонн руди, які суд конфіскував ще у жовтні 2024 року у підприємств USM Holdings. Фонд не може включити митні платежі до ціни лоту, тому митниця не може передати товар на реалізацію.
Що з пошуком управителів, багато активів простоюють?
– Так, це проблемне питання. Багато активів не мають управителя просто тому, що ніхто не подає заявки. Тепер у нас є інструмент: так званий «аукціон останньої надії». Це коли ми шукаємо не управителя, а просто розпорядника для збереження майна. Держава йому за це платить.
Найкращий приклад – овруцький щебеневий завод. Арештований через зв’язки з Гомельською міською радою, при цьому це містоутворююче підприємство, у гуртожитках якого проживають працівники. АРМА двічі оголошувало пошук управителя. Безрезультатно. На третій раз, після численних консультацій з бізнесом, управителя знайшли. Кар’єр простоював два роки. За цей час він втратив у вартості: для відновлення виробництва потрібно вкласти близько 5 мільйонів доларів. Якби «аукціон останньої надії» діяв вже тоді, у 2022–2023 роках, цієї ситуації можна було б уникнути.
Надходження у 7,5 мільярдів гривень у 2025 році, це більше, ніж очікувалося?
– Так. Особливо якщо врахувати спільні зі ДБР спеціальні конфіскації. Найбільша в історії: 2,6 мільярда гривень від російського онлайн-казино Pin-Up. Це перший подібний випадок взагалі.
Крім того, АРМА має право інвестувати до 80% заарештованих коштів з депозитів у військові облігації, щоб гроші працювали на оборону, а не просто зберігалися. У 2024 році ми спрямували 137 мільйонів гривень з рахунків олігархів Фрідмана та Авена на потреби ЗСУ. Загалом станом на 2025 рік у військові облігації переведено 2,8 мільярда гривень, а сумарно за всі періоди – 13,5 мільярдів.
У чому специфіка роботи з підсанкційними активами?
– Значна частина активів, що перебувають під управлінням АРМА, мають подвійний статус: вони арештовані в рамках кримінального провадження і одночасно підпадають під санкції. Іноді трапляється так: АРМА провело оцінку, обрало управителя, отримує надходження до бюджету, але раптом Міністерство юстиції подає позов до Вищого антикорупційного суду і стягує цей актив у державну власність.
До реформи ми мусили припиняти договір управління одразу після рішення ВАКС. Тепер ми управляємо активом до моменту, поки Фонд державного майна не зможе самостійно ним займатися. Важливо, що в законі тепер є заборона на реалізацію санкційних активів. Це сталося після скандалу з картинами Медведчука: АРМА їх продало, а нові власники не отримали свого майна, бо предмет позову Мін’юсту не дозволив передачу.
А успішні кейси є?
– Ми реалізували 30 тисяч тонн хлориду калію, ввезеного з Білорусі російськими підприємцями. Вже були отримані кошти, і тут Мін’юст вирішив стягнути сам актив. АРМА спільно з Фондом державного майна знайшли модель: тепер у таких випадках ми перераховуємо кошти, а не передаємо актив. Це вигідно всім: Фонду не потрібно проводити повторну оцінку та запускати Prozorro.Продажі заново.
Ви є одним із авторів нового закону про АРМА. Чи задоволені ви ним?
– Я оцінюю його позитивно. Я долучився на етапі доопрацювання. У першій редакції від профільного комітету передбачалася участь арбітражних керуючих та приватних виконавців, що не відповідало Цивільному кодексу. Ми працювали з головою комітету Анастасією Радіною, а на фінальному етапі – з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.
Були враховані застереження МВФ щодо створення спеціального фонду для покриття витрат АРМА на оцінку та збереження активів. Було закріплено, що це фінансується з державного бюджету, і саме держава несе ризики. Аспекти, що не зазнали змін, стосуються інституційної спроможності АРМА, зокрема процедури обрання голови. Така позиція Євросоюзу, тому правки до цього не вносилися.
Тоді чому ви скаржитеся на парламент?
– Закон мав вступити в дію ще в січні. Жодного нового конкурсу за новими правилами досі не проведено, процедури реалізації закону призупинені. Як наслідок, спостерігається зниження надходжень до бюджету та відтік кадрів.
Наприклад, відділ моніторингу ефективності управління активами звільнився у повному складі. Це ключова функція: саме цей відділ контролює правильність надходжень коштів та відстежує стан активу. Наразі цю функцію ніхто не виконує. Перехідні положення не виконуються, очевидно, через відсутність взаємодії тимчасового керівництва АРМА з парламентом. Не вдається отримати фінансування ні для повного штату, ні для збереження активів.
Чи є ризик, що конкурс на голову АРМА перетвориться на формальність?
– Він вже став профанацією. До фіналу дійшов лише один кандидат, хоча серед претендентів були представники НАЗК, які могли б гідно представляти Агентство.
По-перше, охочих взяти на себе відповідальність за керівництво АРМА небагато. По-друге, зараз комісія розглядає скарги одного з учасників, а двоє членів комісії пішли у відпустки. Тому нового оголошення про конкурс очікуємо в середині червня. І я не впевнений, що на нього подадуться нові кандидати.
Які зміни до Кримінального процесуального кодексу потрібні АРМА?
– По-перше, потрібна норма про ідентифікацію активів. Простий приклад: АРМА передають завод, але приміщення з рубильником, який його запускає, не арештоване. З таким активом нічого не вдасться зробити. Потрібно, щоб АРМА мало повне уявлення про характеристики об’єкта.
По-друге, необхідно переглянути поріг вартості активів, що передаються в управління. Зараз це 200 розмірів прожиткового мінімуму. Європейська практика показує, що цей поріг має бути вищим. Це як зменшить навантаження на Агентство, так і збільшить надходження до бюджету.
Коли відбудеться аудит АРМА?
– Він уже розпочався. Народні депутати стимулювали цей процес, оскільки спостерігалася затримка з боку Кабміну. Комісію сформовано, представники вже в Україні. Це люди, які раніше співпрацювали з АРМА.
У них є два ключові питання: вони вважають штат надмірним і пропонують перенести фокус роботи з арештованих на конфісковані активи. Логіка така: арешт надто непередбачуваний, невідомо, коли його буде знято. Це поки що ознайомчий візит. Наступний візит заплановано на вересень, тоді обговорення стануть більш предметними.
Чи довіряє бізнес та потенційні управителі майном АРМА?
– Гадаю, нові правила сприятимуть формуванню цієї довіри. Поки що як охочих обійняти посаду голови небагато, так і кандидатів в управителі бракує. Але робота на майданчиках Prozorro та Prozorro.Продажі вже довела свою ефективність. Динаміка є позитивною.
І насамкінець. Що вам особисто вдалося, а що ні?
– Перш за все, вдалося домогтися ухвалення нового закону про АРМА. По-друге, забезпечити конкурентоспроможні заробітні плати, які наразі вищі, ніж у багатьох інших державних установах. По-третє, впровадити прозорі правила, які за два роки збільшили надходження до бюджету у 39 разів: з 190,5 мільйонів у 2023 році до 7,5 мільярдів у 2025 році.
АРМА сьогодні єдиний державний орган, що перетворює арештовані активи на інструмент протидії агресії. У військові облігації загалом інвестовано 13,5 мільярдів гривень. Україна третій рік поспіль входить до числа найактивніших учасників Camden Asset Recovery Inter-Agency Network. Це міжнародна мережа правоохоронців та судових практиків, які займаються поверненням «брудних» активів. Тут АРМА є однозначним лідером.
Чого не вдалося: повністю перебудувати стратегію повернення активів та добитися повної імплементації Директиви ЄС 2024/1260 про повернення та конфіскацію активів. Також – внести зміни до КПК. Але я переконаний, що з часом ці проблеми будуть вирішені.
Редакція продовжує відстежувати ситуацію навколо конкурсу на посаду голови АРМА та реалізацію нового закону.
