
© depositphotos/LuIvDa Одним з головних ризиків він називає відсутність внутрішньої політичної єдності.
Відсутність згуртованості всередині країни та недостатній рівень чеснот є одними з найістотніших перешкод на шляху України до Європейського Союзу. Таку думку висловив колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України, представник України при ЄС у період з 2010 по 2015 рік, Костянтин Єлісєєв, у своїй статті під назвою “На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу”.
У своєму огляді автор класифікував загрози на внутрішні та зовнішні. Він наголосив, що нестача єдності в політичному полі України може негативно вплинути на продуктивність законодавчої діяльності та процес імплементації європейських стандартів.
“Законодавство, що стосується євроінтеграції, має бути максимально захищене від політичних маніпуляцій. Воно повинно стояти вище внутрішньополітичної конкуренції і не може використовуватися як інструмент для політичної боротьби”, — підкреслив він.
Іншим серйозним викликом автор визначив недостатню доброчесність у самому процесі євроінтеграції. На його переконання, якщо під виглядом євроінтеграції будуть просуватися рішення, що суперечать принципам ЄС, то довіра партнерів може бути швидко втрачена. Європа оцінюватиме не тільки формальну відповідність законів, а й політичний контекст їх ухвалення, якість процедур, ступінь залученості всіх сторін та реальний вплив на інституції, зазначив Єлісєєв.
“Окремою проблемою є неналежна комунікаційна та роз’яснювальна робота з українським бізнесом та громадянським суспільством. Євроінтеграція не повинна бути закритим бюрократичним процесом. Громадяни та бізнес мають розуміти, що саме змінюється, які переваги це надає, які ризики виникають і як найефективніше скористатися новими можливостями. Без належної комунікації навіть слушні реформи можуть зіткнутися з нерозумінням, опором або втомою”, — продовжує він.
Також, на його думку, не слід недооцінювати наслідки війни, хоча вона не може слугувати універсальним виправданням для невиконання реформ. Автор вважає, що війна робить ефективні інституції ще більш необхідними.
Окремо Єлісєєв виділив ризики, що походять від ЄС. Найголовнішим він назвав недостатній рівень реформування самого Союзу. Він підкреслив, що Україна має значну територію, велике населення, потужний аграрний потенціал, а також важливе значення для безпеки. Приєднання такої країни вплине на бюджет Євросоюзу, аграрну політику, фонди, баланс голосів, інституційну структуру та механізми захисту нових членів від демократичного відкату. На думку дипломата, відсутність реформ всередині ЄС може стати об’єктивною перешкодою для вступу України.
Іншим зовнішнім ризиком Єлісєєв вважає право вето, яким володіють окремі країни-члени. За його словами, окремі держави можуть використовувати переговори для досягнення власних інтересів у двосторонніх відносинах, оскільки процес розширення буде політично чутливим.
“Це може стосуватися сільського господарства, національних меншин, економічної конкуренції, історичних питань або внутрішньополітичного порядку денного самих країн ЄС. Зміна урядів у ключових державах-членах також може позначитися на темпі та атмосфері переговорів”, — продовжує він.
Останньою потенційною перешкодою Єлісєєв називає можливу зміну позиції Росії щодо членства України в ЄС. Москва зосереджувалася на блокуванні приєднання Києва до НАТО, але може спробувати атакувати й європейський напрямок. Проблема, на думку автора, полягатиме в тому, що деякі європейські політичні сили залишатимуться чутливими до позиції Росії. Москва може використовувати це як аргумент для уповільнення процесу вступу України.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Росія може перешкодити вступу України до ЄС, якщо партнери не діятимуть оперативно. Він зазначив, що Україна прагне, аби її членство було таким самим, як і в інших — ні кращим, ні гіршим.
