Це стало головною темою форуму Industrial Evolution: Виробництво стимулює економіку, який пройшов 18 червня в індустріальному парку «Біла Церква». Захід об’єднав понад 1800 делегатів – власників та керівників виробничих підприємств, інвесторів, представників державної влади, фінансової сфери, освітніх установ та експертного співтовариства.
Учасники обмінялися думками щодо фінансування, нестачі кваліфікованих фахівців, енергоефективності, автоматизації виробничих процесів, можливостей для експорту та логістики, функціонування індустріальних парків, науково-дослідних розробок (R&D) та ролі держави у розвитку промислового сектору.
На форумі був присутній міністр економіки, захисту довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. У своєму вступному слові він підкреслив, що війна трансформувала погляди та підходи держави до вітчизняного виробництва. «Ми усвідомили: якщо ми щось не виробляємо, воно нам недоступне. Промислова політика є невід’ємною частиною політики національної безпеки. Промисловість – це не лише економічна складова, це те, що забезпечує наш захист зараз і гарантуватиме його в майбутньому», – зазначив Соболев.
Відео дня
Виробництво знову стає центральною темою економічної політики
Виробництво знову стає центральною темою економічної політики
Виробництво знову стає центральною темою економічної політики
Міністр також повідомив, що нині стратегічним пріоритетом держави є підвищення частки переробної промисловості у ВВП до 20%. Зараз цей показник становить 8,8%. У 2025 році прогнозується, що переробна промисловість стане найбільшим платником податків серед усіх секторів економіки, генеруючи 18% надходжень до зведеного бюджету, що на 70 млрд грн більше, ніж попередніми періодами.
Під час панельних дискусій учасники також наголосили на важливості розвитку індустріальних парків, яких на території України функціонує 40. Ці спеціалізовані зони з готовою інфраструктурою забезпечили створення близько 1,2 млн кв. м виробничих приміщень, встановлення приблизно 300 МВт потужності підстанцій, а обсяг залучених інвестицій наближається до 45 млрд грн.
Ініціатор форуму Василь Хмельницький, засновник інноваційного парку UNIT.City та індустріального парку «Біла Церква», у своєму виступі підкреслив, що виробничий сектор відіграє вирішальну роль у забезпеченні економічного зростання та суверенітету країни: «Виробництво є рушієм економічного прогресу. Ми створюємо робочі місця, наповнюємо державний та місцевий бюджети податками та підвищуємо купівельну спроможність населення. Якщо український бізнес досягне успіху, іноземні інвестори неодмінно прийдуть до нас».
Війна змінила ставлення та підходи держави до українського виробництва
Василь Хмельницький пояснив, що іноземні компанії, ухвалюючи рішення про інвестування та вибір місця для виробничих потужностей, окрім аналізу податкової політики та географічного розташування, уважно стежать за ефективністю роботи місцевого бізнесу. Це пов’язано з тим, що успіх та прибутковість місцевих компаній свідчать про перспективність інвестицій у даному регіоні.
Промисловість знову займає центральне місце в економічній політиці. Це головний висновок, який випливає з подій форуму Industrial Evolution: Виробництво стимулює економіку. Бізнес вже адаптувався до умов воєнного часу, і наразі не тільки відновлює втрачені потужності, але й інвестує в нові виробничі лінії, поглиблену переробку сировини, сучасні технології та розширення експортних можливостей.
Фактори, що обмежують зростання, включають доступ до фінансування, дефіцит кваліфікованих працівників, продуктивність праці та рівень державної підтримки.
Промислові об’єкти потребують страхування воєнних ризиків, гарантій від інвесторів, впровадження автоматизації, виходу на зовнішні ринки та державної підтримки експорту, а також чіткого законодавства та ефективних інструментів для розвитку і масштабування. Однією з найсерйозніших проблем залишається брак кваліфікованих кадрів.
Спікери наголосили на важливості створення індустріальних парків в Україні
Основний висновок форуму: майбутнє української економіки залежатиме не лише від обсягів міжнародної допомоги чи зовнішніх інвестицій, але й від спроможності самої країни нарощувати власне виробництво.