© Getty Images Майкл О’Флаерті пояснив, чому вимушено переміщені українці досі потребують допомоги та захисту.
Високопоставлений представник Ради Європи з прав людини, Майкл О’Флаерті, висловив думку, що поспішне припинення надання допомоги та захисту біженцям з України, які шукають притулку в Європі від війни, розв’язаної Росією, є неприйнятним. У відповідь на обговорення можливості зменшення підтримки для українців, він оприлюднив попередження та настанови для країн-членів Ради Європи.
Згідно з даними комісара, станом на березень цього року, близько 4,3 мільйона українців перебували під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу. Переважна більшість з них – це жінки та діти.
Найбільшу кількість українських громадян прийняла Німеччина, де прихисток знайшли 1 274 955 осіб, що становить 29,4% від загальної кількості українців у ЄС. У Польщі чисельність українських біженців становила 961 405, а в Чехії – 379 820. Крім того, сотні тисяч українців знайшли безпеку від бойових дій у європейських країнах, що не входять до складу ЄС.
«Підрив солідарності має наслідки для людей та створює ризики порушення державами своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Щоб уникнути прогалин у захисті мільйонів людей, переміщених з України по всьому континенту, теплий прийом, який Європа надала їм у 2022 році, має бути продовжений з новою прихильністю. Зараз час для більшої солідарності, а не меншої», — наголосив О’Флаерті.
Він висловив занепокоєння щодо посилення тиску на такі групи, як чоловіки призовного віку та особи, що походять з умовно «безпечніших» регіонів України, з метою передчасного припинення заходів тимчасового захисту. Ще однією тривожною тенденцією, за словами комісара, є зменшення соціальної підтримки, впровадження політик, що стимулюють передчасне повернення людей, та зростання антиукраїнських настроїв у країнах, де вони перебувають.
Водночас він нагадав, що Росія продовжує завдавати масованих ракетних ударів по всій території України, що призводить до загибелі та страждань мирного населення, а також до руйнування цивільної інфраструктури. Комісар підкреслив, що з огляду на це, жоден регіон України не може вважатися повністю безпечним. За словами О’Флаерті, кількість цивільних постраждалих у 2025 році та останні місяці досягла найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
«Нинішні реалії на місцях в Україні не відповідають умовам для безпечного та гідного повернення. Виведення людей з-під колективного тимчасового захисту без надійної системи соціального захисту ризикує призвести до того, що мільйони людей опиняться в правовій невизначеності, злиднях та будуть змушені повернутися в небезпечні умови проти своєї волі», — додав О’Флаерті.
Комісар також зазначив, що причиною звернень щодо отримання притулку можуть стати питання, пов’язані з військовою службою. О’Флаерті додав, що держави-члени повинні забезпечити доступ до індивідуальних оцінок таких заяв.
Комісар надав рекомендації щодо подальших дій Європи у відповідь на вимушене переміщення громадян України. Він закликав до заходів, які ґрунтуються на зобов’язаннях держав-членів у сфері прав людини. Серед ключових рекомендацій для держав-членів Ради Європи:
- Забезпечення безперервності захисту доти, доки це необхідно. Зокрема, продовження терміну тимчасового захисту або надання альтернативних правових статусів, доки ситуація в Україні не дозволить здійснити безпечне, гідне та стабільне повернення людей відповідно до міжнародного права у сфері біженців та прав людини.
- Уникнення небезпечного або передчасного повернення українських біженців додому. Тобто, не слід впроваджувати заходи, як-от скорочення соціальної допомоги чи створення перешкод, що не залишають українцям іншого вибору, окрім як покинути країни перебування або жити в невизначеності.
- Гарантування захисту без дискримінації за ознакою працевлаштування, тривалості перебування в країні захисту чи інших факторів. Необхідно чітко враховувати потреби вразливих груп, зокрема літніх людей, жінок, які самостійно виховують дітей, дітей, осіб з інвалідністю та мешканців тимчасово окупованих територій.
- Збереження доступу до національних систем надання притулку. Навіть якщо держави вирішать запровадити зміни або обмеження у системах колективного захисту, вони все одно повинні гарантувати повний доступ до індивідуальних процедур надання притулку.
- Планування майбутніх повернень. Усі повернення українців мають бути добровільними, безпечними, гідними та ґрунтуватися на повній інформованості. Держави повинні співпрацювати для планування довгострокової відбудови, компенсації або реституції майна, а також забезпечення соціальної єдності для майбутнього, коли безпечні та стійкі повернення стануть можливими.
Нагадаємо, обговорення майбутнього статусу українців у Європі активізувалося на тлі того, що Рада ЄС продовжила термін тимчасового захисту до 4 березня 2027 року. Після завершення цього фінального періоду для мільйонів громадян закінчиться право на перебування за спрощеною процедурою. Вже зараз деякі держави-члени виступили з ініціативами щодо обмеження або перегляду правил захисту. Зокрема, у Чехії обговорювали можливість звуження пільг для українців, а в Австрії лунали пропозиції щодо обмежень для чоловіків призовного віку. Водночас Брюссель підкреслював, що держави ЄС не можуть запроваджувати дискримінаційні правила для окремих категорій громадян України.
Таким чином, Єврокомісія шукає шляхи поступового переходу українців до довгострокових форм легального перебування в ЄС без втрати вже набутих прав та гарантій.