© Getty Images Кабінет міністрів схвалив візит глави держави на зустріч в Анкарі, проте наполягає, що офіційну місію має очолювати уряд.
У Чеській Республіці загострилася суперечка між президентом Петром Павелом та урядом прем’єр-міністра Андрея Бабіша стосовно участі країни у саміті НАТО, запланованому на 7–8 липня в Анкарі. Незважаючи на рішення Конституційного суду, яке зобов’язало кабінет міністрів дозволити президентові бути присутнім на зустрічі лідерів Альянсу, уряд наполягає, що саме глава уряду має керувати чеською делегацією. Про це інформує інформаційне агентство Reuters.
Чеський уряд, під тиском судового рішення, погодився дозволити президенту Петру Павелу взяти участь у саміті НАТО в Туреччині наступного тижня. Однак, він відмовився передати йому керівництво національною делегацією. Цей крок ще більше загострив розбіжності між главою держави та урядом щодо оборонної політики.
Петр Павел, колишній генерал армії та екс-голова Військового комітету НАТО, активно виступає за збільшення оборонних витрат і надання підтримки Україні. Він неодноразово висловлював намір бути присутнім на саміті.
Натомість уряд популіста та мільярдера Андрея Бабіша, який скептично ставиться до збільшення оборонних витрат, намагався обмежити участь президента у зустрічі.
Анкара прийматиме лідерів усіх 32 держав-членів НАТО 7–8 липня. Саміт відбудеться на тлі обговорень щодо розподілу витрат на оборону, необхідності збільшення внесків союзників, а також критики з боку США щодо недостатньої участі партнерів у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці.
Проте, Чехія привезе до Туреччини й власну політичну суперечку, оскільки керівництво країни не може дійти згоди щодо того, хто саме представлятиме Прагу на ключових засіданнях. Хоча згідно з чеською політичною системою президенти не визначають зовнішню політику держави, саме глави держав очолювали чеські делегації майже на всіх самітах НАТО з моменту вступу країни до Альянсу у 1999 році.
Минулого тижня Конституційний суд Чехії виніс попереднє рішення, зобов’язавши уряд надати Павелу можливість бути присутнім на саміті до винесення судом остаточного вердикту.
У понеділок уряд заявив про виконання судового рішення, проте наголосив, що саме Бабіш очолюватиме делегацію та братиме участь у головних засіданнях. Прем’єр обґрунтував це тим, що позиція президента відрізняється від урядової з низки питань, зокрема стосовно військової допомоги Україні, яку нинішній кабінет міністрів відмовляється фінансувати.
“Було б найкраще, якби він не наполягав на своїй участі”, — зазначив Бабіш на пресконференції, додавши, що Павел міг би взяти участь уже в наступному саміті НАТО.
Сам президент наполягає, що саме йому слід очолювати делегацію та брати участь у вечері лідерів і пленарному засіданні, водночас дотримуючись офіційної урядової позиції.
“Уряд мусить дотримуватися встановленої практики до моменту ухвалення судом остаточного рішення. Президент як глава держави повинен мати можливість представляти країну як керівник делегації”, — заявив Павел.
Бабіш, зі свого боку, стверджує, що йому необхідно особисто пояснювати союзникам політику Чехії, зокрема причини невиконання цільового показника НАТО щодо витрат на оборону на рівні не менше 2% ВВП.
Очікується, що Чехія не досягне цього показника і цього року, після того як уряд скоротив оборонний бюджет на 1 млрд доларів порівняно з фінансовим планом попередньої адміністрації. Крім того, Прага поки що не представила стратегію, яка дозволила б виконати нову ціль НАТО — збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2035 року.
Нагадаємо, що актуальна суперечка між президентом Чехії Петером Павелом і прем’єр-міністром Андреєм Бабішем щодо саміту НАТО має судовий вимір. Павел подав позов до Конституційного суду, оскарживши рішення Бабіша не включати його до складу урядової делегації на саміт НАТО в Анкарі. У позові президент просив роз’яснити, хто має повноваження вирішувати, чи може глава держави бути присутнім на такій зустрічі.
Конфлікт пов’язаний із планами Бабіша зменшити оборонні витрати Чехії до 1,8% ВВП, тоді як Павел, колишній генерал, вважає таке рішення безвідповідальним. Павел також зазначав, що після приходу Бабіша до влади кількість країн, які беруть участь в ініціативі із закупівлі боєприпасів для України, скоротилася з 18 до дев’яти.