© EPA-EFE/ANDREJ CUKIC Брюссель не бажає втрачати Сербію.
Європейський союз розробляє стратегію, спрямовану на заохочення Сербії до припинення відступу від демократичних принципів. У Брюсселі обговорюють можливість заохочення Белграда шляхом пом’якшення суперечливих законодавчих актів, які, за оцінками міжнародних експертів, ставили під загрозу незалежність судової системи.
Згідно з інформацією Politico, яка посилається на чотирьох європейських посадовців, Європейська комісія шукає шляхи стимулювання Сербії до продовження реформ та збереження її зобов’язань перед ЄС.
Минулого тижня сербський парламент схвалив модифікації суперечливих законів, які, на думку міжнародних правознавців, могли ослабити незалежність судової влади та ускладнити боротьбу з організованою злочинністю.
Європейський Союз та Венеціанська комісія – ключовий дорадчий орган Ради Європи у сфері конституційного права – раніше висловлювали занепокоєння, що ці закони можуть негативно позначитися на демократичних засадах та державних інституціях країни.
Зокрема, існував ризик усунення прокурорів, які займаються розслідуванням справ, пов’язаних з організованою злочинністю, а також ускладнення розслідувань корупційних діянь.
Після голосування у парламенті Белграда в четвер, найбільш спірні положення були переглянуті.
За словами одного з джерел видання, у Брюсселі усвідомлюють, що Сербію не можна остаточно відштовхнути.
«Існує загальне розуміння, що ми не повинні повністю втратити Сербію. Навіть якщо її вступ до ЄС не відбудеться найближчим часом, важливо зберігати її залученість до процесу приєднання та заохочувати до проведення реформ», — зазначив європейський чиновник.
Зустріч із фон дер Ляєн та потенційні «бонуси»
На початку поточного місяця президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц провели зустріч із президентом Сербії Александром Вучичем під час саміту в Чорногорії.
Як повідомили два джерела, сторони обговорювали можливість надання Сербії певних «бонусів» у разі відмови від законодавчих норм, які суперечать принципам членства в Європейському Союзі.
Комісар ЄС з питань розширення Олівер Варгеї, після ухвалення змін до законодавства, також провів переговори зі спікером парламенту Сербії, під час яких були обговорені «наступні етапи європейського шляху Сербії».
Проте, вже наступного дня після цих контактів ситуація зазнала кардинальних змін.
У суботу президент Сербії Александр Вучич оголосив про намір подати у відставку та призначити дострокові парламентські й президентські вибори.
Другий і останній президентський термін Вучича мав закінчитися лише у 2027 році.
Незважаючи на тривалі масові протести та звинувачення влади у корупції, очікується, що Вучич візьме участь у виборах як кандидат на посаду прем’єр-міністра.
Представниця Європейської комісії Ана Пізонеро зазначила, що наразі Брюссель не володіє інформацією щодо потенційних кандидатів на майбутніх виборах, тому будь-які рішення відкладаються.
ЄС нагадує про потенційну втрату фінансової підтримки
Сербія має статус країни-кандидата на вступ до ЄС з 2012 року.
Водночас Брюссель неодноразово попереджав Белград, що через погіршення демократичних показників та тісні зв’язки з Росією країна може позбутися понад одного мільярда євро фінансової допомоги.
Європейський Союз залишається найбільшим донором для Сербії.
У період з 2021 по 2024 рік країна отримала понад 586 мільйонів євро безповоротних грантів. Додатково до 1,5 мільярда євро доступні за умови здійснення необхідних реформ.
За даними сербського уряду, з 2000 року країна отримала від Європейського Союзу понад 7 мільярдів євро фінансової допомоги та інвестицій.
Наразі Белград прагне відкрити третій з шести переговорних розділів щодо вступу до ЄС протягом найближчих тижнів.
За словами головного переговорника Сербії з ЄС, Данієла Апостолович, країна вже ухвалила пакет законів щодо судочинства, який повністю відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії.
Він підкреслив, що відкриття третього розділу стане поворотним моментом у переговорному процесі про вступ.
Цей розділ охоплює питання конкурентоспроможності, економічного зростання, промислової політики та зближення з митним союзом ЄС і вважається одним із найменш політично чутливих.
Проте, дипломати кількох країн-членів Євросоюзу висловлюють скептицизм.
Один із них зазначив, що простого виправлення власних помилок недостатньо для отримання заохочення.
«Повернення до початкового стану після того, як ви самі завдали шкоди, — це лише мінімум. Цього недостатньо, щоб отримати винагороду», — заявив дипломат.