Першого липня Верховна Рада прийняла закон “Про Український національний пантеон”. Цей документ передбачає створення у столиці України державного меморіального комплексу, призначеного для вшанування видатних постатей українського народу.
Цю новину поширила прес-служба Апарату Верховної Ради України.
Запроваджений закон встановлює засади для формування єдиного національного простору, який покликаний уособлювати нерозривність традицій української державності — від епохи Київської Русі до сучасної України.
Пантеон має стати місцем для почесного перепоховання визначних діячів, чиї життя були пов’язані з Україною, а також для встановлення кенотафів — символічних поховань для тих, чиї останки неможливо транспортувати на батьківщину. Крім того, цей комплекс слугуватиме для збереження історичної пам’яті, сприятиме патріотичному вихованню молоді та використовуватися для проведення офіційних державних церемоній.
Планується, що саме в Пантеоні будуть відбуватися офіційні урочистості, церемонії вручення найвищих державних нагород. Відвідування цього комплексу буде включено до Державного протоколу та церемоніалу України, зокрема під час офіційних візитів лідерів іноземних держав та їхніх делегацій.
Відео дня
Право бути вшанованими в Національному пантеоні надаватиметься главам українських держав різних історичних періодів, президентам України (за винятком тих, хто був усунутий з посади через імпічмент), верховним головнокомандувачам українських збройних формувань, видатним представникам науки, культури, освіти, релігії та державотворення, а також лауреатам Нобелівської премії, які мають зв’язок з Україною. Вшанування буде здійснюватися шляхом перепоховання, встановлення кенотафів або меморіальних таблиць.
Законодавство також встановлює певні обмеження. До Пантеону не будуть включатися особи, засуджені за злочини проти національної безпеки України та міжнародного правопорядку, а також ті, на кого поширюються норми закону щодо засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.
Перепоховання здійснюватимуться виключно за наявності згоди найближчих родичів померлого. Кандидатури осіб для вшанування оцінюватиме спеціальний дорадчий орган, до складу якого увійдуть історики, науковці та представники Українського інституту національної пам’яті. Перед ухваленням остаточного рішення буде проведено громадське обговорення.
Напередодні, 30 червня, профільний комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав цей законопроєкт і висловив рекомендацію Верховній Раді невідкладно розглянути його та ухвалити.
Нагадаємо, раніше на сайті Кабінету Міністрів було зареєстровано звернення громадян з пропозицією повернути графу “національність” до паспорта громадянина України та свідоцтва про народження. Автор петиції вважає, що це сприятиме зміцненню національної самоідентифікації, при цьому пропонується зробити внесення таких даних добровільним.
Також нещодавно на сайті президента України з’явилася петиція із закликом запобігти прийняттю нового Цивільного кодексу. Менш ніж за добу вона зібрала понад 25 тисяч голосів, необхідних для її розгляду. Авторка звернення, Христина Ратушна, зазначила, що окремі положення проєкту кодексу можуть обмежувати права громадян та створювати додаткові ризики.