© Getty Images Поляки не вважають, що стануть наступними у разі поразки України.
Хоча польське суспільство не є однорідним, існують деякі позиції, спільні для поляків, які відрізняються від поглядів, що переважають в Україні. Виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко у своїй статті “Чотири треки примирення: як врятувати українсько-польські відносини” пояснив, що українцям необхідно розуміти польську перспективу.
Експерт зазначає, що на парламентських виборах наступного року президент Кароль Навроцький прагне покласти край двовладдю та сформувати праву коаліцію, програма якої може містити антогонізацію “українського питання”. Це стосується як вступу до ЄС, так і становища біженців та історичної пам’яті.
“Єдиною точкою дотику, мабуть, залишатиметься боротьба з російським імперіалізмом, але форми співпраці, ймовірно, будуть переглянуті в бік зменшення духу солідарності та збільшення трансакційності. Такий імовірний сценарій майбутнього є негативним для України, а також для Європи, однак аналіз його наслідків виходить за межі предмета цього тексту”, — пише Сушко.
Автор зазначає, що першою спільною позицією для поляків є виразне відчуття асиметрії між двома країнами. Польське суспільство вважає, що Україна потребує Польщі більшою мірою, ніж навпаки, оскільки Варшава є членом ЄС і НАТО та має потужну економіку. Значними також залишаються обсяги військової допомоги та потік українських біженців. Чимало хто в Польщі вважає перебільшеною залежність поляків від України в контексті протистояння російській агресії.
Другий аспект — поляки не відчувають своєї безпосередньої залученості у війні. Теза про захист Україною Польщі та Європи від Росії не є консенсусною. Польське суспільство не вважає, що їхня країна може стати наступною у разі поразки України.
“Фактор п’ятої статті НАТО все ще діє як заспокійливе, на США все ще покладаються надії, а членство в Європейському Союзі створює відчуття приналежності до сильної спільноти, вага Польщі в якій зростає завдяки помітному економічному зростанню”, — пояснює автор.
Третім пунктом Сушко називає те, що поляки відкидають принцип симетрії при оцінці минулого. Польське суспільство не сприймає порівняння втрат серед мирного населення внаслідок етнічних чисток 1940-х років. Зокрема, УПА та Армія Крайова не розглядаються як рівноцінні формації через зв’язок АК з легітимним урядом Польщі, тоді як УПА такого зв’язку не мала.
“Через таке сприйняття важко просувати підхід до примирення, який є абсолютно логічним з української точки зору і передбачає синхронні заяви та дії, такі як “прощаємо та просимо прощення”, симетричне відновлення місць поховання чи спільне вшанування жертв як непряме визнання рівності сторін у трагедії. Ці обставини суттєво ускладнюють як пошук шляхів вирішення поточної кризи, так і формули остаточного примирення”, — наголошує Сушко.
Раніше поліція Польщі затримала 36-річного українця, який у одній із соціальних мереж поширював погрози на адресу Навроцького. Йому загрожує позбавлення волі на термін до трьох років.