Цьогорічна вступна кампанія в Україні переорієнтувала пріоритети з матеріальної безпеки на обміркований ризик. Численні майбутні студенти та їхні близькі постають перед дилемою: забезпечити спокій дитини або надати їй якісну освіту. Ще п’ять років тому абітурієнти, розглядаючи вищі навчальні заклади, враховували рівень корупції, процвітання міста та відстань до рідного дому. Нині ж ключовим завданням стає з’ясування, чи зазнала територія навчального закладу обстрілів.
З огляду на безпекові аспекти, багато вступників нині ставлять на перше місце захищеність, а не оптимальні кар’єрні перспективи, що призводить до значного зменшення кількості студентів у східних та центральних регіонах України. Для протидії цій тенденції, навчальні заклади в прифронтових зонах пропонують значні стимули для їх збереження.
Міністерство освіти впровадило систему регіональних коефіцієнтів — своєрідний географічний індекс, що застосовується безпосередньо до результатів Національного мультипредметного тесту (НМТ) абітурієнта. Встановлення коефіцієнта 1,07 для Харкова, Запоріжжя, Миколаєва, Одеси та Сум, а також 1,04 для Дніпра, Полтави та Чернігова дозволяє державі суттєво посилити конкурентну позицію студентів, які подають документи поблизу лінії фронту. Так, якщо базовий показник у 150 балів залишається незмінним у Києві, то в Харкові він автоматично збільшується до 160,5. Зрештою, ця система ставить студентів перед складним вибором: шукати більш безпечне оточення на заході країни або переїжджати на схід чи південь, щоб скористатися цими перевагами та гарантувати собі безоплатне навчання за державний кошт.
Відео дня
Хоча рішення про те, де провести наступні чотири роки, має величезне значення, першочерговою перешкодою для більшості абітурієнтів є сам процес складання НМТ. Через побоювання втратити шанс на навчання за державний рахунок, деякі підлітки починають ретельну підготовку за два роки до екзамену. Цифровий тест складається з чотирьох блоків по годині, що охоплюють українську мову, історію України, математику та один предмет за вибором. Однак основна сесія тестування, яка тривала з 20 травня по 25 червня, була позначена численними технічними збоями по всій країні. Окрім частих проблем з комп’ютерами, які відбирали у вступників дорогоцінний час, найсерйозніша криза виникла 8 червня в Одесі та Одеській області.
Безперервні повітряні тривоги перетворили стандартний іспит на виснажливий 13-годинний марафон, який завершився лише о 22:00. Тестування, яке мало завершитися вдень, перетворилося на складне випробування: студенти були змушені годинами перебувати в укриттях без їжі та можливості контакту з батьками через сувору заборону на використання телефонів. Обурені батьки стверджували, що Національний мультимедійний тест зазнав невдачі, оскільки він показав не справжній рівень знань, а лише витривалість позбавлених сну та їжі підлітків, які готувалися цілий рік. Цей інцидент болісно продемонстрував, що країна досі не спромоглася забезпечити безперебійні умови для тестування в умовах воєнного стану.
Як складали іспит в Одесі під час тривалих повітряних тривог 8 червня
Оскільки централізовані екзаменаційні центри залишаються вразливими, відповідальність за безпеку перекладено безпосередньо на навчальні заклади, які інвестують значні кошти відповідно до безпекових вимог. Наразі декілька провідних університетів встановлюють новий стандарт. Такі заклади, як Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (КПІ) та Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (ДНУ), об’єдналися з приватними технологічними компаніями для створення CLUST SPACE — високотехнологічних підземних центрів, що одночасно функціонують як сучасні коворкінги та захищені від хімічних загроз бомбосховища. Бункер КПІ, облаштований у бібліотеці, може вмістити до 500 осіб і забезпечувати захист від хімічних загроз протягом 72 годин, тоді як простір ДНУ площею 550 квадратних метрів оснащений звукоізольованими скляними кімнатами, кафетеріями та зонами для відпочинку.
Смарт-укриття для студентів CLUST SPACE у м. Дніпро Фото: CLUST SPACE
Смарт-укриття для студентів CLUST SPACE у м. Дніпро Фото: CLUST SPACE
Ближче до лінії фронту, університети створюють справжні “підземні міста”, аби уникнути втрати часу на переміщення між аудиторіями та підвалами протягом дня. На Полтавщині Кременчуцький національний університет (КрНУ) та Полтавський національний педагогічний університет (ПНПУ) успішно переобладнали всі свої укриття на повноцінні аудиторії. Водночас Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (ХНУ) залишається лідером, збудувавши масштабний підземний освітній комплекс площею 3000 квадратних метрів, здатний комфортно розмістити понад 1000 осіб одночасно.
Підземний освітній простір у Харкові
Проте, попри ці реконструкції, найнадійнішим укриттям залишаються навчальні заклади західних регіонів — зокрема на Закарпатті, в Івано-Франківську, Львові та Чернівцях. Нижча частота ворожих атак дарує місцевим студентам найрідкіснішу розкіш воєнного часу — справжнє відчуття мирного життя.