© EPA/MAXIM SHIPENKOV Операція РФ тривала майже два роки, а колективної відповіді з боку союзників не було.
Росія успішно виявила слабкі місця в системі протиповітряної оборони НАТО через свою майже дворічну операцію з використанням безпілотників, повідомляє FT.
Звіт Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) зазначає, що на 19-місячну російську кампанію, яка охопила понад десяток країн Альянсу та Ірландію, не було узгодженої відповіді від союзників.
Росія скористалася вразливостями не лише європейських систем ППО, а й законодавчою базою та правилами застосування зброї, виявивши суттєві недоліки в спроможності Європи реагувати на вторгнення безпілотників.
Дослідники IISS вказують, що уряди окремих держав часто розглядали вторгнення дронів та можливе втручання в роботу інфраструктури як виключно національні проблеми, уникаючи прямого звинувачення Росії в організації таких дій.
Деякі інциденти було легко пов’язати з Росією, як-от вторгнення понад двох десятків безпілотників у повітряний простір Польщі у вересні 2025 року. Сили НАТО збили частину цих БпЛА.
Інші випадки були менш очевидними, але, як зазначив автор звіту Чарлі Едвардс, “загальна картина стає зрозумілою, коли всі ці випадки розглядаються разом”.
“Спільна картина вказує на скоординовані дії, спрямовані проти критично важливої інфраструктури Європи”, — додав він.
Часто російські цивільні судна, зокрема танкери тіньового флоту, перебували неподалік від місць вторгнення дронів. Згідно зі звітом IISS, ці судна могли слугувати як платформи для запуску БпЛА, так і ретранслятори зв’язку.
У 2025 році Франція навіть провела огляд танкера тіньового флоту, який підозрювався у запуску дронів, проте не опублікувала результатів. Едвардс зауважив, що встановити причетність до інцидентів складно, оскільки жоден із дронів, які, ймовірно, запускалися з моря, не був збитий.
Багато з цих інцидентів добре задокументовані. Наприклад, у вересні 2025 року аеропорт Копенгагена припиняв роботу на кілька годин через вторгнення дронів, а в грудні винищувачі Нідерландів переслідували безпілотники над авіабазою Волкел.
Інші випадки спостережних БпЛА фіксувалися поблизу важливих ядерних або військових об’єктів, таких як французька база атомних підводних човнів Іль-Лонг та авіабази у Великій Британії, Німеччині, Бельгії та Нідерландах.
У багатьох випадках дрони не були збиті. Це могло статися, наприклад, якщо безпілотники перебували над цивільними територіями або якщо правила застосування зброї забороняли вживати будь-яких заходів.
Раніше Росія відкидала будь-яку причетність до цих інцидентів. На запитання щодо звіту IISS та його висновків речник Кремля Дмитро Пєсков відповів: “А як це стосується нас?”
У відповідь на кампанію вторгнення дронів європейські уряди ініціювали заходи протидії безпілотникам, зокрема розширили оборонні програми ЄС.
Дослідники IISS закликають НАТО, ЄС та національні уряди переглянути правила застосування зброї та законодавство, що регулює операції протидії дронам.
Європейські системи протиповітряної оборони розроблені переважно для протидії традиційним літакам і ракетам, а не для дешевих, повільних дронів, які важко відрізнити від перешкод на екрані радара.
У звіті дослідники визначили чотири ймовірні цілі російської кампанії:
- спостереження за ядерним стримувальним потенціалом НАТО та об’єктами подвійного призначення;
- перевірка часу реагування союзників;
- картографування військової логістики та шляхів постачання;
- завдання економічної шкоди з одночасним створенням психологічного тиску.
The Economist зазначав, що російський лідер Володимир Путін прагне підірвати НАТО зсередини, ведучи проти Альянсу гібридну війну: використовуючи дешеві, провокаційні та виважені дії для дестабілізації західних союзників. Аналітики наголошують на необхідності підвищення стійкості НАТО. Якщо Росія вважатиме, що може уникнути відповідальності за обмежені акти агресії, одного дня це може призвести до значно небезпечніших наслідків.