«Відповідальність перед природою»: визнано найгарнішим словом світу (відео)

Платформа для мовного навчання Babbel, спільно з командою фахівців з лінгвістики, письменства та культури, виявила переможця в переліку наймилозвучніших слів світу. До цього переліку було включено й одне слово з української мови.

Після аналізу дискусій щодо 223 слів з 75 мов у віртуальних спільнотах, таких як Reddit та TikTok, а також врахування експертних оцінок, які враховували звучання, значення, рідкісність та культурну вагу слів, платформа визначила лідера. Ним стало слово “каїтіакітанга” (kaitiakitanga) з мови маорі, корінного народу Нової Зеландії, повідомляє видання RNZ.

Це слово означає “опіка” або “захист”, описуючи людську відповідальність перед природою, обов’язок піклуватися про неї та зберігати для прийдешніх поколінь. Цей підхід відображає світогляд маорі.

“Слово “кайтиакітанга” об’єднує в собі все, що робить його особливим: унікальне звучання, глибокий зміст та концепцію, яка не має прямого відповідника у багатьох інших мовах. Одночасно воно зачіпає тему, актуальну для нашого часу: відповідальне ставлення до довкілля заради майбутніх поколінь. Таким чином, “кайтиакітанга” демонструє унікальну здатність мови виражати складні цінності та погляди одним словом”, — зазначили в Babbel.

Відео дня

Фахівець з мов Babbel Естебан Тума Портілья підкреслив, що ця концепція знайшла відгук не випадково:

“Оскільки людство по всьому світу відчуває наслідки кліматичних змін, це виразне, характерне слово “каїтіакітанга” нагадує нам про нашу відповідальність дбати про довкілля та одне про одного”.

За його словами, повторювані звуки у слові викликають асоціації з “нашою планетою, її природними циклами та нашим місцем у них”.

Особливо привабливими виявилися слова, які резонують не лише через свою фонетичну красу, а й тому, що виражають переживання або цінності, що не мають прямого аналога в інших мовах.

“Слова з мов меншин або тих, що зникають, зокрема, відкривають унікальні перспективи на світ. Водночас слова набувають особливого значення, коли вони стосуються тем, що формують сучасне суспільство”, — вважає лінгвістка та експертка з мов Babbel Марен Паулі.

Вона акцентувала, що “kaitiakitanga” об’єднує все це і демонструє, як мова здатна відкривати нові погляди на світ.

До топ-15 також увійшли такі слова:

  • Аура (грец.) — особлива присутність, енергія чи атмосфера, що оточує особистість.
  • Хірает (валл.) — глибока, гірко-солодка туга за втраченим або ніколи по-справжньому не знайденим домом чи часом.
  • Ікігай (япон.) — відчуття життєвої мети, що дає людині привід прокидатися щоранку.
  • Ирій (вирій) (україн.) — міфічне, тепле місце, куди, за легендою, прямують душі та птахи взимку.
  • Кінцугі (япон.) — мистецтво відновлення розбитої кераміки золотом, за якого тріщини не приховують, а, навпаки, підкреслюють.
  • Луфтменш (їдиш) — ідеаліст або мрійник, який живе переважно ідеями та мріями, а не практичними справами.
  • Маміхлапінатапаї (яган) — багатозначний погляд, яким обмінюються двоє людей, кожна з яких бажає, щоб інша зробила перший крок.
  • Наз (урду) — почуття впевненості та гордості, що виникає від безумовної любові.
  • Охала (іспанська) — вираз надії або бажання, що щось відбудеться.
  • Поронкусема (фінська) — традиційна одиниця вимірювання відстані: як далеко може пройти північний олень, перш ніж йому знадобиться помочитися.
  • Саудаде (португальська) — глибока туга за кимось або чимось відсутнім — водночас болісна й прекрасна.
  • Убунту (зулу) — філософія загальної людяності: “Я існую, тому що існуємо ми”.
  • Якамоз (турецька) — сріблясте мерехтіння місячного світла на поверхні води.
  • Зефір (грецька) — ніжний, легкий і освіжаючий вітерець.

Нагадаємо, що інженер-самоук у сфері штучного інтелекту розшифрував мінойське письмо, яке не піддавалося читанню протягом 120 років.

Також повідомлялося, що науковці наблизилися до розшифрування мови сидет.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *