>
Новопризначеному прем’єр-міністру та уряду необхідно невідкладно вирішити низку питань, що стосуються української промисловості. Серед них — ситуація з бронюванням військовозобов’язаних, підготовка до зимового періоду, включаючи дефіцит та вартість електроенергії, а також продовження програм підтримки в межах платформи "Зроблено в Україні". Таку думку висловив генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
"Одним із найважливіших викликів є, безперечно, питання бронювання. До 1 вересня необхідно завершити верифікацію, і це першочергове завдання для бізнесу, оскільки в іншому випадку робочий процес може зупинитися", — зазначив він в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Іллічов додав, що промислові підприємства, як правило, відповідають критерію бронювання щодо рівня заробітної плати, оскільки він значно перевищує 26 тис. грн у більшості компаній.
"Проте, поки що не до кінця зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується створити для верифікації. Час спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням про продовження цього граничного терміну на один місяць", — повідомив гендиректор ФРУ.
Другим ключовим викликом для нової виконавчої влади він назвав підготовку до зимового періоду, зокрема очікуваний дефіцит електроенергії та її вартість.
"Промисловість найбільше цікавить, якою буде ціна на електроенергію. Уряд Свириденка впровадив кілька ефективних нововведень, зокрема механізм "довгих контрактів", який дає змогу бізнесу планувати витрати на електроенергію. Перший аукціон з продажу електроенергії, що відбувся в понеділок, показав, що весь запропонований обсяг знайшов своїх покупців", — зазначає він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження чинних програм підтримки промисловості в рамках загальнодержавної платформи "Зроблено в Україні".
"Ми вважаємо ці програми надзвичайно дієвими: це і стимулювання локалізації виробництва, і секторальна підтримка, така як часткова компенсація (25%, 15%) витрат на придбання вітчизняної техніки та обладнання, грантові програми, завдяки яким багато компаній отримали виробниче устаткування, а також програма "5-7-9", яку слід трансформувати. Отже, платформу "Зроблено в Україні" необхідно щонайменше зберегти та розвивати", — вважає гендиректор ФРУ.
Пріоритетними він також визначив питання, пов’язані з воєнними ризиками, підвищенням ефективності системи страхування та підтримкою зруйнованих підприємств, а також спрощенням доступу до фінансових ресурсів.
"Ми спостерігаємо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій становлять власні кошти підприємств, що на 20% більше порівняно з 2024 роком. Лише менше 1% припадає на іноземний капітал. Таким чином, український бізнес є основним інвестором у країні, наші компанії продовжують розбудовувати та розвивати виробничі потужності, і для них так само потрібні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів", — повідомив Іллічов.
Він зазначив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які показують непогані результати, проте більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.
"Тому серед наших ключових пріоритетів — ухвалення розроблених Дмитром Кисилевським законопроєктів щодо "капексів" (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який уже пройшов перше читання. Нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання збільшення інвестицій. Це може бути також стовідсоткова амортизація основних засобів під час їх введення в експлуатацію", — зазначає він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки наразі, на його переконання, вона стримує кредитування реального сектору економіки.
"Регуляції, які наразі не змінилися з довоєнного часу, вимоги до позичальників — все це потребує перегляду, більшої гнучкості. Потрібно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Програма "5-7-9" працює, але вона не розрахована на великий бізнес, тоді як одним із найуспішніших експортерів є саме великі компанії", — пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як втрати вітчизняного бізнесу через запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за СВАМ-сертифікати з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні спірних питань через розділення міністерств.
"Відбудеться розділення міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів та ліцензій, аби це не завдало значної шкоди бізнесу. Тому ми очікуємо та підкреслюємо, що під час війни потрібен максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок", — підсумував гендиректор ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.