Новий очільник Мінекономіки у День металургів наголосив на першочерговості вирішення проблем сектору

>

Фото: McKinsey & Company

Металургійний комплекс здатний і мусить стати одним із рушіїв економічного відродження, Україна та Євросоюз володіють взаємодоповнюючими сильними сторонами у цій сфері, усунення її труднощів буде серед першочергових завдань у діяльності Міністерства економіки та довкілля, зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.

“Ця галузь активно підтримує економічну стабільність держави. Водночас, вона, мабуть, як жодна інша, зазнала значних збитків через війну. Знайти шляхи подолання викликів, з якими стикається український гірничо-металургійний комплекс – це одне з головних завдань моєї роботи”, – повідомив він у Facebook у неділю, у день працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.

Кравченко нагадав, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування та логістичні труднощі, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% валового внутрішнього продукту України та 15% загального експорту товарів. Приблизно 20% усіх інвестицій у промисловість України надходить саме від ГМК.

Міністр додав, що галузь також забезпечує 70 тисяч робочих місць на металургійних підприємствах та понад 280 тисяч – у пов’язаних галузях.

На його думку, Україна може стати одним із провідних постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для декарбонізації європейської металургії. Це відкриває нові перспективи для промислової співпраці, залучення капіталовкладень та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюжків.

Як було повідомлено з посиланням на дані “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 2,94 млн тонн. Виплавка сталі зменшилась на 3,2%, до 3,57 млн тонн, а виплавка чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.

У 2025 році в Україні виробництво прокату збільшилося на 4,8% порівняно з 2024 роком, склавши 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2%, до 7,41 млн тонн.

За передвоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.

Українські металурги критикували попередній уряд за недостатній, на їхню думку, захист у торгівлі з ЄС. Йдеться про впровадження CBAM на початку цього року та скорочення безмитних квот на експорт з середини року. Також вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% і просять враховувати специфіку галузі при формуванні цін на електроенергію.

У середині вересня минулого року Мінекономіки оголосило про координаційну зустріч із представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниці” та “Укренерго”. Мета, як тоді описав тогочасний керівник міністерства Олексій Соболев, полягала в “напрацюванні рішень для зменшення витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств та підтримки виробництва”. За його словами, серед ключових питань тоді були ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати та дефіцит сировини. З початку цього року було введено обмеження на експорт металобрухту з України.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *