“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) пропонує зобов’язати постачальників платіжних послуг маркувати кожну платіжну транзакцію певним індикатором ризику: низьким, середнім чи високим. Згідно з проєктом постанови регулятора, транзакції з високим рівнем ризику повинні автоматично призупинятися до з’ясування обставин та отримання верифікації від клієнта.
Зазначається, що транзакції з низьким ризиком будуть оброблятися автоматично. Ті, що мають середній ризик, можуть вимагати підтвердження від клієнта або перевірки співробітниками постачальника платіжних послуг. Критерії для визначення кожного рівня ризику установи встановлюватимуть у своїх внутрішніх правилах.
Проєкт передбачає впровадження уніфікованих підходів до контролю та звірки платіжних транзакцій як елементів управління операційними ризиками. Постачальники платіжних послуг повинні будуть здійснювати моніторинг безперервно, а звірку платіжних операцій — щоденно.
У разі виникнення технічних чи інших перешкод для здійснення моніторингу, установа зобов’язана буде проводити платежі лише тоді, коли такий контроль є можливим. Крім того, про інцидент високого рівня критичності установа повинна буде негайно інформувати НБУ, але не пізніше ніж через годину після його настання.
Платіжний моніторинг буде спрямований на виявлення нетипових, неприйнятних, помилкових та неналежних операцій. Важливо зазначити, що він не замінюватиме фінансовий моніторинг, який використовується для боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму.
Для ідентифікації нетипових операцій постачальники платіжних послуг зможуть застосовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та машинному навчанні. Якщо такі моделі будуть використані, установи повинні забезпечувати їх постійне навчання та регулярне оновлення даних.
Серед ознак нетипової поведінки, що згадуються у проєкті, слід відзначити відкриття великої кількості рахунків або випуск платіжних інструментів, зосередження однотипних операцій, незвичні суми та надмірну частоту переказів. Як приклад наводиться надходження понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг повинні будуть вести список клієнтів, операції яких потребують посиленого контролю. Цей список включатиме, зокрема, фізичних осіб, які делегували право розпоряджатися своїм рахунком третім особам, продавців, які порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачів, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії продавця.
Дані з такого списку зберігатимуться протягом одного року. Під час здійснення моніторингу постачальники матимуть змогу розглядати встановлення для клієнтів лімітів на операції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, згідно з умовами договорів та внутрішніми положеннями.
Проєкт також запроваджує заходи для протидії міскодингу — невідповідності присвоєної отримувачу категорії діяльності його фактичній роботі. Еквайри зобов’язані будуть перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати платіжні операції та їхні аномальні сплески, а також інформацію, доступну на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та додатках.
Деякі процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі. Однак, відповідальність за них залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти й аналізувати нетипові операції, приймати рішення щодо їх виконання, змінювати правила чи встановлювати маркери ризику.
Вимоги будуть поширюватися на банки та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних установ. Після затвердження постанови, вони матимуть 90 днів з дати її набрання чинності для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За попередньою оцінкою Національного банку, впровадження зазначених вимог не спричинить додаткових витрат для громадян. Водночас, учасники ринку можуть понести додаткові витрати у випадку залучення сторонніх організацій для здійснення моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.