Український експорт до Центральної Азії прагнуть переспрямувати через Азербайджан
Розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного коридору та маршруту ГУАМ може сприяти Україні у диверсифікації логістичних шляхів та формуванні нових торговельних сполучень між Європою і Азією, оминаючи Росію та Іран.
Про це повідомляє Delo.ua, посилаючись на розмову посла України в Азербайджані Юрія Гусєва з агентством “Інтерфакс-Україна”.
За словами Гусєва, після початку повномасштабної російської агресії традиційні логістичні шляхи для українського експорту зазнали значних порушень. Деякі напрямки через територію Росії та частково через Іран стали неможливими, небезпечними або економічно невигідними.
Особливо це відчувають українські експортери, які співпрацюють з ринками Центральної Азії. Тому для України дедалі більшого значення набувають Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут та транспортний коридор ГУАМ у контексті розвитку Серединного коридору.
Азербайджан відіграє ключову роль у цьому маршруті, оскільки через його територію пролягає основний сухопутний та морський шлях за напрямком Китай — Центральна Азія — Каспій — Азербайджан — Грузія — Чорне море або Туреччина — ЄС.
“Йдеться не лише про зменшення залежності від традиційних шляхів, а й про формування нової архітектури торгівлі між Європою та Азією, де Україна, будучи традиційно транзитною державою, має зайняти значне місце”, — підкреслив Гусєв.
Згідно з його словами, для України розвиток цього маршруту надає можливість диверсифікувати логістику, зокрема через відгалуження, яке проходитиме територією України.
Водночас посол визнав, що маршрут поки не є ідеальним. Серед викликів залишаються тарифи, координація між перевізниками, пропускна здатність портів, швидкість митних процедур та узгодження цифрових сервісів.
Україна, за словами Гусєва, зацікавлена у поглибленні співпраці з Азербайджаном, Грузією, Туркменістаном, Казахстаном та іншими партнерами задля розширення можливостей Серединного коридору.
Йдеться, зокрема, про:
- розбудову портової інфраструктури;
- збільшення контейнерних перевезень;
- цифровізацію документообігу;
- узгодження тарифної політики;
- спрощення прикордонних процедур.
Для українського бізнесу це може означати прискорений доступ до ринків Казахстану, Туркменістану, Узбекистану, Киргизстану та Таджикистану. Також маршрут може відкрити додаткові перспективи для виходу на ринки Південного Кавказу та Китаю.
Гусєв застеріг, що цей шлях не стане найдоступнішим за вартістю одразу. Однак він наголосив на інших перевагах маршруту — безпеці, надійності, передбачуваності, оперативності та незалежності від Росії.
“У сучасних геополітичних умовах саме ці фактори все частіше визначають конкурентоспроможність міжнародної логістики”, — зауважив посол.
За його словами, протягом найближчих років роль Азербайджану як транспортно-логістичного вузла між Європою та Центральною Азією зростатиме. Для України це створює можливість не лише відновити частину втрачених логістичних маршрутів, а й інтегруватися в нові євразійські транспортні ланцюги, які формуватимуться незалежно від російської інфраструктури.
Варто зазначити, Азербайджан виявляє зацікавленість у розширенні економічної взаємодії з Україною, зокрема у спільному виробництві енергетичного обладнання, розвитку агропромислового сектору та участі у повоєнній відбудові.