>
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) уперше проаналізував питання відповідності положень Кримінального процесуального кодексу (КПК) щодо обґрунтованості тримання підозрюваних під вартою міжнародним стандартам, і визнав їх законними, про це інформує Міністерство юстиції у п’ятницю.
"23 липня ЄСПЛ уперше розглянув відповідність положень КПК, запроваджених після початку війни, та ухвалив рішення у справі "Колесник і Смельницький проти України" (заяви № 24465/23 та № 25217/23). Суд не виявив порушень статті 5 §3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно обґрунтованості та строку тримання заявників під вартою, а скаргу за статтею 5 §1 Конвенції визнав явно безпідставною", – йдеться в повідомленні відомства.
Зокрема, справа стосувалася двох громадян України, яких у липні 2022 року затримали за підозрою у розповсюдженні інформації про українські військові позиції та техніку в Харкові. Згодом підозру було перекваліфіковано на державну зраду.
ЄСПЛ дійшов висновку, що норми КПК, які були внесені Законом України № 2198-IX від 14 квітня 2022 року та регулюють застосування заходів запобігання під час дії воєнного стану, не встановлюють системи обов’язкового арешту.
Водночас, суд звернув увагу на рішення Конституційного суду від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024 та погодився з його висновком, що суди мають можливості визначати заставу та застосовувати індивідуальний підхід під час прийняття рішення щодо запобіжного заходу. Таким чином, рішення національних судів ґрунтувалися на належних та достатніх підставах для тримання заявників під арештом, оцінивши ризики переховування, впливу на свідків, знищення доказів та вчинення нових правопорушень.
Коментуючи рішення, Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко зазначила: "Це рішення є вагомим для практики застосування кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану. Суд підтвердив, що запроваджені у 2022 році положення КПК України не створюють механізму автоматичного тримання під вартою і не звільняють національні суди від обов’язку оцінювати ризики та обставини кожної окремої справи".
Також ЄСПЛ зазначив, що під час оцінки дотримання вимоги щодо особливої обачності у провадженні необхідно брати до уваги безпрецедентні обставини, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії.