Сьогодні
Одним із найзахопливіших серіалів цього літа є “П’ятизірковий вікенд” з Дженніфер Гарнер та Хлоєю Севіньї: відверта розповідь про зв’язок дорослих жінок.
Кадр із серіалу “П’ятизірковий вікенд”
Увага: цей матеріал містить спойлери до серіалу “П’ятизірковий вікенд”.
Для тих, хто зростав у 90-х, жіноча дружба була майже визначальним культурним орієнтиром. Баффі та Віллоу (“Баффі — переможниця вампірів”), Блоссом і Сікс (“Блоссом”), Шер і Діонн (“Безголові”) — ще до того, як абревіатура BFF стала загальновживаною, вони були всюди. Багато дівчат у 90-х прагнули наслідувати їх: носити однакові короткі топи, вигадувати власні таємні мови та особливі рукостискання. Згодом, у нульових, у нас з’явилися Керрі, Міранда, Саманта та Шарлотта — персонажі, чиї дружні стосунки формували цілі покоління.
Проте, коли перетинаєш позначку “сорок”, серіали, зосереджені на жіночій дружбі, майже зникають. Хоча жінки цього віку не зникають з екранів, їхні стосунки вже не стають центральною сюжетною лінією. Натомість дружба слугує фоном для історій про подружні кризи, материнство чи навіть убивства — як у “Велика маленька брехня”, третій сезон якої вже наближається. Минулого року найбільше обговорень викликало тріо героїнь середнього віку з “Білий лотос”, яких зіграли Керрі Кун, Мішель Монаган і Леслі Бібб. Їхня непроста, суперечлива дружба, сповнена недомовок і зрад, стала однією з найсильніших сюжетних ліній сезону. Після фіналу глядачі лише запитували: де ж спін-оф? Особливо враховуючи, що серіал “І просто так” так і не зміг запропонувати переконливу розповідь про життя жінок за сорок.
Реклама.
Кадр з серіалу “П’ятизірковий вікенд”
Саме тому поява серіалу “П’ятизірковий вікенд” — з Дженніфер Гарнер, Хлоєю Севіньї, Реджиною Голл, Д’Арсі Карден і Джеммою Чан у головних ролях — здається надзвичайно своєчасною. Заснований на романі Елін Гільдербранд 2023 року, серіал розповідає історію інфлюенсерки стилю життя Голліс Шоу (Дженніфер Гарнер), яка через шість місяців після трагічної загибелі чоловіка Меттью в автокатастрофі вирішує влаштувати у своєму ідеальному домі на Нантакеті дівочий вікенд. Вона запрошує по одній подрузі з кожного етапу свого життя — саме вони й утворюють символічні “п’ять зірок”.
Незважаючи на легку романтично-комедійну атмосферу, що ніби витає в морському повітрі Нантакета, серіал набагато тонше досліджує тему дружби в середньому віці, ніж це вдалося “І просто так”. Кожна з героїнь знає Голліс по-своєму, має власну історію стосунків з нею та унікальний погляд на життя. Вони далеко не завжди знаходять спільну мову, але незначні конфлікти не стають центральними в оповіді. Набагато цікавіше спостерігати за тим, як вони відкладають особисті образи, щоб підтримати Голліс — і зрештою одна одну.
Заголовок
Кожна з них несе свій багаж, який сподівається хоча б на короткий час залишити за дверима розкішного будинку. Проте, після величезної пляшки текіли, це виявляється майже неможливим. Героїні невимушено й без зайвого пафосу говорять про секс, несподівані прояви менопаузи, естрогенові пластирі, втрату, кар’єру, підлітків і соціальні мережі. Ці розмови звучать природно — без повчальності чи показової “актуальності”. Навіть сюжетна лінія про пізнє усвідомлення власної сексуальності прописана делікатно й уважно, значною мірою завдяки тому, що більшість сценаристів є квір-авторами.
Хлоя Севіньї додає історії своєї фірмової невимушеності й харизми, Реджина Голл відповідає за найдотепніші репліки, Д’Арсі Карден — за болісно впізнавану невпевненість, а Дженніфер Гарнер привносить ту саму теплоту, завдяки якій романтичні комедії з її участю завжди працюють.
Шоуранерка Бека Бранстеттер переконана, що саме жінки віком 40 та 50 років — найцікавіші героїні для історій. “У цей період життя продовжують відбуватися кардинальні зміни, — сказала вона в інтерв’ю Variety. — Деякі жінки все ще намагаються народити дитину. Інші переживають розлучення. Хтось відпускає дітей у самостійне життя. Хтось уперше по-справжньому закохується. А хтось лише тепер досягає того рівня кар’єри, про який мріяв усе життя”.
Особливість серіалу полягає в тому, що протягом восьми серій поступово розкриваються непрості історії кожної героїні. З’ясовується, що Ґіґі (Джемма Чан), з якою Голліс познайомилася онлайн, мала стосунки з її покійним чоловіком. Шкільна подруга Тейтум (Хлоя Севіньї), яка здається втіленням безтурботності, очікує результатів біопсії після виявлення ущільнення в грудях. Брук (Д’Арсі Карден), колись повністю занурена в материнство, втратила відчуття власної особистості та переживає кризу шлюбу, тоді як її чоловіка розслідують через домагання до стажерки. Успішна спортивна агентка Дру-Енн (Реджина Голл) стає жертвою культури скасування після вірусного відео, де вона знецінює психічне здоров’я клієнта, і паралельно бореться із серйозною травмою коліна.
Вони п’ють вино, куштують м’ятні цукерки з канабісом, плачуть, танцюють, сваряться й намагаються допомогти Голліс пережити втрату, яку вона приховує за ідеально організованими вечорами та бездоганною гостинністю в стилі Меган Маркл. Як влучно зауважує Дру-Енн: “Твій чоловік щойно помер, а ти вже приготувала для нас подарункові кошики”.
“П’ятизірковий вікенд” нагадує той дівич-вечір, який ви колись організували для найкращої подруги: колеги, шкільні друзі, університетська компанія, приятелька з пілатесу — всі раптом опиняються разом на майстер-класі з розпису кераміки після кількох келихів просеко. Наприкінці дня ви їдете додому з новими жартами, несподіваними симпатіями та кращим розумінням того, як саме ваша подруга зібрала навколо себе всіх цих людей.
Звісно, історія про горе подекуди надто романтизована. Біль втрати чоловіка частково згладжується новим романом Голліс з її шкільним коханням Джеком, якого грає Тімоті Оліфант. Але для тих, хто сам переживав втрату, серіал нагадує про найважливіше: найчастіше саме подруги стають тими людьми, які допомагають піднятися після найтемніших моментів життя.
Головна думка серіалу звучить напрочуд просто: протягом життя ми проживаємо багато різних версій самих себе, і кожен друг знає якусь одну — особливу. Саме дружні зв’язки в середньому віці формують наше сьогодення. Поруч залишаються ті, хто бачив усі ваші трансформації, помилки й перемоги, або ж ті, хто з’явився саме тоді, коли був найбільше потрібен.
Серіал чесно говорить і про інше: люди, які знають нас найкраще, часто здатні найбільше нас дратувати. Але після сорока дедалі більше цінуєш тих, поруч із ким не потрібно грати жодної ролі — достатньо просто бути собою.