>
Фото: https://bank.gov.ua
Українські фінансові установи прогнозують подальше нарощування кредитних портфелів для бізнесу та фізичних осіб протягом наступних 12 місяців. Зокрема, у третьому кварталі очікується підвищення зацікавленості в усіх категоріях корпоративних та роздрібних позик, згідно з даними опитування Національного банку України (НБУ).
При цьому, такі прогнози стали дещо стриманішими: показник відповідей щодо зростання кредитного портфеля для підприємств знизився до 38,2% порівняно з 72,2% у першому кварталі 2026 року, а для населення – до 38,9% з 65,1%.
Банки передбачають невелике покращення якості корпоративного кредитного портфеля впродовж наступних 12 місяців: показник відповідей склав 7,3% проти 7,1% у попередньому кварталі. Однак, четвертий квартал поспіль респонденти прогнозують погіршення якості позик для населення, хоча відповідний показник став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінансові установи також очікують збільшення обсягів депозитів як від бізнесу, так і від фізичних осіб. Показник очікуваної зміни обсягу депозитів для корпоративного сектору виріс до 53,7% з 50,7%, сягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення. Для населення цей показник склав 53,8% проти 53,3%.
У другому кварталі спостерігалося зростання попиту бізнесу на кредити: загальний показник відповідей підвищився до 35,5% з 34,4% у січні-березні, що також є найвищим рівнем від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільш помітним було зростання попиту на довгострокові позики – до 35,4% з 24,6%. Попит на кредити для малого та середнього бізнесу (МСП) збільшився до 24,7% з 23,8%, а попит на позики для великих підприємств також зріс, але меншою мірою, ніж кварталом раніше: показник відповідей знизився до 26,9% з 34%.
Банки визначили потребу в капітальних інвестиціях та обіговому капіталі як ключові фактори зростання корпоративного попиту. На третій квартал прогнозується збільшення попиту на всі типи бізнес-кредитів, особливо на довгострокові.
Попит з боку населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, попит на споживчі позики зростає з другого кварталу 2023 року, а на іпотечні – з початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого зростання попиту домогосподарств на кредити, зокрема на іпотеку. Деякі великі банки назвали зниження вартості позик та покращення перспектив ринку нерухомості основними рушіями зростання іпотечного попиту.
У другому кварталі кредитні стандарти для корпоративного сектору майже не змінилися: показник відповідей склав 1,7% проти “мінус” 2,9% у попередньому кварталі. Для МСП стандарти стали м’якшими, проте меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінус” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати корпоративні кредитні стандарти, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок від бізнесу у другому кварталі загалом залишився незмінним: показник відповідей склав 0% проти 12,6% у попередньому кварталі. Однак, для МСП він склав 13% проти 24,4%, оскільки деякі банки повідомили про можливість надавати їм позики більшого обсягу.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотечними, так і за споживчими позиками. За іпотекою показник відповідей знизився до “мінус” 14,9% з нульового рівня, за споживчими кредитами він склав “мінус” 21,5% проти “мінус” 23,1% кварталом раніше.
Конкуренція між банками залишалася головним чинником послаблення стандартів споживчого кредитування. Щодо іпотеки, додатковими факторами стали очікування щодо загальної економічної активності та перспективи ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих кредитів.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум та термінів споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП переважно вказували на низький рівень. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували зростання кредитного, валютного ризиків та ризику ліквідності. Показник відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% з 24,9% у попередньому кварталі, щодо валютного ризику склав 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, тоді як процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас, у третьому кварталі респонденти прогнозують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, які складають 96% загальних активів банківської системи.