Наглядовий орган Національного меморіалу Голодомору-геноциду на своєму початковому зібранні затвердив керівний склад та окреслив пріоритетні напрямки подальшої діяльності.
Як інформує Укрінформ, про це оприлюднює Міністерство культури України.
До Наглядового органу увійшли 11 представників українських громадських об’єднань, міжнародних інституцій, закордонних українців та наукового товариства.
Орган функціонуватиме на постійній основі та сприятиме прозорості діяльності меморіалу, його доступності для суспільства та міжнародної спільноти, а також забезпеченню гармонії між державними та суспільними інтересами.
Віцепрем’єрка-міністерка з питань гуманітарної політики України, очільниця Міністерства культури Тетяна Бережна висловила вдячність членам Наглядового органу за готовність долучитися до розвитку меморіалу та окреслила першочергові завдання.
«Ключова функція Наглядового органу – забезпечити належний контроль за роботою меморіалу. Серед найважливіших завдань – завершення спорудження другої фази музейного комплексу та створення постійної виставки. Не менш значущими є систематична робота із залучення міжнародного фінансування, відкритість та підзвітність установи», – зауважила Бережна.
Вона також підкреслила, що меморіал повинен слугувати місцем збереження пам’яті про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а також сучасним майданчиком для наукових, освітніх та міжнародних заходів.
«Розбудова Національного меморіалу Голодомору-геноциду – це наша відповідальність перед полеглими, їхніми нащадками та майбутніми генераціями українців. Меморіал має зберігати імена та історії людей, розвивати дослідження, працювати з молоддю та доносити правду про Голодомор у світі. Переконана, що професіоналізм та досвід членів Наглядового органу допоможуть трансформувати ці завдання у конкретні досягнення», – додала Бережна.
Перше установче засідання вів перший заступник міністра культури Іван Вербицький. Під його керівництвом діяла робоча група, яка формувала склад Наглядового органу.
У процесі відкритого голосування члени Органу обрали його керівництво.
Головою став Президент України у 2005–2010 роках Віктор Ющенко;
заступником голови – Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні у 2014–2019 роках Роман Ващук;
секретаркою – засновниця і керівниця Мережі нащадків Голодомору Ольга Сорока.
Ющенко назвав мобілізацію фінансових ресурсів для завершення другої черги музейного комплексу одним із ключових завдань Наглядового органу.
«У державі, яка перебуває у стані війни, це питання непросте, адже завжди існують нагальніші проблеми, які неможливо ігнорувати. Тому пошук фінансування набуває особливого значення. До цього процесу необхідно залучити два потужні джерела: національне – можливості українського бізнесу та економіки – і потенціал діаспори», – зазначив він.
За словами Ющенка, Національний меморіал Голодомору-геноциду зміцнює національну та державну самобутність України. Його повноцінна розбудова набуває особливої важливості в умовах війни, коли Росія знову чинить геноцид проти українського народу.
Генеральна директорка Національного меморіалу Голодомору-геноциду Леся Гасиджак презентувала головні результати діяльності установи за останні чотири роки. Протягом цього періоду музейну колекцію було розширено на 234%. Працівники меморіалу проводили експедиції та записували свідчення очевидців Голодомору та штучного масового голоду 1946–1947 років, формували Архів усної історії Голодомору, готували нові публікації та оцифровували музейні експонати.
Меморіал також продовжує працювати над проєктом постійної експозиції та реалізує міжнародну ініціативу технічної допомоги від уряду Канади. Її впроваджують Cowater International і канадсько-українська фундація, а меморіал виступає отримувачем допомоги.
Особливу увагу учасники зібрання приділили роботі установи в умовах повномасштабної війни, збереженню музейної колекції та підготовці приміщень до осінньо-зимового сезону.
Читати також: Світ ngày краще розуміє масштаб Голодомору та його значення для української історії – канадський експерт
За результатами зустрічі члени Наглядового органу визначили ключові напрямки роботи та домовилися підготувати конкретні пропозиції до наступного зібрання.
Як інформував Укрінформ, у Києві було відкрито пам’ятний знак дипломатам та журналістам, які у 1932–1933 роках сповістили світ про Голодомор в Україні.
Фото: Мінкульт