Сьогодні
Додати vogue.ua до улюблених джерел у Google 🛈 Включіть vogue.ua до пріоритетних джерел Google, аби частіше бачити наші найновіші матеріали у пошуковій видачі.
Подорожі рідною землею, світова літературна класика, нові композиції Charli XCX та книжки, що сприяють експериментам зі стилем: команда українського Vogue ділиться своїми літніми джерелами натхнення. Сподіваємося, ця добірка стане приємним відкриттям і для вас.
Збірник “A Dictionary of Color Combinations”, Санзо Вада
Реклама.
Цього літа я поставила собі за мету виходити за рамки звичних модних рішень і сміливіше грати з яскравими кольорами в одязі. Найбільш корисним інструментом у цьому для мене став A Dictionary of Color Combinations від японського художника та дизайнера Санзо Вади – компактне видання, засноване на його знаменитій шеститомній праці Haishoku Soukan. Я звертаюся до нього, коли прагну створити образ з неочікуваним поєднанням кольорів, а іноді просто відкриваю навмання, коли відчуваю брак ідей.
Редакторка відділу стилю Олександра Семенченко
Композиція Love & Hate, Майкл Ківанука
Останніми тижнями я майже щодня повертаюся до культової композиції Love & Hate Майкла Ківануки. Особливо до запису Live In Session at RAK Studios 2016 року, який нещодавно з’явився в Apple Music. У ньому є щось надзвичайно автентичне: ніби музиканти зібралися в студії та зіграли, як відчували в той момент. Щоразу я чую в ній щось нове: це і туга за минулим, і особлива гірко-солодка ностальгія, яка не засмучує, а навпаки, дарує внутрішній спокій, і водночас – надія. Саме тому рядки “You can’t take me down, You can’t break me down” щоразу звучать як нагадування не зупинятися та пробувати знову.
Редакторка відділу стилю Олександра Семенченко
Альбоми Music, Fashion, Film Charli XCX та A*Pop Тайли
Щоліта я люблю асоціювати з якимось одним музичним альбомом. Але цього сезону вийшли одразу дві довгоочікувані та кардинально різні платівки – Music, Fashion, Film від Charli XCX та A*Pop від Тайли.
Альбому Чарлі я чекала ще з показу SS26 та експериментального Rock Music. До списку улюблених додам ще Wink Wink та Card Declined – у них дуже дівочий, трохи розгублений настрій. Я впізнаю в них себе в моменти сумнівів або втоми.
А під нові пісні Тайли мені найбільше подобається готуватися до вечірок – вони ідеально створюють атмосферу спекотного літнього вихідного, коли попереду лише танці та друзі.
Світлана Манукян, редакторка соціальних мереж
Музей родини Кричевських, Опішня
Цього літа мене особливо надихають подорожі Україною, яку я продовжую досліджувати щодня, закохуючись у нові місця та людей. У липні, за запрошенням культурної менеджерки та журналістки Тетяни Терен, я відвідала Полтавщину. Таня, яка родом з Полтави, нещодавно заснувала культурну агенцію “Терени” та організовує мандрівки різними регіонами України, заохочуючи українців більше дізнаватися про місцеву культуру.
Полтавський краєзнавчий музей, збудований за проєктом Василя Кричевського
На Полтавщині мене найбільше вразила Опішня – давнє село, розташоване на мальовничих пагорбах над Ворсклою. Воно заслуговує на увагу не лише завдяки заспокійливим краєвидам, але й тому, що історично це центр гончарного мистецтва в Україні. Наша подорож, однак, була присвячена не стільки вивченню кераміки, скільки знайомству зі спадщиною відомої мистецької родини Кричевських. Ця родина пов’язана з розвитком Полтавщини, адже Василь Кричевський був автором проєкту будівлі Полтавського губернського земства, де сьогодні розташований Полтавський музей, та ще кількох споруд, які формують надзвичайно цікавий модерністський ансамбль краю (варто зазначити: дорога з Києва до Полтави займає не більше трьох годин).
У музеї родини Кричевських
Одним із найцікавіших місць Опішні є Музей родини Кричевських, розташований у будівлі, зведеній 1916 року за проєктом Василя Кричевського та Івана Лебіщака. По-перше, вражає сама споруда: ефектна, цегляна, у стилі українського модерну, вона демонструє, наскільки прогресивним мислителем був Василь Кричевський (між іншим, він є автором українського Тризуба). Протягом усього XX століття тут діяли гончарні артілі, де працювали найкращі майстри Опішні. Нині музей зберігає твори родини Кричевських – від Василя Кричевського до його прапрапраправнуків, які мешкають у США, але займаються мистецтвом і підтримують музей: графіка, живопис, кераміка та інсталяції. По-друге, тут можна побачити чудову колекцію кераміки з різних куточків України (Василь Кричевський багато подорожував Полтавщиною та збирав українську спадщину), а також вишиті сорочки та предмети декоративно-ужиткового мистецтва.
Музей родини Кричевських – це сучасний, динамічний, майже зразковий музей у невеличкому мальовничому селищі. Він показує, наскільки потужним рушієм розвитку може бути дбайливе ставлення до власної спадщини.
Редакторка відділу культури Дарія Слободяник
Сторінка Istanbul Edits
Останні кілька років я щиро захоплена турецькою культурою: вивчаю мову через Duolingo, читаю Орхана Памука та Еліф Шафак, подорожую їхнім узбережжям Середземного моря, кілька разів на рік відвідую Стамбул. І під час своїх пошуків натрапила на натхненну сторінку проєкту Istanbul Edits, який збирає вінтажні книги. Багато з них присвячені саме тюркській культурі – ці архівні фотографії можна розглядати годинами. Кураторами проєкту є Сімай Їлмаз з Manu Atelier та Озге Тан Озбек. Це must-have для всіх, хто працює з візуалом.
Шеф-редакторка сайту Віолетта Федорова
Джон Стейнбек, “На схід від Едему”
Цього літа я нарешті взялася за “На схід від Едему” Джона Стейнбека. Вже з перших сторінок стає зрозуміло, чому цей роман вважають одним із найважливіших у літературі США XX століття. Читаю роман в оригіналі, і кожна сторінка приносить величезне задоволення. Стейнбек пише неймовірно витончено, просто і легко. Він віртуозно працює з художніми образами та метафорами, але ніколи не ускладнює текст заради ефектності. Кільма реченнями він створює настільки яскравий образ, що здається, ніби ти сам усе це бачив або особисто знаєш його героїв. Окремої згадки заслуговують його іронічні спостереження та дотепні зауваження. Над ними спочатку смієшся, а потім перечитуєш знову, вже з професійною заздрістю, намагаючись зрозуміти, як можна було сформулювати думку настільки влучно. Просто бездоганний баланс форми та змісту. Якщо ви давно планували познайомитися зі Стейнбеком, це чудовий час: цього року Netflix випустить екранізацію роману.
Редакторка та відеоредакторка Марина Шулікіна
Arctic Monkeys
Цього літа я якось мимохіть вирішила переслухати давні альбоми Arctic Monkeys. Несподівано на повторі майже безперервно опинився Humbug. Для мене Arctic Monkeys ніколи не були просто музичним гуртом. Якби їхні тексти видали як окрему збірку поезії, я б без вагань поставила її на одну полицю з Вольтом Вітменом, Сільвією Плат і Томасом Еліотом. Найбільше мене захоплює не те, що написано, а те, як це написано. Їхні тексти багатошарові, іронічні, образні та настільки влучні, що іноді я ловлю себе на тому, що втретє перемотую той самий уривок лише для того, щоб ще раз почути один-єдиний рядок. Музика загалом не раз буквально витягувала мене з найскладніших періодів життя. Але Arctic Monkeys – це один із тих гуртів, яких слухаєш і відчуваєш щиру вдячність за те, що тобі пощастило жити в один час із людьми, здатними створювати щось настільки блискуче.
Редакторка та відеоредакторка Марина Шулікіна
Книга “У Марго проблеми з грошима”, Руфі Торп
“У Марго проблеми з грошима”
Загалом, завжди, і цього літа особливо, мене підтримують нові знання, а ще – книжковий клуб, який вже понад рік супроводжує мої читацькі пригоди. Нещодавно ми читали й обговорювали книгу “У Марго проблеми з грошима” американської письменниці Руфі Торп. Це роман про дівчину, яка вагітніє, стає матір’ю-одиначкою, кидає навчання, втрачає роботу і не розуміє, як бути далі… і починає заробляти на OnlyFans. Спочатку ця історія мене не зацікавила, але, почавши читати, я зрозуміла, що це ідеально легке чтиво, з якого кожен винесе щось важливе для себе. Я, наприклад, закрила книжку, захоплюючись мудрістю та відвагою головної героїні. До речі, навесні за нею вийшов серіал на Apple TV.
Редакторка Валентина Анохіна