© EPA/ABEDIN TAHERKENAREH Ці погрози демонструють зухвалість Тегерана.
Іран розглядає можливість завдання ударів по американських військових об’єктах у Європі, якщо війна загостриться через дії президента США Дональда Трампа. Про це інформує FT, посилаючись на джерела, близькі до іранського керівництва. Тегеран вивчає шляхи підвищення ставок у конфлікті.
Зокрема, іранські збройні сили розглядали варіант атаки на американські об’єкти в країнах південно-східної Європи, наприклад, у Болгарії, яка минулого місяця надала дозвіл американським літакам-заправникам на використання авіабази “Безмер”. Кіпр також згадувався серед потенційних цілей для контратаки у разі відновлення з американського боку нападів; минулого місяця там відбувся удар безпілотника по британській авіабазі. За інформацією джерел видання, Тегеран окремо обговорював можливість атаки на підводні оптоволоконні кабелі в Ормузькій протоці, якщо конфлікт продовжить ескалацію.
Ці погрози відображають зухвалість настроїв у Тегерані, де значна частина представників режиму все частіше вважає відновлення бойових дій неминучим.
Корпус вартових Ісламської революції та інші військові командири попередили, що у випадку будь-якого “нового повномасштабного конфлікту” Іран вийде за межі своєї попередньої стратегії, яка передбачала напади на американські військові об’єкти, енергетичні та інші об’єкти інфраструктури на Близькому Сході, і розширить перелік цілей.
Згідно з джерелом FT, реакція Ірану буде залежати від кроків Вашингтона. Режим готує план подальшого розширення конфлікту, якщо Трамп виконає свої попередні погрози щодо ударів по іранській інфраструктурі. Минулого місяця президент США заявив, що Вашингтон знищить іранські мости або електростанції, якщо Тегеран атакуватиме судна в протоці.
Іран не обмежить своєю відповіддю у разі агресії з боку США.
“Якщо Сполучені Штати зайдуть надто далеко, Іран буде захищатися будь-якою ціною, вийде за межі регіону і також завдасть удару по Європі”, — зазначило джерело видання.
Іран вже демонстрував свою готовність атакувати віддалені цілі. Протягом кількох тижнів після початку війни між США та Ізраїлем у лютому, Вашингтон звинуватив Тегеран у запуску кількох ракет, жодна з яких не досягла мети, у напрямку спільної військової бази США та Великої Британії Дієго-Гарсія в Індійському океані, розташованої приблизно за 4 000 км.
У березні Туреччина повідомила, що системи протиповітряної оборони НАТО перехопили кілька балістичних ракет, випущених з Ірану. Того ж місяця британська авіабаза в Акротирі (Кіпр) зазнала удару БпЛА. Західні офіційні особи тоді припустили, що це був іранський безпілотник, запущений регіональними угрупованнями, а не самим Тегераном.
Іранський удар минулого місяця по американській базі в Йорданії, в результаті якого загинули троє військовослужбовців США, був найточнішою атакою на велику відстань, здійсненою Тегераном. Цей удар продемонстрував здатність Ірану вражати цілі на значних відстанях, заявило джерело FT.
“Це також було посланням для Європи: вона може стати мішенню для ракет, тому має усвідомлювати, на чиєму боці їй слід стояти в цій війні. Дуже серйозна помилка, така як удар по нашій інфраструктурі, може призвести до того, що війна вийде за межі регіону й пошириться на Європу”, — заявив співрозмовник видання з Ірану.
Багато прихильників жорсткої лінії в Ірані вважають, що США не можна довіряти у виконанні будь-яких домовленостей. На їхню думку, Іран повинен завдати Вашингтону значних втрат, щоб гарантувати виконання зобов’язань за будь-якою фінальною угодою. Серед прихильників жорсткої лінії — Мохсен Резаї, якого верховний лідер Ірану минулого тижня призначив секретарем Вищої ради національної безпеки.
Іранські аналітики розглядають цей крок як ознаку того, що такі фігури, як головний перемовник Мохаммад Багер Галібаф, на даний момент відійшли на другий план, оскільки перспективи укладення довгострокової угоди виглядають дедалі похмурішими. Водночас деякі представники іранського режиму побоюються, що Тегеран переоцінює свої можливості.
Науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб Сідхарт Каушал схарактеризував загрозу, яку становлять іранські ракети для цілей у Європі та інших регіонах, як “реальну, але обмежену”. Іран міг би застосувати проти американських об’єктів у південній та південно-східній Європі балістичні ракети середньої дальності, зокрема, серії Shahab, але йому буде важко вразити цілі на більших відстанях.
За словами Каушала, Іран може використовувати ракети більшої потужності, але для досягнення відповідної відстані ракетам доведеться нести менший боєзаряд, що означає мінімальні наслідки такого удару. На думку аналітика, для Ірану ефективнішим було б діяти через союзні бойові групи — “Хезболлу” в Лівані та хуситів у Ємені.
Меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном, укладений у червні, був зірваний минулого місяця після того, як Тегеран атакував судна в Ормузькій протоці. Сторони звинуватили одна одну в порушенні тимчасової угоди, що призвело до серії ударів та поновлення блокади іранських портів з боку США. Дипломатичні зусилля не принесли прориву, необхідного для відновлення судноплавства та переговорів щодо ширшої угоди про припинення війни.
Переговори щодо відкриття протоки зайшли в глухий кут, а верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї минулого тижня призначив прихильників жорсткої лінії на найвищі посади в оборонній та військовій сферах. У вівторок, 18 серпня, Трамп заявив, що з Тегераном не ведуться і не заплановані жодні переговори.