Фото до статті
Дмитро Сімагін
Заступник головного редактора
Згідно з новою моделлю консалтингової компанії Econtime Consultants, гнучкий графік роботи може підвищити «реальну» заробітну плату працівника до 56%. Автори дослідження пропонують розглядати винагороду ширше, ніж просто число в платіжній відомості, і оцінюють справжні витрати, пов’язані з часом, який співробітники витрачають, пише The Hill.
Основне твердження авторів дослідження просте: платіжна відомість показує дохід, але не враховує витрат. Тривала поїздка на роботу вимагає фінансових вкладень. Негнучкий розклад обмежує час, проведений з родиною. Примусова присутність в офісі може скорочувати час для сну, фізичної активності, знижувати концентрацію та можливість справлятися з щоденними завданнями без постійного тиску.
Econtime пропонує кількісно оцінити ці втрати, розробивши модель під назвою «Економічна цінність особистого часу» (Economic Value of Personal Time).
$193 проти $48: суть розрахунку
Згідно з розробленою моделлю, година вільного часу висококваліфікованого фахівця в США оцінюється в $193,79, тоді як година оплачуваної праці — лише в $48,17. Ця разюча різниця пояснюється тим, що модель розглядає вільний час як обмежений ресурс, що має значну особисту та емоційну вартість. Додаткова година після роботи — це не просто заміна оплачуваної години. Це можливість провести вечір з дітьми, відвідати лікаря без поспіху, зайнятися спортом до настання втоми або просто відпочити, запобігаючи професійному вигоранню та роздратуванню.
Цей підсумковий показник досягається завдяки низці припущень:
- умовний працівник — 39-річний розробник програмного забезпечення;
- він має одну або двох дітей;
- середня очікувана тривалість життя — приблизно 79 років;
- співвідношення боргових зобов’язань до активів становить 29%;
- вільний час цінується в 1,5 рази вище, ніж робочий;
- рівень задоволеності власним здоров’ям — 90%.
Саме ці чинники формують кінцеву вартість, і саме вони пояснюють, чому «ефективна» заробітна плата за цією моделлю зростає на 56% у випадках, коли надається гнучкість у робочому графіку.
Чому це не абстракція, а реальність життя співробітника
Цифра у 56% може здатися завищеною, доки не уявити конкретну людину, яка підпадає під ці розрахунки: це співробітник середнього віку, який має дітей, іпотеку чи інші фінансові зобов’язання, напружену роботу та графік, де кожна виграна година має велике значення. Цінність гнучкого графіка для IT-фахівця зумовлена не абстрактною щедрістю компанії. Вона виникає завдяки скороченню поспішних ранків, зменшенню втрачених вечорів, мінімізації неоплачуваних годин, проведених у дорозі, та наданню більшого контролю над крихкою межею між професійним життям та особистим.
Суворий офісний режим — це прихована фінансова втрата
Автори дослідження застерігають керівників компаній: терпіння працівників не є безмежним. Жорстка політика обов’язкової присутності в офісі може сприйматися як приховане зменшення заробітної плати — коли вона поглинає час, збільшує витрати та ускладнює повсякденне життя, не супроводжуючись при цьому реальним підвищенням зарплати.
Коли керівництво обґрунтовує повернення до офісу необхідністю збереження «корпоративної культури», співробітники часто сприймають це як меседж: ваш час поза роботою не має значення.
Не кожен запит на присутність в офісі є помилковим
Дослідники визнають: не кожна вимога працювати в офісі є необґрунтованою. Деякі види діяльності дійсно виграють від особистої присутності — командам необхідне безпосереднє наставництво, формування довіри та ефективна спільна робота над завданнями.
Проблеми виникають тоді, коли керівники не враховують реальну ціну, яку платять за це співробітники. Саме в таких випадках політика обов’язкового повернення в офіс стає, за словами авторів, «економічно невідповідною» — вона не враховує втрати, яких зазнає людина поза робочим часом, хоча ці втрати цілком піддаються кількісній оцінці.
Варто зазначити, що згідно з іншим дослідженням, віддалена робота може бути причиною зростання безробіття серед випускників.
Головна > Новини > Робота в офісі коштує працівникам більше, ніж здається — результати дослідження